ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

03 березня 2009 року                    Київ                           №К-13481/08

         Колегія суддів судової палати з розгляду справ за зверненнями юридичних осіб Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Головуючого  -  судді  Фадєєвої Н.М.

Суддів   -  Бим М.Є., Гончар Л.Я., Леонтович К.Г., Шкляр Л.Т.

розглянувши у  попередньому розгляді   касаційну скаргу УПФУ у Київському районі м. Одеси,  на постанову Київського районного суду м. Одеси від 11.06.2007р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду  від 04.07.2008р. у справі за позовом ОСОБА_1 до УПФУ у Київському районі м. Одеси,  третя особа -  Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області   про зобов»язання провести обчислення пенсії, про визнання неправомірними дій, -

В С Т А Н О В И Л А :

Доповідач Фадєєва Н.М

В січні 2007 року позивач звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом та просив визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси і зобов'язати відповідача оформити йому пенсію з

урахуванням довідки про середній заробіток з ЦК "Укрелектропрофспілки" за його вибором, довідкою від 21.07.2005 р. за №101 ВАТ Ладижинської ТЕС, внести (підшити) довідку про середній заробіток для обчислення пенсії і кваліфікації старший машиніст

КТЦ Ладижинської ТЕС, зареєструвавши її належним чином в його пенсійній справі, відшкодувати частину недотриманої пенсії відповідно до закону.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 11.06.2007р. позов задоволено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2007р.  апеляційна скарга залишена без задоволення, а постанова Київського районного суду м. Одеси від 11.06.2007р. - без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями. УПФУ у Київському районі м. Одеси   звернулося  з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати вищезазначені судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, позивач у період з 01.01.1974р. по 31.12.1978р. працював старшим машиністом енергоблоку Ладижинської ТЕС Вінницької області. З 23.07.1979р. по 23.10.1980р. та з 12.07.1984р. по 06.06.1985р. знаходився у закордонному відрядженні в республіці Іран.

08.06.2005р. ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком та надав довідку про середній заробіток за період роботи на Ладижинській ТЕС Вінницької області та довідку з профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості України.

Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси призначило позивачу пенсію, виходячи з довідок про заробітну плату за період фактичної роботи на Ладижинській ТЕС Вінницької області та не взяло до уваги довідку профспілки працівників енергетики про заробіток для обчислення пенсії по професії і кваліфікації - старший машиніст котлотурбінного цеху Ладижинської ТЕС № 101 від 27.07.2005р.

Відповідно до ст.. 71 Закону України « Про пенсійне забезпечення» при обчисленні середньомісячного заробітку працівникам за роботу за межами України враховується заробітна плата, яку вони одержували перед виїздом або за їх вибором заробіток, що визначається відповідно до ст.. 73 цього Закону.

Таким чином, законодавець, вказавши на загальний порядок підстав для призначення пенсії, передбачений ст.. 64-67 вказано вище Закону, розширив права працівників, що працювали за межами України, і дав їм можливість самим вибрати або загальний порядок, або порядок, що обчислюється з розрахунку середньомісячного заробітку працівників відповідної професії та кваліфікації в Україні на час призначення пенсії ( за даними відповідної профспілки), визначений ст.. 73 Закону України « Про пенсійне забезпечення».

При цьому Закон не передбачає ніяких обмежень щодо вибору працівника.

 Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси не врахувало ту обставину, що ст.. 72 Закону є бланкетною по відношенню до ст.. 73, і та обставина, що означена норма Закону регулює інші правовідносини, не дає підстав стверджувати, що вона не може застосовуватись для врегулювання правовідносин ст.. 72 Закону, яка до неї відсилає.

Крім того, позиція Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси суттєво звужує право ОСОБА_1 на вибір порядку обчислення пенсії, при цьому, вказаний орган не послався на жодну норму закону, яка б давала йому право так діяти.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала суду ґрунтується на всебічному, повному та об»єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

           Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

 Керуючись ст.ст. 220, 220-1,  221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

                                 У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу УПФУ у Київському районі м. Одеси  залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м. Одеси від 11.06.2007р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду  від 04.07.2008р. у справі  №  2-А-263 -  без змін.

          Ухвала  набирає  чинності  з  моменту  проголошення  і оскарженню  не підлягає.

Судді :