Справа №22ц-1387/08                                    Головуючий у першій інстанції Покотілова О.Г.

Категорія 45                                                Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

15 липня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого                                                                                   Козаченка В.І.,

суддів:                                                                             Базовкіної Т.М. ,  Лівійського І.В.,

при секретарі судового засідання Бобуйок І.Ф.,  за участю: представника відповідача Шушняєва P.M.,  розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.  Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю „Вікторія"

(далі - ТОВ „Вікторія")

на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 лис­топада 2006 р. за позовом ОСОБА_1 до ТОВ „Вікторія" про повернення майнового паю,     

ВСТАНОВИЛА:

20 червня 2006 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ „Вікторія" про по­вернення йому грошової вартості майнового паю,  переданого в користування відповідачу,  а також орендної плати за минулі роки.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим,  що з 1992 по 1997 рік він працював на постій­ній роботі в спілці селян співвласників „Незалежна Україна" Первомайського району та являвся її членом до дня звільнення з.роботи за власним бажанням.

В подальшому вказана спілка була реорганізована в ТОВ „Вікторія",  куди перейшов у користування його майновий пай у розмірі 9200 грн.

Посилаючись на те,  що відповідач відмовляється повернути йому майновий пай і не виплачує орендну плату за користування його майном,  позивач просив суд стягнути з ТОВ „Вікторія" на його користь 9200 грн. вартості його майнового паю і 736 грн. оренд­ної плати.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 листо­пада 2006 р. позов повністю задоволено.

В апеляційній скарзі представник,  відповідача,  посилаючись на неправильне застосу­вання судом першої інстанції норм матеріального права та порушення вимог процесуаль­ного права,  просив оскаржене рішення скасувати,  а справу направити на новий розгляд.

Вислухавши суддю - доповідача,  пояснення представника відповідача,  дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в ме­жах доводів апеляційної скарги та вимог,  заявлених в суді першої інстанції,  колегія суддів вважає,  що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається,  що 15 листопада 2006 р. суд розглянув справу та ух­валив рішення про задоволення позову у відсутності як позивача,  так і представника від­повідача. До того ж,  взагалі не проводячи судового розгляду справа за тими правилами,  які встановлені Главою 4 ЦПК України (а.с.  5).

При цьому суд не мав даних про те,  що представник відповідача був повідомлений у встановленому законом порядку про час та місце судового розгляду,  оскільки судова повістка йому була вручена лише 17 листопада 2006р. Отже місцевим судом були також по­рушені ще й приписи,  викладені в п. 1 ч. 1  ст.  169 ЦПК України.

2

Згідно пункту 3  ст.  311 ЦПК України рішення суду підлягає безумовному скасуван­ню з направленням справи на новий розгляд,   якщо вона розглянута у відсутності будь-кого з осіб,   які беруть участь у справі,   належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.

Розглянувши справу у відсутності представника відповідача,   суд неповно з'ясував обставини,   які мають значення для правильного вирішення спору,   та невірно застосував норми матеріального права,   що регулюють спірні відносини.

Так,   з матеріалів справи вбачається,   що позивач є одним із засновників ТОВ „Вікторія". В зв'язку з чим,   спір належало вирішувати за нормами Закону України „Про господарські товариства" та положеннями ЦК України,   які визначають права та обов'язки учасників товариства.

Разом з тим,   29 грудня 2006 р. набрав чинності Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" від 15 грудня 2006 р. (далі - Закон).

Зазначеним Законом розширено юрисдикцію господарських судів шляхом віднесен­ня до їх підвідомчості справ,   що виникають з корпоративних відносин. Зокрема,   п. 4 ч. 1  ст.  12 Господарсько-процесуального кодексу України тепер викладена в такій редакції: „Господарським судам підвідомчі справи,   що виникають з корпоративних відносин у спо­рах між господарським товариством та його учасником (засновником,   акціонером),   у тому числі учасником,   який вибув,   а також між учасниками (засновниками,   акціонерами) гос­подарських товариств,   що пов'язані із створенням,   діяльністю,   управлінням та припинен­ням діяльності цього товариства,   крім трудових спорів".

Проте,   відповідно до розділу II „Прикінцеві положення" названого Закону,   місцеві загальні суди після набрання чинності цим Законом завершують розгляд зазначених справ за заявами,   провадження по яких відкрито до 29 грудня 2006 р.. у порядку,   передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України. Заяви,   провадження по яких не відкрито мі­сцевими загальними судами до 29 грудня 2006 p.,   передаються на розгляд відповідним мі­сцевим господарським судам.

Провадження по даній справі відкрито 21 червня 2006 p.,   тобто до набрання чинності вказаним Законом.  В зв'язку з чим,   після скасування оскарженого рішення,   справа підля­гає направленню для нового розгляду до того ж місцевого суду.

При новому попередньому розгляді справи необхідно,   в першу чергу,   запропонувати позивачу уточнити його вимоги,   тому що його позовна заява не повністю відповідає вимо­гам  ст.  119 ЦПК України,   оскільки в ній неповно викладено зміст позовних вимог та об­ставин,   якими позивач обґрунтовує свої вимоги,   а також не зазначено доказів,   що підтвер­джують кожну обставину,   чи наявність підстав для звільнення від доказування.

В подальшому,   при невиконанні вимог суду про усунення недоліків позовної заяви,   вирішити питання про застосування п. 8 ч. 1  ст.  207 ЦПК України.

У разі виконання позивачем вимог щодо уточнення його заяви та надання сторонами доказів,   що підтверджують,   чи спростовують вимоги позивача,   необхідно ухвалити рі­шення,   яке відповідало б вимогам  ст. . 213 ЦПК України.

Керуючись  ст.   ст.  303,   307,   311, 313-315 ЦПК України,   колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Вікторія" задово­льнити.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 листо­пада 2006 р. скасувати,   а справу направити для нового розгляду до того ж суду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення,   але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.