АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 10-329 Номер провадження 10/1690/4151/11Головуючий у 1-й інстанції Андрущенко-Луценко С.В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2011 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду

кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі: головуючого - судці Копитько Л.І. суддів: Голубенко Н.В., Денисенко Л.М. з участю прокурора Корсуна В.С. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією обвинуваченого ОСОБА_2 на постанову судці Миргородського міськрайонного суцу Полтавської області віл 3 червня 2011 року. Цією постановою щоцо

ОСОБА_2, 8 березня 1982 року нароцження, уроцженця с. Наталівка Гребінківського району Полтавської області, громацянина України, непрацюючого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1, суцимого:

*12 вересня 2000 року Миргородським районним судом Полтавської області за ч.2 ст.140, ч.І ст.206, ст.17 ч.2 ст.145,ч.2 ст.145, ст.42 КК України на 3 роки 3 місяці позбавлення волі, звільненого згідно постанови Полтавського районного суду Полтавської області від 14 вересня 2001 року умовно-достроково на 1 рік 5 місяців 24 дні;

*25 листопада 2002 року Миргородським районним судом Полтавської області за ч.І ст.121, ч.І ст.129, ч.2 ст.350 КК України на 6 років позбавлення волі, звільненого 10 липня 2008 року по відбуттю покарання, -

який органами досуцового слідства підозрюється (а з 7.06.2011 року обвинувачується) у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України (по п'яти епізодах незаконного збуту громадянам в травні 2011 року в с. Хомутець Миргородського району Полтавської області особливо небезпечних наркотичних засобів), обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

На обґрунтування такого рішення суд послався на те, що ОСОБА_3Ю підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція статті за який передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 роки, в провадженні Миргородського МВ ГУМВС України в Полтавській області маються ще дві кримінальні справи, порушені відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.186, ч.З ст.263 КК України, в минулому він неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, має не зняті і непогашені в установленому законом порядку судимості, не працює та має негативні характеристики за місцем проживання, і що є підстави вважати, що він може ухилитися від слідства та суду,

перебуваючи на волі, може перешкоджати встановленню істини у справі, продовжувати злочинну діяльність.

У апеляції обвинуваченого ОСОБА_2 ставиться питання про скасування постанови суду щодо нього як незаконної у зв'язку з однобічністю та неповнотою судового розгляду справи і направлення матеріалів справи органу, який проводить досудове слідство.

Інші учасники судового розгляду постанову не оскаржили.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора про законність постанови судці і безпідставність апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.148 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Висновки судді про наявність підстав для обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні обставинах і є обґрунтованими.

Як вбачається з поданих матеріалів, ОСОБА_3 підозрювався, а з 7 червня 2011 року обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, санкцією якої передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.

Відповідно до ст.155 КПК України взяття під варту як запобіжний захід застосовується у справах про злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 роки.

Доводи апелянта, які на його думку, не враховані судом при розгляді подання органів слідства, на увагу не заслуговують, оскільки його сімейний стан, наявність постійного місця проживання та інші дані не є такими, щоб не застосовувати до нього запобіжний захід -взяття під варту.

Правильно суд взяв до уваги ті обставини, що містяться в матеріалах кримінальної справи, які свідчать про те, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_3 може перешкодити встановленню істини у справі шляхом впливу на свідків даного злочину, продовжити злочинну діяльність, оскільки неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності і висновків не зробив, спробувати ухилитися від слідства і суду.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді взяття під варту застосований судом у відповідності до вимог ст.ст.148,150,155 КПК України, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Приймаючи рішення за поданням та перевіряючи це рішення за апеляцією, суд не вправі висловлювати думку щодо достовірності і достатності доказів, доведеності обвинувачення, ролі та ступеня участі заарештованого у вчиненні злочину.

За таких обставин колегія судців вважає постанову судді законною, а апеляцію такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365,366,382 КПК України, колегія суддів апеляційного суду

УХВАЛИЛА :

Постанову судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від З червня 2011 року стосовно підозрюваного (нині обвинуваченого) ОСОБА_2 залишити без зміни, а його апеляцію - без задоволення.

СУДДІ:

ОСОБА_1

ОСОБА_4

ОСОБА_5