Справа № 2-385/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

30 березня 2009 року                  Ковельський міськрайонний суд

                 Волинської області

в складі : головуючого – судді Наваляного А.Д.

                з участю секретаря Федорук Г.Б.

                позивача – ОСОБА_1

                представника позивача – ОСОБА_2 , ОСОБА_3

                відповідача – ОСОБА_4

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковель цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_4  про визнання права власності на нерухоме майно, -

в с т а н о в и в :

    ОСОБА_1  звернулась в суд з позовною заявою до ОСОБА_4  про визнання права власності на ? частину житлового будинку з відповідною частиною господарських та побутових будівель і споруд, який розташований по АДРЕСА_1  в с. Дарівка Ковельського району, - в порядку спадкування, після смерті чоловіка – ОСОБА_5  В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що житловий будинок в с. Дарівка по АДРЕСА_1  Ковельського району належав батьку чоловіка – ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1  року. В даному будинку позивач проживає з 1972 року, а ІНФОРМАЦІЯ_2  року зареєструвала шлюб з ОСОБА_5   ІНФОРМАЦІЯ_3  року ОСОБА_6  на випадок своєї смерті заповів належний йому житловий будинок з господарськими спорудами в рівних частинах своїм дітям – ОСОБА_5  та ОСОБА_7 , які після смерті батька там проживали та фактично своїми діями прийняли спадкове майно. ОСОБА_7  померла ІНФОРМАЦІЯ_4  року та після її смерті спадщину прийняв брат – ОСОБА_5 , який проживав разом з сестрою, здійснював догляд за нею. ІНФОРМАЦІЯ_5  року ОСОБА_5  уклав заповіт та на випадок своєї смерті заповів в користь позивача ? частину житлового будинку, ? хліва, колодязь, ? літньої кухні, огорожу з металевої сітки. ІНФОРМАЦІЯ_6  року ОСОБА_5  помер. Після смерті чоловіка позивач успадкувала майно, визначене у заповіті та стала власником даного майна, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно. Іншу частину житлового будинку з відповідною частиною господарських споруд позивач не може успадкувати, оскільки з відповідачем існує спір щодо даного майна. Прохає визнати за позивачем право власності на ? частину житлового будинку, ? частину хліва, ? частину літньої кухні по АДРЕСА_1  в с. Дарівка Ковельського району, - в порядку спадкування, після смерті Бродосюка Василя Йосиповича.

    В судовому засіданні позивач та її представники позов підтримали повністю, з підстав, викладених у заяві, прохають його задовольнити.

    Відповідач в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що даний житловий будинок побудований її батьками, після смерті яких в ньому залишились проживати брат ОСОБА_5  та сестра ОСОБА_7  Вважає, що після смерті ОСОБА_7  та ОСОБА_5  має право на спадкування частини майна, а тому прохає в позові відмовити, хоча зазначила, що заяв про прийняття спадщини після смерті рідних не подавала, проживала окремо від них.

Суд, з аслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, матеріали цивільної справи № 2-1633/08, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

З копії заповіту, посвідченого виконавчим комітетом Новомосирської сільської ради ІНФОРМАЦІЯ_3  року, зареєстрований в реєстрі за НОМЕР_1  слідує, що ОСОБА_6  на випадок своєї смерті заповів належний йому житловий будинок в рівних частинах своїм дітям - ОСОБА_5  та ОСОБА_7 .

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2  вбачається, що ОСОБА_6  помер ІНФОРМАЦІЯ_1  року.

Відповідно до п.п. 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції Закону 2003 року, до вказаних правовідносин застосовуються правила Розділу VII ЦК України в редакції Закону 1963 року.

Відповідно до ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року), визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Після смерті ОСОБА_6  спадщину прийняли його діти – ОСОБА_5  та ОСОБА_7 , як особи, визначені в заповіті, які на час смерті спадкодавця проживали з ним та фактично вступили в управління спадковим майном.

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Новомосирською сільською радою Ковельського району слідує, що ОСОБА_7  померла ІНФОРМАЦІЯ_4  року.

Після смерті ОСОБА_7  з заявою про прийняття спадщини ніхто із спадкоємців померлої не звертався, про що свідчить витяг зі спадкового реєстру Ковельської державної нотаріальної контори, однак ОСОБА_5  вступив в управління та розпорядження спадковим майном, оскільки на час смерті спадкодавця постійно з нею проживав, а тому відповідно до ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року) визнається таким, що прийняв спадщину.

З копії свідоцтва про одруження слідує, що ОСОБА_5  та ОСОБА_1  вступили в шлюб ІНФОРМАЦІЯ_2  року, який зареєстровано Новомосирською сільською радою Ковельського району, актовий запис № 3, після одруження подружжю присвоєно прізвище ” ОСОБА_8 ”.    

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого Новомосирською сільською радою Ковельського району слідує, що ОСОБА_5  помер ІНФОРМАЦІЯ_6  року.

З копії заповіту, посвідченого заступником голови Новомосирської сільської ради ІНФОРМАЦІЯ_5  року вбачається, що ОСОБА_5  заповів ? частину житлового будинку в с. Дарівка по АДРЕСА_1  Ковельського району, ? частину хліва, колодязь, ? частину літньої кухні, огорожу з металевої сітки в користь ОСОБА_1 . На день смерті спадкодавця заповіт не змінено та не відмінено. ОСОБА_1  прийняла спадщину після смерті чоловіка та останній видано свідоцтво про право власності на ?? частку спірного будинку.

З довідки, виданої Новомосирською сільською радю Ковельського району № 484-3.18 від 19.12.2007 року слідує, що житловий будинок по АДРЕСА_1  в с. Дарівка Ковельського району належав ОСОБА_6 . Після його смерті в будинку залишились проживати діти – ОСОБА_5  та ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4  року та після її смерті спадщину прийняв брат – ОСОБА_5 , який спадкових прав не оформляв, помер ІНФОРМАЦІЯ_6  року. У володіння спадковим майном вступила ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини він не заявив про відмову від неї.

Як встановлено в судовому засіданні відповідач будь-яких дій спрямованих на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5  не вчиняла, про що вона повідомила під час судового розгляду та стверджується витягами зі спадкового реєстру Ковельської державної нотаріальної контори, а тому права на спірне майно не має.

За таких обставин на підставі доказів, досліджених в судовому засіданні, суд приходить до висновку про підставність вимог позивача.

Судові витрати слід віднести за рахунок позивача, - за її клопотанням.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 212 – 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 548, 549 ЦК України (в редакції 1963 року), п.п. 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції Закону 2003 року, ст. ст. 1216, 1217, 1222. 1241, 1268 ЦК України -

В И Р І Ш И В :

    Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1  право власності на ? частини будинковолодіння по АДРЕСА_1  в с. Дарівка Ковельського району Волинської області в порядку спадкування.

      Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд в наступному порядку: заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом десяти днів з часу виготовлення повного тексту рішення, апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з часу подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Повний текст рішення виготовлено 01.04.2009 року.

Головуючий:                                            А.Д. Наваляний