Справа № 2-349/11

                                                                                          (2/401/140/12)

РІШЕННЯ

Іменем України

20.03.2012 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Руденко В.В.,

при секретарі Чорнойван О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача, в обґрунтування якого зазначила, що їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом належить квартира АДРЕСА_1. Відповідач пообіцяла надати їй кошти в борг, для чого запропонувала укласти з нею договір позики, обіцяючи, після укладення такого договору надати їй кошти. Договір вона підписала, проте відповідач грошових коштів їй так і не передала. Потім відповідач запропонувала укласти з нею договір іпотеки, обіцяючи, що після укладення такого договору надасть їй грошові кошти. 6.12.2006 року у третьої особи між нею та відповідачем був укладений договір іпотеки, предметом якого є вищезгадана квартира. Але і після укладення договору відповідач грошові кошти їй не передала. Таким чином, вважає, що договір іпотеки укладений під впливом обману. Крім того, на момент укладання договору іпотеки вона проживала та була зареєстрована разом з неповнолітньою донькою в спірній квартирі. Просить суд визнати недійсним договір іпотеки, укладений між нею та відповідачем та зняти арешт з квартири, що є предметом іпотеки.

          Позивач в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала та суду пояснила, що грошей за договором позики від відповідача вона не отримувала, оскільки остання мала якісь справи з її колишнім чоловіком. Крім того, в квартирі , що є предметом іпотеки зареєстрована та проживає з народження її неповнолітня донька, довідки для укладання договору готував її колишній чоловік, вона тільки підписала договір, тому нотаріус не міг без дозволу органу опіки та піклування посвідчувати зазначений договір.

          Відповідач проти позову заперечувала та суду пояснила, що між нею та позивачем 6.12.2006 року було укладено договір позики, за умовами якого вона передала позивачу грошові кошти в розмірі 190800 грн. З метою забезпечення виконання умов договору позики між ними було укладено договір іпотеки. При посвідченні договору нотаріус перевірив всі подані документи та посвідчив договір. Рішенням суду,яке на разі набрало чинності, з позивача на її користь стягнуті грошові кошти за договором позики від 6.12.2006 року. Просила у позові відмовити.

          Третя особа до суду не з’явилась, повідомлена належним чином про слухання справи, надала письмові пояснення, відповідно до яких вважає свої дії щодо посвідчення договору іпотеки такими, що відповідають чинному законодавству.

          Вислухавши сторони, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

          Судом встановлено, що 6.12.2006 року між сторонами був укладений договір позики за умовами якого відповідач передала позивачу в розпорядження 190800 грн., а остання зобов’язалась повернути вказану суму 5.01.2007 року. З метою забезпечення виконання зобов’язань за вказаним договором між сторонами 6.12.2006 року було укладено договір іпотеки,посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО ОСОБА_3, предметом якого виступила квартира АДРЕСА_2, яка належить позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12.10.2006 року. Факт укладання вищезгаданих договорів визнається сторонами та не підлягає доказуванню відповідно до вимог ст. 61 ЦПК України. На момент укладання оспорюваного договору іпотеки у вищезгаданій квартирі проживали та були зареєстровані позивач та її неповнолітня донька, ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується довідками КЖЕП №19.

          Відповідно до ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей" для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.

          З наданих третьою особою пояснень, дозволу органу опіки і піклування на вчинення оспорюваного правочину не було, оскільки при посвідченні договору іпотеки нотаріусом прийнята до уваги довідка КЖЕП №19 № 621 від 6.12.2006 року про те, що позивач дійсно зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2 (довідка видана без складу сім’ї).

          Згідно ст. 224 ЦК України правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування є нікчемним, а відповідно до ст. 215 ч.2 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

          Таким чином вимоги позивача в частині визнання договору іпотеки через порушення прав неповнолітньої особи є законними та обґрунтованими.

          В той же час суд вважає безпідставними вимоги позивача в частині того що оспорюваний правочин був вчинений під впливом обману, оскільки належних та допустимих доказів відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України на підтвердження зазначених доводів позивачем суду не надано.

У відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 16,50 грн., що складаються з судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.88 ЦПК України.

          На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.10, 60, 130, 214, 215, 81, 88 ЦПК України, ст. ст. 203,215 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору іпотеки недійсним задовольнити частково.

Визнати недійсним договір іпотеки, укладений 6 грудня 2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 5930.

Скасувати заборону на відчуження квартири АДРЕСА_3, накладену приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстровану в реєстрі за № 122.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 16,50 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі у десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Головуючий