Справа № 22-3724/2008

Головуючий у 1 інстанції Зайченко С. В.

Категорія 32

Доповідач Звягінцева О.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 червня 2008 року       Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Стельмах Н.С.

суддів Звягінцевої О.М. ,  Молчанова С. І.

при секретарі Гарнага Г.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Державного підприємства „Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств ДП „Донвуглереструктуризація" та відділення ФСС у Центрально-Міському районі м.  Горлівки про перерахунок та стягнення недоплати сум втраченого заробітку,  збільшення щомісячних сум страхової виплати і

встановив:

в апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1оспорює обґрунтованість рішення Центрально-Міського районного суду м.  Горлівки Донецької області від 20 липня 2007 року,  яким відмовлено в задоволенні позову,  і ставить питання про його скасування,  ухвалення нового рішення про задоволення позову за порушенням судом норм матеріального права.

Посилається на те,  що відділення ФСС у Центрально-Міському районі м.  Горлівки не надало своїх розрахунків щодо правильного нарахування щомісячних страхових сум.

Вважає,  що відділення ФСС неправильно послалось на рішення Центрально-Міського районного суду від 7.11.2001 p.,  яке ухвалено на підставі висновку судової експертизи,  що містить низку помилок,  а саме,  неправильне застосування Постанови KM України від 3.10.1997 р. № 1100; надані експерту дані щодо середнього заробітку за професією машиніста електровозу за січень-квітень 1992 р. не відповідають його середньому заробітку.

В засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_1підтримав доводи скарги,  просив про її задоволення,  скасування судового рішення із ухваленням нового про задоволення позову.

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.

25.04.2007 року позивач ОСОБА_1звернувся до суду з вказаним позовом до відповідачів і зазначав,  що він працював на шахті „Кочегарка" машиністом електровозу,  у 1979 та 1989 роках отримав виробничі травми.

У 1990 р. у нього було встановлено 20% втрати працездатності за сукупністю двох виробничих травм.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м.  Горлівки від 7 листопада 2001 р. на його користь з відділення ФСС було стягнуто щомісячно 86, 49 грн. втраченого заробітку з подальшим коригуванням відповідно до вимог чинного законодавства та компенсацію частини втрати сум у відшкодування шкоди у зв'язку з несвоєчасною виплатою.

До цього йому провадилась виплата щомісячних сум у відшкодування шкоди у розмірі 65, 92 грн.

При обчисленні сум у відшкодування шкоди відповідачем - підприємством не були застосовані коефіцієнти підвищення тарифних ставок та посадових окладів на підприємстві за період з 1996 р. до 2001 p.: 1, 94,  2, 38,  1, 1458,  1, 29.

Відділення ФСС провадив перерахунок сум щомісячних страхових виплат з 1.03.2001р.

За період з 1996 р. до 2001 р. підприємством в порушення вимог п. 28 Правил відшкодування... шкоди даний перерахунок не провадився.

В порушення вимог  ст.  58 Конституції України відповідачем -підприємством не було застосовано коефіцієнти підвищення тарифних ставок та посадових окладів на підприємстві за період 1996-1997 p.p.,  оскільки він керувався Правилами відшкодування... шкоди в редакції,  що діяла до 24.10.1997 р.

Так,  за період з 1.09.1996 р. до 1.07.1998 р. йому було фактично виплачено щомісячних сум у відшкодування шкоди у розмірі 1450, 24 грн. замість 3451, 58 грн.,  недоплата складає 20011, 34 грн.

За період з 1.07.1998 р. до 1.10.1999 р. йому було фактично виплачено 988, 80 грн. замість 2696, 40 грн.,  недоплата складає 1707, 60 грн.

За період з 1.10.1999 р. до 1.03.2001 р. йому було фактично виплачено 1120, 64 грн. замість 3942, 12 грн.,  недоплата складає 2821, 53 грн.

А всього за період з 1996 р. до 2001 р. йому недоплачено щомісячних сум у відшкодування шкоди у розмірі 6530, 47 грн.

Оскільки рішенням Центрально-Міського районного суду м.  Горлівки від 7 листопада 2001 р. з Української державної компанії з реструктуризації підприємств вугільної промисловості „Укрвуглереструктуризація" на його користь було стягнуто 1414, 05 грн. недоплати щомісячних сум у відшкодування шкоди,  тому недоплата складає 5116, 42 грн.

Відділення ФСС не провадив будь-якої перевірки обчислення підприємством щомісячних сум у відшкодування шкоди,  внаслідок чого він втратив значну частину страхових виплат.

Підприємством не був застосований коефіцієнт підвищення тарифних ставок 2, 38.

З 1.03.2001 p. відділення ФСС при виплаті щомісячних страхових сум неправильно виходило з первинної суми виплати 86, 49 грн. замість 231, 88 грн. ( 179, 75 х 1, 29-коефіцієнт за період з 1.10.1999 р. до 1.03.2001 p.).

Оскільки підприємством не було застосовано коефіцієнти підвищення тарифних ставок та окладів за період з 1.10.1999 р. до 1.03.2001 p.,  відділення ФСС провадило розрахунок щомісячних страхових сум невірно і йому за період з 2001 р. до січня 2007 р. було фактично виплачено 9805, 52 грн. замість 26287, 78 грн.

Таким чином,  відділенням ФСС за період з 1.03.2001 р. до 1.06.2006 р. йому недоплачено щомісячних страхових сум 16482, 26 грн.

Всю заборгованість до 1.04.2001 р. повинно відшкодувати підприємство,  а заборгованість,  що виникла після 1.04.2001 p.,  - відділення ФСС.

Тому він просив суд ухвалити рішення,  яким стягнути з ДП „Донвуглереструктуризація" на його користь компенсацію недоплаченого втраченого заробітку за період з 1996 р. до 2001 р. в сумі 5116, 42 грн.,  з відділення ФСС - за період з 1.03.2001 р. до 1.01.2007 р. - 16482, 26 грн.,  визначити розмір щомісячних страхових виплат,  починаючи з 25.04.2007 р.,  у розмірі 560, 95 грн. з подальшим коригуванням відповідно до вимог чинного законодавства.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м.  Горлівки Донецької області від 20 липня 2007 року в задоволенні позову відмовлено.

Апеляційний суд вважає,  що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог  ст.  213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим,  ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин,  на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,  підтверджених тими доказами,  які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України,  що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року,  рішення є законним тоді,  коли суд,  виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,  вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права,  що підлягають застосуванню до даних правовідносин,  а за їх відсутності - на підставі закону,  що регулює подібні відносини,  або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим вважається рішення,  в якому повно відображені обставини,  що мають значення для справи,  висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,  відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,  дослідженими в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні позову,  суд першої інстанції дійшов правильного висновку,  що спірні правовідносини щодо перерахування сум втраченого заробітку за період з  вересня 1996 року до листопада 2001 року

були предметом судового розгляду і щодо них ухвалено рішення суду,  що набрало чинності.

Дійсно рішенням Центрально-Міського районного суду м.  Горлівки Донецької області від 7 листопада 2001 року з УДК „Укрвуглереструктуризація" на користь ОСОБА_1. у відшкодування шкоди стягнуто недоплату щомісячних сум у відшкодування шкоди за період з 1.09.15^96 р. до 1.11.2001 р. у розмірі 1414 грн. 05 коп.,  412 грн. 88 коп. -компенсації втрати частини вказаних сум у зв'язку з несвоєчасною виплатою,  визначено розмір щомісячної страхової виплати з 1.11.2001 p.,  що підлягає стягненню на користь ОСОБА_1. з відділення ФСС у Центрально-Міському районі м.  Горлівки,  - 86 грн. 49 коп.3 подальшим коригуванням відповідно до вимог чинного законодавства (а.с.  10).

Відповідно до вимог ч.3  ст.  61 ЦПК України обставини,  встановлені судовим рішенням у цивільній,  господарській або адміністративній справі,  що набрало законної сили,  не доказуються при розгляді інших справ,  у яких беруть участь ті самі особи або особа,  щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки вказаним судовим рішенням,  з урахуванням коефіцієнтів підвищення тарифних ставок на підприємстві,  з 1.09.1996 р. було визначено щомісячну суму у відшкодування шкоди позивачеві у розмірі 86 грн. 49 коп. та недоплату з цих сум до 1.11.2001р. у розмірі 1415, 05 грн.,  вказані обставини не підлягають доказуванню по даній справі.

Всупуреч доводів скарги суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про виплату відділенням ФСС щомісячних страхових виплат позивачеві відповідно до вимог Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності".

За таких обставин апеляційний суд вважає,  що у суду першої інстанції були відсутні законні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або невідповідності висновків суду обставинам справи,  або неправильної оцінки досліджених по справі доказів,  то підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування або зміни судового рішення немає.

Керуючись ч. 1  ст.  218 ,  п. 1 ч. 1  ст.  307,   ст.  308,  п. 1 ч. 1  ст.  314,   ст.  315 ЦПК України,  апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

 апеляційну   скаргу   ОСОБА_1відхилити,    рішення Центрально- Міського районного суду м.  Горлівки Донецької області від 20 липня 2007 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення,  може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.