Справа №22А - 1313/2006р.                                              Головуючий в 1 інстанції Толкачова Л. А.

Категорія 01,11                                                                  Доповідач в 2 інстанції Приходько К.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2006 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого   Назарчука Р.А.,

суддів                Приходька К.П., Заріцької А.О.,

при секретарі  Шешко О.Б.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 12 квітня 2006 року в справі за адміністративним позовом СТ «Виноградар» до Вишгородської районної державної адміністрації, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Вишгородський районний відділ земельних ресурсів про визнання незаконним розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації НОМЕР_1,

встановила:

у вересні 2005 року позивач звернувся до суду з позовом обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на підставі розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації НОМЕР_1, незаконно приватизували та отримали державні акти на право приватної власності на земельні ділянки відповідно розмірами 0,0540 га., 0,0260 га., 0,0253 га. Вказані земельні ділянки є землями загального користування позивача і рішення про їх передачу відповідачам у власність позивачем не приймалося.

Позивач просив визнати незаконним розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації НОМЕР_1, в частині передачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в приватні власність земельних ділянок відповідно розмірами 0,0540 га., 0,0260 га., 0,0253 га.

Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 12 квітня 2006р. позов задоволений, визнане розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації НОМЕР_1, в частині передачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в приватні власність земельних ділянок відповідно розмірами 0,0540 га., 0,0260 га., 0,0253 га., незаконним.

ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на постанову суду в якій вона просить скасувати постанову та постановити нову постанову, якою відмовити в задоволені позивним вимог посилаючись на те, що постанова суду першої інстанції постановлена на підставі неповного та всебічного з'ясування обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з вимогами ч.4 ст.35 ЗК України землі загального користування садівницького товариства є його власністю. До земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами та іншими об'єктами загального користування.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю НОМЕР_2 земельна ділянка розміром 1,8 га передана у колективну власність для загального користування садівницькому товариству «Виноградар» м. Вишгород.

Спірні земельні ділянки, які передані у власність відповідачам ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, є колективною власністю СТ «Виноградар» і згідно плану зовнішніх меж земельної ділянки зазначені як дороги.

Згідно пояснень представника позивача, представника Вишгородської районної державної адміністрації і представника Вишгородський районний відділ земельних ресурсів, які визнали позовні вимоги, рішення загальних зборів СТ «Виноградар» на згоду про передачу відповідачам ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, земель загального користування, не має.

Суд першої інстанції на підставі пояснень сторін, зібраних доказів правильно прийшов до висновку про те, що розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації НОМЕР_1, в частині передачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в приватні власність земельних ділянок відповідно розмірами 0,0540 га., 0,0260 га., 0,0253 га. є незаконним.

Посилання скаржника на те, що постанова суду першої інстанції постановлена на підставі неповного та всебічного з'ясування обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права не ґрунтуються на вимогах закону та на зібраних матеріалах справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись: ст.ст. 198,200,205,206 Кодексу Адміністративного Судочинства України колегія,

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Вишгородського районного суду Київської області від 12 квітня 2006 року, без зміни.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця.