АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 10-249 Номер провадження 10/169/11Головуючий у 1-й інстанції Островський Р.В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2011 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду

кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого - судді Копитько Л.І.

суддів: Гавриша В.М., Гонтар А.А.

з участю прокурора Кравченка Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією заінтересованої особи ОСОБА_2 на постанову судді Котелевського районного суду Полтавської області від 31 травня 2011 року,

встановила:

Начальником СВ Котелевського РВ ГУМВС України в Полтавської області 6 травня 2011 року порушено кримінальну справу за фактом шахрайства стосовно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, за ознакою повторності.

Як зазначено в постанові начальника слідчого відділу, 27 квітня 2011 року з письмовою заявою до Котелевського РВ ГУМВС України в Полтавської області звернулась ОСОБА_3, в якій просила притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_2, який 6 квітня 2011 року шляхом шахрайства заволодів її ювелірними виробами із золота 585 проби вагою близько 12 г., чим спричинив їй матеріальну шкоду на суму близько 4300 грн.

Цього ж дня до Котелевського РВ ГУМВС України в Полтавської області від ОСОБА_2 надійшла явка з повинною, в якій він вказує, що дійсно 6.04.2011 року взяв ювелірні вироби із золота 585 проби близько 10 г у ОСОБА_3

Проведеною дослідною перевіркою по даному факту встановлено, що 6 квітня 2011 року близько 10 години ОСОБА_2 поблизу домогосподарства по вул. Пархоменка, 36 в смт. Котельва Полтавської області повторно умисно шляхом зловживання довірою, яка виразилася в зобов’язаннях по проведенню ремонту та обміні ювелірних виробів із золота, заволодів ювелірними виробами із золота ОСОБА_3, а саме: кулончиком вагою 1,01 г 585 проби вартістю 380 грн. за 1 г у виробі та ланцюжком вагою 9,8 г 585 проби вартістю 380 грн. за 1 г у виробі, чим спричинив їй матеріальну шкоду на суму 4107,80 грн.

Заінтересована особа ОСОБА_2, вважаючи незаконною постанову начальника слідчого відділу про порушення кримінальної справи за фактом шахрайства стосовно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, оскаржив її до суду.

Постановою судді Котелевського районного суду Полтавської області від 31 травня 2011 року скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. При цьому в постанові судді вказано, що постанова про порушення кримінальної справи винесена відповідно до вимог ст.ст.94,97,98 КПК України.

В апеляції заінтересована особа ОСОБА_2 стверджує, що на час порушення кримінальної справи не було ані належних приводів, ані підстав для цього.

З цих підстав вважає постанову про порушення кримінальної справи за фактом шахрайства стосовно ОСОБА_3 незаконною, і просить з урахуванням наведених в апеляції доводів скасувати постанову судді Котелевського районного суду Полтавської області від 31 травня 2011 року, а також скасувати постанову про порушення кримінальної справи від 6 травня 2011 року за фактом шахрайства стосовно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, міркування прокурора про обґрунтоване порушення кримінальної справи за фактом шахрайства стосовно ОСОБА_3 за ознаками ч.2 ст.190 КК України за наявності до того приводів і підстав, а тому вважає за необхідне залишити без зміни постанову начальника слідчого відділу та відповідно постанову суду, а апеляцію ОСОБА_2 - без задоволення; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляція заінтересованої особи ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Як видно з постанови про порушення кримінальної справи та постанови судді, кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, порушена 6 травня 2011 року начальником СВ Котелевського РВ ГУМВС України в Полтавській області майором міліції ОСОБА_4 за фактом вчиненого злочину - заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, вчинене повторно.

Зі змісту ч.І ст.98 КПК України випливає, що кримінальна справа, як правило, порушується за фактом вчиненого або злочину, що готується.

З матеріалів справи видно, що за скаргою заінтересованої особи ОСОБА_2 названа постанова начальника слідчого відділу від 6 травня 2011 року була перевірена Котелевським районним судом Полтавської області з винесенням постанови від 31 травня 2011 року про встановлення достатніх приводів і підстав для порушення кримінальної справи за фактом заволодіння чужим майном - майном ОСОБА_3, шляхом зловживання довірою, вчинене повторно, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.

Як убачається з протоколу судового засідання, при розгляді місцевим судом скарги ОСОБА_2 на постанову начальника слідчого відділу Котелевського РВ ГУМВС України в Полтавській області про порушення кримінальної справи за фактом шахрайства стосовно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, та змісту прийнятого судом рішення від 31 травня 2011 року, суд відповідно до чинного кримінально- процесуального законодавства перевіряв законність і обґрунтованість порушення кримінальної справи за вказаним фактом з точки зору наявності (чи відсутності) приводів і підстав до порушення кримінальної справи (ст.94 КПК України), оскільки лише в цій частині суд вправі перевіряти зазначені постанови прокурора чи слідчого за скаргами осіб, щодо яких порушено справу, або заінтересованих осіб за фактом порушення кримінальної справи.

Посилання в апеляції ОСОБА_2 на те, що суд не дотримав положень процесуального закону та дав необ'єктивну оцінку наданим матеріалам, на підставі яких було порушено кримінальну справу, є необгрунтованим.

Суд першої інстанції, перевіривши надані матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу за фактом шахрайства стосовно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, дійшов обґрунтованого висновку, який належно вмотивував у постанові, про те, що на час порушення кримінальної справи за вказаним фактом у начальника слідчого відділу були належні приводи і достатні підстави для цього.

У постанові суду наведені дані, які, відповідно до ст.94 КПК України, послужили приводом до порушення справи та дані, що вказують на ознаки злочину в діях ОСОБА_2, тобто були підставами для її порушення.

Також, як вбачається зі змісту постанови начальника слідчого відділу від 6 травня 2011 року про порушення кримінальної справи, в постанові вказано на наявність цих ознак, зокрема зазначено, які конкретно дії вчинив ОСОБА_2 по заволодінню майном ОСОБА_3

з

Суд першої інстанції не вправі на стадії розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи досліджувати докази, давати їм оцінку, чи в інший спосіб перевіряти доведеність (недоведеність) винності підозрюваного чи правильність кваліфікації його лій.

Відповідно суд апеляційної інстанції теж не вправі давати висновки з цього приводу, а тому наведені в апеляції доводи ОСОБА_2 про те, що заяву ОСОБА_3 писала з підказки працівників міліції і він злочину не скоював - не можуть бути предметом перевірки і оцінки на цій стадії процесу.

Таким чином, апеляційний суд при перевірці справи не вбачає допущених істотних порушень кримінально-процесуального закону при порушенні кримінальної справи за фактом шахрайства стосовно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, за ознакою повторності, чи допущених з боку суду першої інстанції порушень закону при розгляді скарги ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи, які тягнули б за собою скасування чи зміну рішення місцевого суду, в тому числі з наведених у апеляції ОСОБА_2 мотивів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України, колегія

УХВАЛИЛА:

Постанову судді Котелевського районного суду Полтавської області від 31 травня 2011 року, якою скаргу ОСОБА_2 на постанову начальника СВ Котелевського РВ УМВС України в Полтавської області про порушення кримінальної справи від 6 травня 2011 року за фактом шахрайства стосовно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, залишено без задоволення, залишити без зміни, а апеляцію заінтересованої особи ОСОБА_2 - без задоволення.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_5 ОСОБА_6