Справа № 22ц - 2749/2008                                        

Головуючий у 1-й інстанції - Ковальчук В.О.

Категорія-26                                                                

Доповідач -  Прозорова М.Л.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 травня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного

суду Дніпропетровської області  в складі:

головуючої        -   Ремеза В.А

суддів                  - Прозорової М.Л., Деревянка О.Г.

при секретарі     - Панченку Д.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу

ОСОБА_1 на рішення Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді про відшкодування моральної шкоди, -

встановила:

ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2006 року скасувати та постановити нове рішення про  задоволення  його позовних вимог

Як на підстави своєї апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального законодавства /а.с.147-152/.

Зазначеним рішенням суду відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді про  відшкодування моральної шкоди /а.с. 141 -142/.

Суд першої інстанції встановив, що з 1995 по 2000 рік позивач працював в Юр"ївському СПТУ-81 на посаді водія.

29 грудня 1999 року на території заправочної станції Юр'ївського СПТУ-81 ОСОБА_1 травмований при виконанні трудових обов'язків.

Згідно висновку МСЕК 17 липня 2000 року ОСОБА_1у У. встановлена втрата працездатності в розмірі 40% безстроково.

Рішенням Юр'ївського районного суду від 4 березня 2003 року встановлені обставини: отримання травми ОСОБА_1 та визнано 100% вину в цьому СПТУ-81.

Оскільки Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" діє з 1 квітня 2001 року, а втрата професійної працездатності встановлена позивачу 17 липня  2000 року, тобто до прийняття і введення цього Закону,

який зворотної сили не має, суд відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді про відшкодування моральної шкоди.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права і обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями самих сторін.

При вище наведених обставинах справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що не має підстав для стягнення суми моральної шкоди з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних на виробництві та професійних захворювань України в місті Павлограді.

Приведені в апеляційній скарзі доводи ОСОБА_1 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінці доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Крім того, приведені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до особистого тлумачення апелянтом норм права, що протиричить діючому законодавству.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необгрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

На підставі викладеного, керуючись  ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія Суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1   - відхилити.

Рішення Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2006 року  - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.