Судове рішення #4557351
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

 

 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

 

 

 

 

У Х В А Л А

 

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

 

03 березня 2009 року                    Київ                           №К-16291/07/07

 

 

 

 

         Колегія суддів судової палати з розгляду справ за зверненнями юридичних осіб Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

 

 

Головуючого  -  судді  Фадєєвої Н.М.

Суддів   -  Бим М.Є., Гончар Л.Я., Леонтович К.Г., Шкляр Л.Т.

 

розглянувши у  попередньому розгляді   касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02.03.2007р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2007р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді про визнання дій неправомірними, - 

 

 

 

В С Т А Н О В И Л А :

 

 

 

 

Доповідач Фадєєва Н.М

 

Позивачка звернулась до суду з позовом посилаючись на те, що їй була нарахована пенсія за віком в 1992 році. Після досягнення пенсійного віку вона продовжувала працювати по квітень 1994 року. Після звільнення з роботи вона надала відповідачу довідку про свій заробіток в карбованцях за останні 2 роки (24 міс.). Вказана довідка була прийнята від неї без будь-яких зауважень та долучена до її пенсійної справи. За вказаною довідкою перерахунок пенсії не провадився, оскільки на той час існувало обмеження щодо максимального розміру пенсії, а її пенсія весь час становила максимальний розмір.

Ознайомившись в грудні 2003 року зі своєю пенсійною справою позивачка з'ясувала, що перерахунок відповідно до поданої нею в 1994 році довідки про заробітну плату за 1992 -1994 роки не провадився. Тому вона 29.12.2003 року звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням довідки від 1994 року, та надала відповідачу, за його вимогою, додатково довідку про заробіток за 1992 - 1994 р.р. переведений в гривну.

У зв'язку з набранням з 01 січня 2004 року чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-ІУ, відповідач зробив перерахунок її пенсії за помісячним порядком, і її пенсія стала становити 324 грн. 34 коп. Тобто береться заробіток за кожен місяць по періодам та обмежується максимальним коефіцієнтом -5,6, а потім за періоди коефіцієнти сумуються та вираховується середній коефіцієнт по періодам. Вказаний порядок став застосовуватися з 26.01.2004 року. Такий порядок фактично суттєво занижує розмір пенсії порівняно з попереднім порядком.

Тому позивачка вважає, що перерахунок, зроблений відповідачем, є неправомірним, оскільки нею було здано усі документи до 01.01.2004 року, тому для нарахування їй пенсії повинен був застосовуватися попередній порядок обчислення пенсії - по періодам (по календарним рокам), та з урахуванням її довідки від 1994 року.

Відповідач ігнорує звернення позивачки щодо перерахунку її пенсії, не розглядає її звернення, не приймає відповідних рішень. Тому вона вважає, що дії відповідача є неправомірними та відповідача необхідно зобов'язати провести перерахунок належної їй пенсії з урахуванням її середньорічного заробітку по періодам (по календарним рокам) за 1992-1994 роки.

Відповідно до доданого до позовної заяви розрахунку її пенсія повинна становити - 578 грн. 02 коп., котру і необхідно зобов'язати відповідача сплачувати їй з 01.01.2005 року з подальшими перерахунками у порядку передбаченому законодавством України.

Фактично з 01.01.2004 року відповідач сплачує їй пенсію лише в розмірі -365 грн. 23 коп. Недоплата становить: 578,02 - 365,23 - 212 грн. 79 коп., таким чином недоплата за час прострочки становить : 212,79 х 13 міс. = 2766 грн. 2 7 коп.

Тому вона просила суд визнати дії Павлоградського міського Управління Пенсійного фонду України щодо порядку нарахування їй пенсії за помісячним порядком - неправомірними та зобов 'язати провести перерахунок її пенсії з  урахуванням її середньорічного заробітку по періодам ( по календарним рокам). Стягнути з Павлоградського міського Управління Пенсійного фонду України на її користь 2 766 грн. 27 коп., зобов»язати відповідача сплачувати їй пенсію з 01.02.2005р. по 578 грн. 02 коп. з подальшим перерахунком в порядку, передбаченому законодавством України.

Постановою Павлоградського міськрайонного суду від  02.03.2007р. позов задоволено частково.

 Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2007р.  апеляційна скарга залишена без задоволення, а постанова Павлоградського міськрайонного суду від 02.03.2007р. - без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, Управління Пенсійного фонду України в  м. Павлограді звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України,  у якій просить скасувати вищезазначені судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачці була нарахована пенсія за віком в 1992р.. Після досягнення пенсійного віку вона продовжувала працювати по квітень 1994р. Після звільнення з роботи вона надала відповідачу довідку про свій заробіток в карбованцях за останні два роки, тобто з 01.03.1992р. по 31.03.1994р. Вказана довідка була у неї прийнята та долучена до пенсійної справи. Однак з урахуванням вказаної довідки перерахунок пенсії позивачці не проводився. Позивачка звернулась 29.12.2003р. до відповідача з письмовою заявою про перерахунок її пенсії з урахуванням довідки від 1994р. та надала відповідачу у грудні 2003р., на його вимогу, довідку про свій заробіток за 1992-1994р.р., переведений в гривну.

Відповідач провів перерахунок пенсії позивачки за помісячним порядком без врахування даних довідки позивачки за 1994р. та довідки за 2003р.

Листом від 30.04.2004р. № К-74 відповідач визнав свої дії щодо нарахування пенсії без врахування вищезазначених довідок неправомірними.

Відповідно до частини 1 ст. 43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» перерахунок пенсій за віком,  призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату, дохід та інших документів, що знаходяться на час перерахунку  в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що відповідач необґрунтовано не проводив перерахунок пенсії позивачці з 1994р. у порядку, передбаченому законодавством, що діяло на час проведення таких перерахунків.

Відповідно до п. 5 ст. 45 Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» документи про призначення ( перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення ( перерахунок) або про відмову в призначенні ( перерахунку) пенсії.

Таким чином, суд зробив правильний висновок про те, що відповідач  незаконно  не розглянув питання про перерахунок пенсії позивачки.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об»єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

           Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд  не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

 Керуючись ст.ст. 220, 220-1,  221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

 

                                 У Х В А Л И Л А :

 

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді залишити без задоволення, а постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02.03.2007р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2007р.  у справі    2-а-8/07 без змін.

          Ухвала  набирає  чинності  з  моменту  проголошення  і оскарженню  не підлягає.

 

Судді :

 

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація