Справа № 2-1173/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2010 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді – Бешлієвої Т.А.,

при секретарі – Івановій Н.С.,

за участю: позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Рені Одеської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала заявлені вимоги, наполягає на розірванні шлюбу.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, надав заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги визнає у повному обсязі, заперечень не має та просить справу розглянути за його відсутності.

Судом в ході судового розгляду справи були досліджені:

- свідоцтво про одруження, серії І-ЖД № 118146 від 13.10.2004 р., згідно якого ОСОБА_2 та ОСОБА_2 (д/п Кирліг) М.А. одружились 13.10.2004 р., одруження було зареєстровано відділом РАЦС Ренійського РУЮ Одеської області, актовий запис № 117;

- копія свідоцтва про народження доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому батьками вказані позивач та відповідач;

- копія свідоцтва про народження сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в якому батьками вказані позивач та відповідач;

- копія паспорту на ім’я позивача ОСОБА_1, серії СМ № 752554 від 25.07.2005 р., виданого Ренійським РВ ГУМВС України в Одеській області;

- заява відповідача ОСОБА_2 від 23.12.2010 р. про визнання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності;

- квитанції про сплату судового збору та витрат на ІТЗ по розгляду справи.

Дослідивши надані докази, судом було встановлено такі обставини: позивач ОСОБА_1 просить розірвати шлюб із відповідачем ОСОБА_2, зареєстрований 13.10.2004 р. відділом РАЦС Ренійського РУЮ Одеської області, актовий запис № 117, який для обох є першим. Від цього шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: доньку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, які на теперішній час за обоюдною домовленістю сторін проживають з позивачем. Позивач у судовому засіданні пояснила, що за час сумісного життя у них з відповідачем часто виникали сварки з різних побутових проблем, вони перестали розуміти один одного, з’явилися різні погляди на життя та ведення спільного господарства. Відповідач на теперішній час знаходиться на заробітках у м. Одесі та не надає позивачу матеріальної допомоги, у зв’язку з чим позивач та спільні діти знаходяться на утриманні її матері. Подальше сімейне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам дітей, оскільки усі сварки та скандали негативно відображаються на них, у зв’язку з чим позивач та відповідач з серпня 2010 р. припинили подружні стосунки та ведення спільного господарства, почуття між ними також втрачені. Спільне майно, нажите під час шлюбу, розділили добровільно.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню виходячи з наступного: частиною 1 ст. 110 СК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Відповідно до ст. 111 цього ж Кодексу, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ст. 112 СК України). Відповідно до ч. 1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Частиною 1 ст. 161 СК України передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Встановивши вищезазначені обставини, суд приходить до висновку, що сім’я сторін фактично розпалася, її збереження неможливе, шлюб існує суто формально і підлягає розірванню. Між позивачем і відповідачем втратилися почуття любові і пошани, взаємодопомоги і підтримки, тобто морально - правові підстави шлюбу. Приходячи до такого висновку, суд враховує фактичні обставини справи і інтереси кожного з подружжя, а також їхніх неповнолітніх дітей. Застосування заходів щодо примирення подружжя, передбачених ст. 111 СК України, в даній ситуації суд вважає не доцільним.

Згідно положень ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Таким чином, суд вважає за можливе залишити за позивачем, після розірвання шлюбу, прізвище «Касапова», оскільки заявлені вимоги не суперечать діючому законодавству.

Статтею 115 цього ж Кодексу передбачено, що документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили. Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 169, 212, 213 ЦПК України, ст.ст.110-112, 113, 115, 160, 161 Сімейного кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 (д/п Кирліг) ОСОБА_5 та ОСОБА_2, зареєстрований 13.10.2004 р. відділом РАЦС Ренійського РУЮ Одеської області, актовий запис 117 - розірвати.

Після розірвання шлюбу за позивачем ОСОБА_1 залишити прізвище «Касапова».

У зв’язку із обставинами, що склалися на момент розірвання шлюбу, суд визначає, що неповнолітні діти: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 залишаються проживати разом з матір’ю – ОСОБА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Т.А. Бешлієва