АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 10-158 Головуючий у 1-й інстанції Гольник Л.В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2011 року м. Полтава

Колегія судців судової палати з розгляду

кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі : головуючого - судді Копитько Л.І. суддів: Мілаша С.П., Юренко Л.А. з участю прокурора Кошелева Д.К. обвинуваченого ОСОБА_2 розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві матеріали кримінальної справи за апеляцією обвинуваченого ОСОБА_2 на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 14 квітня 2011 року. Цією постановою відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

ЗО грудня 1999 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч.4 ст.81, 44, ч.З ст.81, 17, ч.З ст.81, 42 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі із застосуванням ст.46-1 КК України з відстрочкою виконання вироку на 2 роки та штрафом у розмірі 200 грн.;

18 червня 2003 року Апеляційним судом Полтавської області за п.п. «а», «б», «з», «и» ст.93, ч.З ст.142, ч.2 ст.140, ст.70, ст.71 КК України остаточно на 10 років позбавлення волі,

який органами досудового слідства обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він 26 березня 2011 року близько 16 години в підземному переході на перехресті вул. Фрунзе та вул. Степового Фронту в м. Полтаві збув ОСОБА_3 полімерний пакет з речовиною білого кольору, яка згідно висновку спеціаліста №981 від 31 березня 2011 року містить метамфітамін, який відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено, вагою 0,002 грами та паперовий пакет з речовиною зеленого кольору рослинного походження у подрібненому стані, яка згідно висновку спеціаліста №973 від 30 березня 2011 року є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом вагою 0,358 гр.

27 березня 2011 року близько 18 години ОСОБА_2 за місцем свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 збув ОСОБА_3 полімерний пакет

з речовиною білого кольору, яка згідно висновку спеціаліста №1020 від 5 квітня 2011 року містить метамфітамін, який відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено, вагою 0,002 гр.

За даними фактами 5 квітня 2011 року та 13 квітня 2011 року старшим слідчим СВ ПМУ УМВС України в Полтавській області були порушені кримінальні справи за ч.2 ст.307 КК України, 13 квітня 2011 року справи об'єднані в одне провадження.

13 квітня 2011 року ОСОБА_2 затриманий в порядку ст. 115 КПК України.

14 квітня 2011 року ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення у вчиненні

злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

14 квітня 2011 року старший слідчий СВ ПМУ УМВС України в Полтавській області звернувся до суду з поданням, погодженим з заступником прокурора м. Полтави, про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_2

Суд пославшись на те, що ОСОБА_2, маючи не зняту і непогашену у встановленому законом порядку судимість, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, не працює та не має постійного джерела заробітку, залишаючись на волі, може продовжити злочинну діяльність та ухилитися від слідства та суду та для забезпечення виконання процесуальних рішень, обрав стосовно нього запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

В апеляції обвинувачений ОСОБА_2 просить змінити йому запобіжний захід у зв'язку з тим, що він був неправомірно затриманий працівника міліції, також суд не врахував, що він має на утриманні бабусю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка є інвалідом і сам він сирота.

Інші учасники судового розгляду постанову не оскаржили.

Заслухавши доповідь судці апеляційного суду, пояснення обвинуваченого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію і просив змінити йому запобіжний захід на підписку про невиїзд, міркування прокурора про законність постанови суду та безпідставність доводів апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як роз'яснено в ч.І п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», під час судового розгляду подання слідчого про взяття під варту предметом дослідження є ті обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання цього запобіжного заходу (ст.148 і ч.І ст.155 КПК України).

Відповідно до ст.148 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочину діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Висновки суду про наявність підстав для обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні обставинах і є обґрунтованими.

Відповідно до ст.155 КПК України взяття під варту як запобіжний захід застосовується у справах про злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком понад 3 роки.

Як убачається з поданих матеріалів, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, санкцією якої передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна.

Сам ОСОБА_2 заперечував свою причетність до вчинення даного злочину. Доводи апелянта, які, на його думку, не враховані судом при прийнятті рішення за поданням органів слідства, на увагу не заслуговують, оскільки його сімейний стан та посилання на неправомірне з атримання працівниками міліції не є такими, щоб не

з

застосувати до нього запобіжний захід у вигляді взяття під варту, оскільки у ОСОБА_4, як пояснив сам обвинувачений, є дочка, яка доглядає за матір'ю, він сам ніде не працює, обвинувачується у вчиненні двох епізодів збуту психотропної речовини, в тому числі у себе вдома, та наркотичних засобів, своє затримання він не оскаржив до суду. Крім того, навіть визнання затримання незаконним не є підставою для відмови в задоволенні подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (п.П вказаної вище постанови Пленуму).

Правильно суд взяв до уваги і ті обставини, що містяться в матеріалах справи, які свідчать про те, що ОСОБА_5 скоїв злочин, маючи дві не зняті і непогашені в установленому законом порядку судимості, звільнився 22 грудня 2009 року і, перебуваючи на волі, може продовжити злочинну діяльність, перешкодити встановленню істини у справі, впливаючи на свідків, ухилитися від слідства та суду та виконання процесуальних рішень.

Суд першої інстанції, дослідивши всі обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання цього запобіжного заходу (ст.148 КПК України і ч.І ст.155 КПК України), прийшов до обґрунтованого висновку про те, що інші, менш суворі запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_2 процесуальних обов'язків, які випливають з ч.2 ст.148 КПК України, та його належну поведінку.

З огляду наведеного запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді взяття під варту застосований судом у відповідності до вимог ст.ст.148,150,155 КПК України, а тому підстав для його скасування чи зміни колегія суддів не вбачає.

Приймаючи рішення за поданням та перевіряючи це рішення за апеляцією, як роз'яснено в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» з внесеними змінами та доповненнями, суд не вправі досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини підозрюваного, обвинуваченого, розглядати й вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінальної справи по суті.

Колегія суддів вважає постанову суду законною і обґрунтованою.

За таких обставин апеляція обвинуваченого ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України, колегія суддів апеляційного суду

УХВАЛИЛА:

Постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 14 квітня 2011 року щодо обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без зміни, а його апеляцію - без задоволення.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_6 ОСОБА_7