Костопільський районний суд Рівненської області

м. Костопіль, вул. Коперніка, 14а, 35000, (03657) 2-36-52

Справа № 2-8/2010 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2010 року Костопільський районний суд Рівненської області

в особі: головуючого-судці ОСОБА_1

при секретарі Федас І.О.

з участю позивача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

представників відповідачів ОСОБА_7 1.1., ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно - 1/2 частину будинковолодіння по вул.1 Травня, 58 в м. Костопіль Рівненської області, після смерті батьків ОСОБА_9 та ОСОБА_10

В обґрунтування заявлених вимог покликається на обставини, викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити. Пояснила, що на день смерті батьків проживала в м.Рівне. З м.Костополя виїхала в 1966 році. Вказала, що наданий технічний паспорт на спірний будинок, виданий на ім’я ОСОБА_11, є підробленим, оскільки справжнім власником будинку був батько ОСОБА_9 Після смерті ОСОБА_9 право на спадкування за законом мала позивач та її брат ОСОБА_12 в рівних частинах.

Представник позивачки ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав на підставах, викладених в позовній заяві. Вказав, що позивачка разом з братом, ОСОБА_12,є спадкоємцями першої черги після смерті батьків на спірний житловий будинок. Спадщину вони з братом не оформляли, оскільки не було в цьому необхідності. Позивачка фактично прийняла спадщину, оскільки вона розпоряджалася будинком після смерті батьків та брата, а також вносила власні кошти на будівництво будинку.

Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6 позов не визнали та вказали на те, що позивачка спадщини не приймала, спадковим майном не розпоряджалася.

Відповідач ОСОБА_4 позов не визнала та пояснила, що з позовними вимогами не згідна. Вказала, що в спірному будинку проживали покійні ОСОБА_12 з дружиною, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та вона з народження по 1993 рік. Позивачка в даному будинку не проживала, розпорядження ним не здійснювала.

Представник відповідача ОСОБА_7 1.1, позов не визнав та вказав на те, що факт прийняття спадщини у відповідності до ст.549 ЦК УРСР (1963 року) позивачкою не доведено жодними доказами. Просив у позові відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_8 позов не визнав та пояснив, що вимоги позивачки не підлягають до задоволення, оскільки перша вимога про встановлення факту повинна бути заявлена в порядку окремого провадження, а друга, по визнанню права власності - в порядку позовного провадження. Просить в позові відмовити за безпідставністю.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 23 березня 1975 року помер батько позивачки ОСОБА_9, а 22 вересня 1980 року померла мати позивачки ОСОБА_10

Позивач та її брат ОСОБА_12, у відповідності до ст.529 ЦК УРСР (1963 року), є спадкоємцями першої черги за законом після смерті батьків. 17 квітня 2006 року ОСОБА_12 помер.

З пояснень позивача і з матеріалів справи вбачається, що до складу спадщини, після смерті батьків, належить житловий будинку №58 по вул. 1 Травня в місті Костопіль Рівненської області.

На час відкриття спадщини питання прийняття спадщини було врегульовано ст.ст.548,549 ЦК УРСР.

Статтею 549 ЦК УРСР (1963 року) визначалося, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців з дня відкриття спадщини він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном чи подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

До нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батьків позивач не зверталася та не надала суду належних доказів, які б свідчили про фактичний вступ її в управління чи володіння спадковим майном після смерті батьків, і суд вважає, що вона не прийняла спадщину у встановленому на час відкриття спадщини порядку, тому немає підстав для задоволення позову.

Па підставі наведеного та керуючись ст.ст.10, 15, 60, 209, 212, 214, 215, 234 ЦПК

України, п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008року № 7, ст.ст.529, 549 ЦК УРСР 1963 року -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4.

ОСОБА_5, ОСОБА_6 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно - відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Костопільський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана- протягом двадцяти днів, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього; строку. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ