АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 10-498 Номер провадження 10/1690/18284/11Головуючий у 1-й інстанції Обревко Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2011 року м. Полтава

. Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі

головуючого - судді Копитько Л.І.

суддів: Давиденка Е.В., Гонтар А.А.

3участю прокурора Яроцької Т.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією захисника - адвоката ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на постанову судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 4 жовтня 2011 року.

Цією постановою обрано запобіжний захід у виді взяття під варту відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, непрацюючого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: смт. Градизьк, вул.

Тургенєва, 16 Глобинського району Полтавської області, раніше не судимого, -

який органами досудового слідства підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.З ст.152 КК України.

Згідно постанови судді органами досудового слідства ОСОБА_3 підозрюється в тому, що він 29 вересня 2011 року, приблизно о 20.30 год., знаходячись на ліжку в спальній кімнаті за місцем свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_4, з погрозою застосування фізичного насильства вчинив зґвалтування неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5.

За даним фактом 1 жовтня 2011 року слідчим СВ Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області відносно ОСОБА_3 була порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч.З ст.152 КК України, і в цей же день останній був затриманий в порядку ст.115 КПК України за підозрою у вчиненні даного злочину.

4жовтня 2011 року слідчий СВ Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області звернувся до суду з поданням, погодженим з прокурором м. Кременчука Полтавської області про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту щодо підозрюваного ОСОБА_3

Суд, пославшись на те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, будучи на волі, може ухилитися від слідства та суду, перешкодити встановленню істини у справі, продовжити злочинну діяльність та з метою забезпечення виконання процесуальних рішень, обрав щодо нього запобіжний захід у виді взяття під варту.

В апеляції захисник - адвокат ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 просить скасувати постанову суду як необгрунтовану, постановлену без урахування положень ст.ст.148, 150 КПК України.

Інші учасники судового розгляду постанову не оскаржили.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, міркування прокурора про законність постанови судді та безпідставність доводів апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція захисника не підлягає задоволенню.

Як роз'яснено в ч.І п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», під час судового розгляду подання слідчого про взяття під варту предметом дослідження є ті обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання цього запобіжного заходу (ст.148 і ч.І ст.155 КПК України).

Відповідно до ст.148 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Висновки судді про наявність підстав для обрання підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді взяття під варту ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні обставинах і є обґрунтованими.

Відповідно до ст.155 КПК України взяття під варту як запобіжний захід застосовується у справах про злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 роки.

Як убачається з поданих матеріалів, ОСОБА_3 підозрювався, а згідно постанови слідчого СВ КМУ УМВС України в Полтавській області від 5 жовтня 2011 року обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.З ст.152 КК України, санкцією якої передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років.

Сам ОСОБА_3 не заперечує свою причетність до вчинення даного злочину.

Доводи апелянта, які на його думку, не враховані судом при розгляді подання органів слідства, на увагу не заслуговують, оскільки його сімейний стан, наявність постійного місця проживання й інші дані не є такими, щоб не застосовувати до нього запобіжний захід у виді взяття під варту.

Правильно суд взяв до уваги ті обставини, що містяться в матеріалах кримінальної справи, які свідчать про те, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_3 може перешкодити встановленню істини у справі шляхом впливу (тиску) на свідка ОСОБА_6 (дружину) та неповнолітню потерпілу від даного злочину ОСОБА_4, які проживають з ним в одній квартирі, може продовжити злочинну діяльність, враховуючи тяжкість злочину, в якому він обвинувачується, може ухилитися від слідства та суду.

З огляду наведеного запобіжний захід ОСОБА_3 у виді взяття під варту застосований судом у відповідності до вимог ст.ст.148,150,155 КПК України, а тому доводи апеляції захисника про те, що судом не враховані положення цих статей колегія суддів вважає необгрунтованими.

Підстав для скасування постанови судді колегія суддів не вбачає.

Приймаючи рішення за поданням та перевіряючи це рішення за апеляцією, суд не вправі висловлювати думку щодо достовірності і достатності доказів, доведеності обвинувачення, ролі та ступеня участі заарештованого у вчиненні злочину.

Як роз’яснено ч.6 п.10 наведеної вище в ухвалі постанови Пленуму Верховного Суду України, при розгляді подання про взяття під варту суддя не вправі досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини підозрюваного.

обвинуваченого, розглядати й вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінальної справи по суті.

Відповідно до п. 21-1 даної постанови Пленуму постанови про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту з урахуванням вимог ст.62 Конституції України та п.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинні бути викладені у формулюваннях, які забезпечують дотримання принципу невинуватості особи.

А тому посилання судді в постанові на те, що вина підозрюваного ОСОБА_3 у вчиненні злочину підтверджується зібраними матеріалами справи в їх сукупності, не відповідає цим вимогам закону і підлягає виключенню з постанови. З цих підстав постанова судді в ревізійному порядку підлягає зміні.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляція захисника в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.365,366,382 КПК України, колегія суддів апеляційного суду

УХВАЛИЛА:

Апеляцією захисника - адвоката ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 4 жовтня 2011 року щодо обвинуваченого ОСОБА_3 в ревізійному порядку змінити: виключити з постанови посилання судді на те, що вина підозрюваного ОСОБА_3 у вчиненні злочину підтверджується зібраними матеріалами справи в їх сукупності.

В решті дану постанову залишити без зміни

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_7 ОСОБА_8А.„