Справа № 22Ц-3239/2006                             Головуючий у 1 інстанції Тюхтій П.М.

Категорія 42                                                      Доповідач у 2 інстанції  Заріцька А.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

19 грудня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого                Назарчука Р.А.,

суддів               Заріцької А.О., Приходька К.П.,

при секретарі Шешко О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 30 серпня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Колонщинської сільської ради, Макарівської районної державної адміністрації про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування та виділення її в натурі,

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Макарівського районного суду від 30 серпня 2006 року, яким їй відмовлено у задоволенні позову про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування після смерті її матері ОСОБА_2 та виділення її в натурі.

Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що суд належно не встановив обставин справи, не дав їм відповідної правової оцінки і всупереч вимогам закону прийшов до висновку про безпідставність заявленого позову.

Просила ухвалити нове рішення, яким заявлений позов задовольнити

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів підстав для її задоволення не встановила.

Позивач послалася на те, що за життя її мати ОСОБА_2 мала право на земельну частку (пай), оскільки всю свою трудову діяльність провела у колгоспі ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 а станом на 24 листопада 1995 року, коли був виданий державний акт на право колективної власності на землю, була колгоспним пенсіонером за віком. Не включенням у список осіб членів КСП на отримання земельної частки право матері було порушено тому вона, як спадкоємець, має право на отримання паю.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 була членом колгоспу ІНФОРМАЦІЯ_2 і після виходу на пенсію у 1968 році вибула на постійне проживання у ІНФОРМАЦІЯ_3, де у 1999 році померла.

Вирішуючи спір суд прийшов до висновку про те, що ОСОБА_2 вибувши на постійне проживання у інший населений пункт втратила зв'язок з колгоспом і на неї не поширювалося право на землю, що перебувала у колективній власності.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Достатньо повно з'ясувавши обставини справи суд дав належну правову оцінку встановленому і обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, оскільки позивач не довела права своєї матері, а, відповідно, і свого права на земельну частку у КСП ІНФОРМАЦІЯ_2.

Доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують і посилань на обставини, які б об'єктивно свідчили про незаконність рішення суду, не містять.

Оскільки рішення суду відповідає матеріалам справи, прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального закону підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від ЗО серпня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.