Справа № 22-Ц-4125.                              Головуючий у 1-й інстанції - Василенко О .М.

Категорія 41                                                                            Доповідач - Суханова Є.М.

УХВАЛА

                                                                            ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

21 грудня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого - Юровської Г.В.,

Суддів - Суханової Є.М., Яворського М.А.,

при секретарі - Шешко О.Б.,

розглянула матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-тя особа: Мале виробниче підприємство „Діліжанс" про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки та зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_1 надав до суду позовну заяву до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, мотивуючи тим, що 10.12.2004 року, о 15 год.50 хв. на перехресті вул. Водопійної та бул. 50 років Перемоги в м. Білій Церкві сталося ДТП, в результаті якого було пошкоджено належний йому автомобіль ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1. Посилаючись на те, що ДТП сталась з вини водія автобуса ЛАЗ-695 - ОСОБА_2, що підтверджено постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності, просив суд стягнути вартість ремонту автомобіля ВАЗ-21099 в сумі 6018,20 грн. та моральну шкоду в сумі 7000 грн.

Відповідач ОСОБА_2 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої джерелом підвищенної небезпеки, мотивуючи тим, що винним в скоєнні ДТП є ОСОБА_1, який виїхав на перехрестя на заборонений сигнал світлофора, про що був складений протокол про адміністративне правопорушення на ОСОБА_1, а тому просив стягнути на його користь майнову шкоду від втрати доходів за 5-днів 200 грн., моральну шкоду -5000 грн.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнала, надала зустрічну позовну заяву та просила стягнути вартість ремонту автобуса 800 грн. та втрату доходів від простою автобуса-750 грн. та моральну шкоду-5000 грн.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 червня 2006 року в задоволені всіх позовних заяв було відмовлено.

Не погодившись з висновками, наведеними в рішенні суду, апелянт ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити по  справі нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Колегія суддів вислухавши доповідь судді-доповідача пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не обґрунтована та задоволенню не підлягає.

Намагаючись спростувати висновки суду, апелянт стверджував, що в результаті ДТП, належному йому автомобілю ВАЗ-21099 заподіяно шкоду, яку підтверджена протоколом огляду та перевірки технічного стану транспортного засобу від 10.12.2004 року, але цей доказ, колегія суддів бере під сумнів, оскільки на підставі зібраних по справі доказах було встановлено, що при його складанні було порушено правила складання процесуальних документів, а саме від імені понятих ОСОБА_4, та ОСОБА_5 підпис зроблений іншими особами.

Дані обставини підверджуються показами свідка ОСОБА_5, допитаного в судовому засіданні, 15.06.2006 року, який показав, що в ДАІ не запрошувався та участі в складанні протоколу не приймав, аналогічні покази дав свідок ОСОБА_4, допитаний в судовому засіданні 05.06.2006 року, частково ці обставини підтверджені і свідком ОСОБА_6, допитаним в судовому засіданні 15.12.2005 року, який показав, що не пам'ятає чи перевіряв він особи понятих, які підписували протокол.

Таким чином, суд прийшов до обгрунтованного висновку що протокол від 10.12.2004 року та встановлення пошкоджень на автомобілі ВАЗ-21099 не може вважатись належним доказом по справі.

Крім того, в процесі розгляду справи, протокол про накладання адміністративного стягнення на ОСОБА_2 був скасований постановою апеляційного суду Київської* області.

Також, колегія суддів, бере до уваги той факт, що при складання звіту авто-товарознавчої експертизи № 36 від 17.12.2004 року з питання оціки вартості та відновлюванного ремонту автомобіля ОСОБА_1, відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 не запрошувалися.

Колегія судів також враховує, що автомобіль ОСОБА_1 був відремонтований згідно акту виконанних робіт від 27.12.2004 року, хоч позивач стверджував, що довгий час не міг ним користуватися, що підтвердив службовими відрядженнями за січень, лютий 2005 року.

Вїдповідн до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідності до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірним рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків.

Враховуючи наведене, колегія суддів ввадає, щ належні докази заподіяння майнової так й моральної шкоди позивачу ОСОБА_1 відсутні, а тому в задоволені апеляційної скарги слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. 305-311 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 червня 2006 року залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.