ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

                 

05.06.06                                                                                           Справа  № 3/243

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

судді-доповідача                              Мельник Г.І.

суддів                                        Новосад Д.Ф.

                                             Михалюк О.В.

розглянувши апеляційну скаргу ЗАТ «Карпатська туристична компанія»б/н від 3.03.06р.

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.02.2006 року  

у справі    №3/243

за позовом  ТзОВ «Туристичне агентство «Тирлич», м. Івано-Франківськ

до відповідача 1 Яремчанського споживчого товариства, м. Яремче

до відповідача 2 ЗАТ «Карпатська туристична компанія», м. Яремче

про усунення перешкод в користуванні орендованим приміщенням та продовження дії договору оренди

За участю:

Від позивача  Добрянський І.В.

Відповідача 1 Пазюк О.М.  

Відповідача 2 Пазюк О.М.

В ході судового засідання представникам сторін права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України роз’яснено, заперечення щодо складу суду не поступило.

Встановив: рішенням господарського суду Івано-Франківської області (суддя М.М. Фрич) від 24.02.2006 року у справі №3/243 частково задоволено позовні вимоги.

Відповідач 2 з постановленим рішенням не погоджується, подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.02.2006 року скасувати та провадження припинити, оскільки позивач був належним чином повідомлений про відмову від продовження дії договору оренди, а тому вимоги про продовження його дії вважає безпідставними.

Позивач та відповідач 1 правом передбаченим ст. 96 ГПК України не скористалися, відзиву на апеляційну скаргу не надіслали.

Справа слуханням відкладалася з 4.05.06р. на 5.06.06р. за клопотанням відповідача 2 та для дотримання повноти та об’єктивності судового процесу.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.02.2006 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

          При цьому колегія виходила з наступного:

20.03.2000р. між Яремчанським споживчим товариством (орендодавець) та ТзОВ „Туристичним агентством „Тирлич” (орендар) було укладено договір оренди майна, згідно умов якого орендодавець передав орендарю у тимчасове володіння та користування ресторан "Гуцульщина", колибу та всі інші допоміжні будівлі, що знаходяться за адресою: Івано-Франківська обл., м. Яремче, вул. Дачна, 2.

Згідно п. 4.1 Договору та п. 1 Додатку до Договору, сторони продовжили термін дії Договору на 6 місяців, до 30.09.2002 року.

Згідно ст. 260 ЦК УРСР (1963р., який діяв на момент закінчення терміну дії договору) в разі продовження користування майном після закінчення строку договору при відсутності заперечень з боку наймодавця договір вважається поновленим на невизначений строк і кожна з сторін вправі в будь-який час відмовитись від договору, попередивши про це другу сторону за один місяць.

З матеріалів справи та з пояснень представників сторін встановлено, що після закінчення терміну дії Договору (відповідно до додатку до Договору - 30.09.02р.), ТзОВ "Туристичне агентство "Тирлич" продовжувало користуватись наданим йому відповідно до умов Договору орендованим майном. Що стверджується доказами про оплату позивачем комунальних послуг після закінчення терміну дії Договору, а саме: платіжними дорученнями про здійснення попередньої оплати за електроенергію та газ, а також прийняттям на роботу 19 працівників ресторану „Гуцульщина” та нарахуванням заробітної плати та внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування.

Дана обставина відповідно до ст. 260 ЦК УРСР є підставою твердити про продовження договірних орендних відносин на невизначений термін.

Щодо посилання скаржника на те, що позивач неодноразово листами від 23.10.2000р. та 11.11.2002р. повідомлявся про припинення Договору оренди, то суд встановив наступне:

На адресу відповідача-1 від позивача надійшов лист №1/11 від 19.11.2002р. підписаний співзасновником товариства, в якому зазначається ознайомлення позивача з претензіями про звільнення орендованого приміщення, проте даний лист не береться колегією до уваги, оскільки згідно Статуту позивача, управління діяльністю товариства здійснюється Зборами учасників товариства та виконавчим органом - директором, які і наділені правом підписання документів фінансового, матеріального, майнового характеру, в тому числі, угоди, зобов'язання, кожен згідно своїх повноважень, визначених Статутом. І згідно положень Статуту, співзасновники не наділені таким правом.

А тому слід визнати обгрунтованою позицію господарського суду про те, що такий доказ не можна вважати належним. А зважаючи на те, що у матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача про припинення дії договору, господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про підставність вимог позивача щодо зобов’язання відповідача - ЗАТ "Карпатська туристична компанія" усунути перешкоди в користуванні рестораном "Гуцульщина", колибою та всіма іншими допоміжними спорудами, що знаходяться за адресою: Івано-Франківська обл., м. Яремче, вул. Дачна, 2.

При цьому встановлено, що власник орендованого приміщення змінився на ЗАТ «Карпатська туристична компанія».

Згідно ст. 268 ЦК УРСР при переході права власності на здане в найом майно від наймодавця до іншої особи, договір найму зберігає чинність для нового власника.

Крім цього, колегія вважає, що місцевий господарський суд підставно відмовив у задоволенні позовних вимог про продовження терміну дії Договору  до 30.11.2007р., оскільки такі вимоги суперечать п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, так як на момент закінчення терміну дії договору оренди (30.09.02р.) був чинним Цивільний кодекс в редакції 1963 року і відповідно до вимог цього Кодексу, термін дії Договору продовжено на невизначений час.

Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Івано-Франківської області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення .

Керуючись ст.ст.33,43,49,91,99,101,103,105 ГПК України , суд

ПОСТАНОВИВ:

          1.Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.02.2006 року по справі за №3/243 залишити без змін.

          2.В задоволенні апеляційної скарги відмовити.

          3.Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

4.Матеріали справи скеровуються в господарський суд Івано-Франківської області.

          

Головуючий–суддя                   Г.І.Мельник

Судді                              Д.Ф.Новосад

                                       О.В.Михалюк