Справа №22Ц- 3513/2006р. Головуючий у 1 інстанції Бондаренко І.А.
Категорія 01,11,15 Доповідач у 2 інстанції Приходько К.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Назарчука Р.А.,
суддів Приходька К.П., Заріцької А.О.,
при секретарі Шешко О.Б.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Закритого Акціонерного Товариства «Бориспільський автозавод» на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2006 року справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Оргжитлобуд», Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, третя особа Закрите Акціонерне Товариство «Бориспільський автозавод» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 15 червня 2006 року,
встановила:
у вересні 2006 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 15 червня 2006 року між Щасливської сільською радою та ТОВ «Компанія «Оргжитлобуд» був укладений договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться по вулиці АДРЕСА_1. Вказаний договір був посвідчений в нотаріальному порядку приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2, та зареєстрований в реєстрі за НОМЕР_1.
Проте, як стало відомо позивачу, рішенням Щасливської сільської ради від 15 квітня 2004 року було попереднього погоджено ЗАТ «Бориспільський автозавод», третій особі, розробку та складання проекту відведення спірної земельної ділянки.
Позивач вважає, що вказаний договір не відповідає чинному законодавству оскільки Щасливська сільська рада не повідомила ТОВ «Компанія «Оргжитлобуд» про існуючі права ЗАТ «Бориспільський автозавод» на спірну земельну ділянку. На думку позивача Щасливська сільська ради ввела в оману, при укладені договору оренди, ТОВ «Компанію «Оргжитлобуд» і тому вказаний правочин необхідно визнати недійсним.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 05 жовтня 2006 року в задоволені позову, відмовлено.
Третьою особою, ЗАТ «Бориспільський автозавод» подана апеляційна скарга на рішення від 05 жовтня 2006 року в якій він просить суд скасувати і закрити провадження у справі посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач не подав суду доказів, які б були підставою для визнання, в установленому законом порядку, укладеного договору оренди землі, недійсним.
У відповідності з ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Конституційний Суд України в своєму Рішенні від 01 грудня 2004 року за №18-рп/2004 у справі за
конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) вирішив, що в аспекті поставленого у конституційному поданні питання положення частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України ( 1501-06 ) треба розуміти так, що акціонер може захищати свої права та охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства.
Порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі й третіми особами, прав та охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом.
Позивач є акціонером ТОВ «Компанія «Оргжитлобуд» і звернувся до суду із зазначеним позовом тому, що на його думку, оспорюваний договір не відповідає вимогам закону.
Однак з матеріалів справи вбачається, що позивач не належить до тих суб'єктів, між якими виникли спірні правовідносини щодо укладення договору, а ТОВ «Компанія «Оргжитлобуд», яке було учасником спірних правовідносин, такий позов не заявляло.
ТОВ «Компанія «Оргжитлобуд» є юридичною особою, діє на підставі статуту, тому саме йому як учаснику зазначених правовідносин належить право оскаржувати у встановленому законом порядку договір, про який йшлося в позовній заяві.
Позовні вимоги фактично пред'являлися в інтересах однієї юридичної особи до іншої юридичної особи, а справа за таким позовом відповідно до ст.15 ЦПК України та ст.12 ГПК України підвідомчі не місцевим судам загальної юрисдикції, а господарський судам.
Згідно з вимогами ч.1 ст.310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заява без розгляду з підстав, визначених ст.ст.205,207 ЦПК України.
Відповідно з вимогами ч.1 п.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Колегія суддів вважає, що за таких обставин рішення суду підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На підставі наведеного, керуючись: ч.1, п.1 ст.205, ст.ст.310,313,314,315,317,319 ЦПК України колегія,
ухвалила:
апеляційну скаргу Закритого Акціонерного Товариства «Бориспільський автозавод» задоволити.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2006 року скасувати, провадження у справі закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.