Справа № 22 - 3523                         Головуючий 1-ї інстанції - Мірошкін О.І..

Категорія                                                    Доповідач Резникова Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

28травня 2008 р.                                                                                  м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі: головуючого Резникової Л.В., суддів      Будулуци М.С., Стратіло В.І. при технічому секретарі - Володіной О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу ЗАТ КБ "Приват-банк" на ухвалу Єнакіївського міського суду Донецької області від 4 квітня 2008 року

в справі за заявою ЗАТ КБ "Приват-Банк" про видач}' судового наказу про стягнення коштів з  ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Єнакіївського міського суду Донецької області від 4 квітня 2008 року відмовлено в прийняті заяви ЗАТ КБ "Приват-Банк" про видачу судового наказу про стягнення коштів з ОСОБА_1

Не погодившись з такою ухвалою ЗАТ КБ "Приват-Банк" звернувся в суд з апеляційною скаргою в якій просив скасувати ухвалу суду і передати питання на новий розгляд суду першої інстанції, оскільки судом були порушені норми процесуального законодавства.

Заслухавши суддю - доповідача , перевіривши матеріали цивільної справи, апеляційний суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав:

Як вбачається з матеріалів справи , відмовляючи ЗАТ КБ "Приват-Банк" у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за кредитом з ОСОБА_1 суд виходив з того, що вимоги заявника не відповідають ст.100 ЦПК України, оскільки з доданих до в заяви документів вбачається   спір про право.

Такий висновок відповідає обставинам справи та нормам процесуального закону, оскільки як передбачено ч.1 ст.100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо : заявлено вимогу, це передбачену ст..96 цього кодексу; із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

З заяви про видачу судового наказу вбачається , що відповідно договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 250 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає терміну дії картки . Оскільки ОСОБА_1 до теперішнього часу    не виконав зобов*язань за кредитним договором ,  заявник  просив

стягнути з нього суму за кредитом 3027 грн. 12коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом у розмірі 411 грн.58коп..

З наданих до суду документів вбачається, що дійсно ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 250 грн. з базовою відсотковою ставкою по кредитному ліміту 1% на місяць з щомісячною комісією 1%.. При цьому з заяви вбачається, що розмір заборгованості за кредитом значно перевищує суму отриманого кредиту, відсотки за кредитом також не відповідають розміру зазначеному в заяві ОСОБА_1

При вказаних обставинах, хоча вимога ЗАТ КБ "Приват-Банк" і ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі, проте із заяви і поданих документів вбачається спір про право, тому ухвала суду відповідає нормам процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись статтями 307,312 ЦПК України, Апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ЗАТ КБ "Приватбанк" відхилити.

Ухвалу Єнакіївського міського суду Донецької області від 4 квітня 2008 року залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України безпосередньо протягом двох місяців з дня її проголошення.