УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 липня 2008 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючої - Дикун С.І.

суддів - Гурзеля І.В., Шевчук Г.М.

при секретарі - Любчик Л.В.

з участю - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 30 квітня 2008 року по справі за її позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2008 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів мотивуючи тим, що ОСОБА_2 не надає коштів на утримання дочки ОСОБА_3, оскільки вона навчається на денній формі навчання в Тернопільському національному педагогічному університеті і оплату за навчання вона здійснює сама, просила стягувати з відповідача аліменти по 500 гривень щомісячно.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 30 квітня 2008 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження в розмірі 270 грн. щомісячно на період навчання, але не більш ніж до досягнення нею 23 років.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду змінити та постановити нове рішення, яким стягнути 500 грн. аліментів щомісячно, оскільки судом першої інстанції не враховані всі обставини по справі.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала вимоги апеляції в межах наведених доводів. ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу відхилити , вважає,

Справа № 22ц-665     Головуючий у 1-й інстанції - Берегуляк Ф.Г.

Категорія - 48 Доповідач - Гурзель І.В.

що судом першої інстанції перевірені всі обставини справи, враховано його спроможність сплачувати аліменти, те що на його утриманні знаходяться неповнолітні діти від іншого шлюбу, непрацездатні батьки, невеликий розмір його зарплати, а тому позов вірно задоволено частково.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду справи, колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 до задоволення не підлягає .

Задовільняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того що позивачка ОСОБА_1, з якою проживає донька, працює, має постійний заробіток , який перевищує розмір заробітку відповідача , а також матеріальне становище ОСОБА_2, те, що його дохід має мінливий характер, він створив нову сім'ю, у нього на утриманні знаходиться малолітня дитина, батьки похилого віку, а також те що, відповідач сплачує попередню заборгованість по аліментах до досягнення дитиною 18-річного віку, а тому стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, на період її навчання, але не більше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох річного віку в твердій грошовій сумі в розмірі 270 гривень щомісячно.

З таким висновком суду першої інстанції колегія погоджується, оскільки він відповідає обставинам справи . Так встановлено що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано 14.10.2003 року (свідоцтво про розірвання шлюбу а.с. 6).

Від шлюбу у них народилась дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження (свідоцтво про народження а.с.7).

ОСОБА_3 навчається на першому курсі денної форми навчання інституту мистецтв Тернопільського національного педагогічного університету ім. В.Гнатюка, що стверджується довідкою від 14.04.2008 року (а.с. 14).

Як вбачається із договору про навчання №пн-0000977 від 30.08.2007 року (а.с.8), укладеного між ректором Тернопільського національного педагогічного університету та ОСОБА_1, термін навчання ОСОБА_3 на денній формі за напрямом музичне мистецтво - 4 роки. Загальна вартість навчання становить 18 000 грн., в тому числі:

2007     - 2008 навчальний рік - 4200 грн.,

2008     - 2009 навчальний рік - 4400 грн.,

2009     - 2010 навчальний рік - 4600 грн.,

2010     - 2011 навчальний рік - 4800 грн.

Згідно ст.199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, якщо вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Судом встановлено, що відповідач добровільно не бере участі в утримані доньки, матеріальної допомоги не надає.

Так, у відповідності до п.20 постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. "Про застосування судами окремих норм

Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача судом першої інстанції зазначені вимоги були враховані в повній мірі.

У відповідності до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем представлено до суду довідку про те, що його середньомісячний заробіток складає 682 гр. (2046 гр.: 3 міс). З свідоцтва про народження вбачається що на його утриманні знаходиться ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 народження (а.с. 17), а тому стягнення аліментів в розмірі 500 гр., як це просить позивачка, погіршувало б становище новонародженої дитини, в порівнянні з її дочкою. Доводи апеляції про те що ОСОБА_2 є здоровим і працездатним, то б то таким що міг би заробляти більше , до уваги братись не можуть, так як судом перевіряється наявність реальної можливості батька надавати допомогу на навчання, а не уявний дохід який він міг би за певних обставин отримувати.

За вказаних обставин рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим і підстав для його зміни колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст.307ч. 1 п.4; 313; 314; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 30 квітня 2008 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.