У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

 

головуючого-судді	Присяжнюк Т.І.,
суддів	Глоса Л.Ф. і Кармазіна Ю.М.

 

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 27 лютого 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1. на судові рішення щодо ОСОБА_2.

 

Вироком Арцизького районного суду Одеської області від  25 листопада 2005 року

 

                      ОСОБА_2,

  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженця та жителя АДРЕСА_1 Одеської області, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

 

засуджено:

- за ч. 1 ст. 122 КК України на 2 роки позбавлення волі;

·        за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки 3 місяці позбавлення волі;

·        за ч. 1 ст. 129 КК України на 6 місяців арешту.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_2.  визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 3 місяці.

 

 

Цим же вироком засуджено ОСОБА_3., щодо якої касаційне подання та касаційні скарги не внесені.

 

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 18 квітня 2006 року вирок щодо ОСОБА_2. залишено без зміни.

 

Як визнав суд, у кінці жовтня 2003 року ОСОБА_2, будучи у стані алкогольного сп'яніння, на присадибній ділянці будинку № АДРЕСА_2 Арцизького району Одеської області    погрожував ОСОБА_3. вбивством, приставивши до живота потерпілої предмет, схожий на ніж, що ОСОБА_3. сприйняла за реальне здійснення цієї загрози.

 

Крім того, 16 та 29 травня 2004 року близько 22 години ОСОБА_2. та ОСОБА_3., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою, маючи умисел на таємне заволодіння чужим майном, проникли до будинку № АДРЕСА_3 Арцизького району Одеської області, звідки викрали майно ОСОБА_4, вартістю 310 грн.

Також, 22 травня 2004 року близько 22 години ОСОБА_2, будучи у стані алкогольного сп'яніння, повторно таємно викрав із будинку ОСОБА_4 її майно, вартістю 230 грн.

4 жовтня 2004 року близько 23 години ОСОБА_2, перебуваючи біля будинку № АДРЕСА_4 та будучи у стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті особистих неприязних стосунків під час сварки із ОСОБА_5. наніс останньому удар кулаком в обличчя, спричинивши потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Продовжуючи діяти з єдиним умислом на таємне викрадення чужого майна, в жовтні 2004 року ОСОБА_2, за попередньої змовою з іншими особами, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, повторно викрав з домоволодіння ОСОБА_4 майно останньої на суму 71 грн .та із будинку № АДРЕСА_5 майно ОСОБА_6., вартістю 204 грн. 50 коп.

 

   У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1. посилається на те, що досудове слідство та судовий розгляд справи проведено неповно, необ'єктивно, однобічно, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи; що апеляційним судом не дано відповіді на доводи поданої ним апеляційної скарги про непричетність ОСОБА_2. до вчинення злочинів. Просить судові рішення щодо ОСОБА_2. змінити, виключити із вироку засудження ОСОБА_2. за епізодами вчинення погрози вбивством ОСОБА_3., нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5. та скоєння крадіжки майна ОСОБА_4, а також просить пом'якшити засудженому покарання із застосуванням ст. 69 КК України до 3 років позбавлення волі та звільнити ОСОБА_2. від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.

 

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що захиснику слід відмовити у задоволенні його касаційної скарги.

 

За змістом касаційної скарги, захисник оспорює однобічність та неповноту досудового та судового слідства, фактичні обставини справи, які були предметом перевірки й оцінки судами першої та апеляційної інстанцій, і перегляду відповідно до вимог ч.1 ст.398 КПК України у касаційному порядку не підлягають, а тому колегія суддів виходить із встановлених судом фактичних обставин скоєння злочинів, у вчиненні яких ОСОБА_2. визнано винуватим.

 

Суд належно обґрунтував свої висновки про доведеність винуватості  ОСОБА_2. у вчиненні злочинів, за які його засуджено, доказами, що отримані згідно з вимогами кримінально-процесуального законодавства і  наведені у вироку.

 

Зокрема, як убачається із матеріалів справи, засуджений ОСОБА_2  на досудовому слідстві визнав свою вину і давав докладні показання, за яких обставин він скоїв злочини.

 

На обґрунтування свого висновку суд послався також на показання  засудженої ОСОБА_3, потерпілих, свідків, на дані, що містяться у протоколах огляду місць події, відтворення обстановки та обставин події, очних ставок, висновку судово-медичної експертизи.

 

Зокрема, потерпілі по справі з самого початку досудового слідства незмінно та послідовно давали показання, які викривають засудженого у вчинені злочинів. У справі відсутні будь які дані, що могли б свідчити про обмову засудженого ОСОБА_2. потерпілими, а тому їх показання суд обґрунтовано  поклав в основу вироку.

 

Згідно з даними, що містяться у протоколах відтворення обстановки та обставин події, ОСОБА_3.  розказувала та показувала, за яких обставин вона разом із ОСОБА_2. викрали речі, що належали потерпілій ОСОБА_4.

 

 

Як видно з матеріалів справи, такі ж, як і в касаційній скарзі, твердження захисник висловив у своїй апеляції. Апеляційний суд визнав їх безпідставними. Свої висновки, із якими погоджується колегія суддів, із цього питання суд належним чином умотивував. Вони підтверджені доказами, які суд апеляційної інстанції ретельно перевірив і належним чином оцінив. У касаційній скарзі захисника не наведено інших не досліджених судом доказів, якими б спростовувались висновки суду першої та апеляційної інстанції за обговорюваними твердженнями. Ухвала Апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

 

Таким чином, суд, дослідивши зібрані докази і давши їм належну оцінку, дійшов правильного висновку про винуватість ОСОБА_2. у вчиненні злочинів та правильно кваліфікував його дії за ч. 3 ст. 185, ч. 1,  ст. 122,  ч. 1 ст. 129 КК України.

 

Призначаючи покарання засудженому, суд урахував характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про його особу. Обране покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

 

Істотних порушень норм КПК України на досудовому слідстві та при судовому розгляді справи не допущено.

 

При перевірці даної справи не виявлено передбачених ст. 398 КПК України підстав для перегляду судових рішень щодо ОСОБА_2. у касаційному порядку з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

 

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

 

ухвалила:

 

у задоволенні касаційної скарги захисника ОСОБА_1.  відмовити.

 

Судді:

 

     Присяжнюк Т.І.                 Кармазін Ю.М.                Глос Л.Ф.