Теплицький районний суд Вінницької області

смт. Теплик, вул. І. Франка, 26, 23800, (04353) 2-14-49

Справа № 1-120/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2010 року Теплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Войнаревича М.Г.,

секретаря Бевза О.В.,

за участю прокурора Діденко І.А., законного представника потерпілої ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теплик кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, 11 грудня 1971 року

народження, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_1,

Теплицького району Вінницької області, українця, громадянина України,

освіта професійно-технічна, непрацюючого, на утриманні має одну

неповнолітню дитину, не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого

ст. 286 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2010 року, біля 21.30 години, підсудний ОСОБА_2, не маючи посвідчення водія категорії «В», керуючи технічно справним власним автомобілем НОМЕР_1, з одним пасажиром на передньому пасажирському місці, на швидкості біля 80 км/год із включеним ближнім світлом фар, по автодорозі с. Мала Мочулка - с. Велика Мочулка Теплицького району Вінницької області, при виконання повороту вліво, не справився з керуванням, з'їхав з дороги вліво, де вчинив наїзд на дерево. В результаті ДТП пасажир автомобіля неповнолітня ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження і була доставлена в Теплицьку ЦРЛ.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №459 від 26 жовтня 2010 року, потерпіла ОСОБА_3, отримала тілесні ушкодження у вигляді саден в ділянці обличчя, в поперековій ділянці; закритого перелому дуги лівої виличної кістки зі зміщенням, закритого перелому гілки нижньої щелепи зліва зі зміщенням, компресійного перелому тіла L3 без порушення функцій спинного мозку, дані ушкодження могли виникнути від дії тупого твердого предмета, або від співудару об нього, можливо 12.08.2010 року. Тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому дуги лівої виличної кістки зі зміщенням, закритого перелому гілки нижньої щелепи зліва зі зміщенням, компресійного перелому тіла L3 без порушення функцій спинного мозку належать до середнього ступеня важкості тілесних ушкоджень по критерію тривалого розладу здоров'я.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України визнав повністю, суду пояснив, що 12 серпня 2010 року, приблизно в 21.30 годин, керуючи своїм автомобілем НОМЕР_2, з одним пасажиром, а саме дочкою його дружини ОСОБА_1 ОСОБА_4, у тверезому стані, при виконанні лівого повороту, не справився з керуванням автомобіля, виїхав на узбіччя з правої сторони. Потім вернувся на дорогу, але автомобіль пішов юзом правим боком, машина стала некерована, її викинуло на ліву сторону на узбіччя, а потім в кювет. А з кювета автомобіль передньою частиною наїхав в дерево. В потерпілої лише текла кров із рота, а так видимих ушкоджень він не бачив. В цей час на дорозі зупинився автомобіль ДЄУ-Ланос. Водій і пасажири даного автомобіля витягли їх із машини. Він встав сам, а ОСОБА_4 лежала, так як казала, що болить спина. Дорога була суха, опадів і туману не було. Посвідчення водія у нього лише на категорію «С». У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати, не позбавляти його прав керування транспортними засобами, так як професія водія для нього на даний час єдина спеціальність, та врахувати те, що ним понесені значні витрати, пов»язані з лікування дочки.

Допитана в судовому засіданні неповнолітня потерпіла ОСОБА_3 суду показала, що 12 серпня 2010 року, біля 21.30 години, вона разом із вітчимом ОСОБА_2 їхала із с. Мала Мочулка додому в с. Велика Мочулка Теплицького району, на автомобілі «Фольксваген-пассат», що належить її вітчиму, який був за кермом у тверезому стані. Вона сиділа на передньому пасажирському сидінні. При виконанні повороту вліво, автомобіль виїхав на праве узбіччя. Потім виїхали на дорогу, машину стало заносити і кинуло на зустрічну смугу руху, а далі вона не пам'ятає. Пам'ятає, що машина вже стояла вдарившись передньою частиною в дерево зліва від дороги, вона була в салоні, потім приїхала швидка допомога, яка забрала її в лікарню. В лікарні вона вже на другий день сама ходила. Потім їй робили операцію на челюсті в Києві, гіпсів їй не накладали, в лікарні вона більше не лежала. На даний час відчуває себе добре. Просить не карати суворо підсудного, оскільки він їй у всьому допомагає.

Законний представник неповнолітньої - ОСОБА_1 пояснила, 12 серпня 2010 року, ввечері її чоловік разом із її дочкою ОСОБА_3 поїхали з дому на автомобілі «Фольксваген-пассат», який належить її чоловікові. Потім, біля 22-ї години, зателефонувала її дочка ОСОБА_5 і сказала, що вони потрапили в ДТП на дорозі між с. Мала Мочулка та с. Велика Мочулка. Після чого вона із своїм племінником поїхала до місця ДТП. Вона побачила, що машина була за кюветом, передньою частиною в дереві. Чоловік і дочка лежали на землі біля машини. На той час там була ОСОБА_6 і ОСОБА_7. Потім приїхала швидка допомога і забрала чоловіка із дочкою в лікарню. Дочка на другий день вже сама ходила, були переломи, але гіпс не накладали. Всі витрати пов»язані з лікуванням її дочки поніс ОСОБА_2. На даний час сім»я знаходиться в скрутному матеріальному становищі.

Свідок ОСОБА_6 показала, що 12 серпня 2010 року приблизно біля 21.30 годин вона разом із ОСОБА_7 попутною машиною їхали з ОСОБА_8 в с. Велику Мочулку. Надворі вже було темно, опадів не було, асфальт був сухий. Приблизно посередині дороги між селами в районі лісу, де дорога робить поворот вліво, за поворотом, вони побачили автомобіль, який в'їхав в дерево лісосмуги з лівої сторони, габаритні вогні та фари автомобіля горіли. Вони зупинилися і вона побачила, що це автомобіль брата її чоловіка ОСОБА_2 Вона відразу пішла до автомобіля, який передньою частиною в'їхав в дерево. ОСОБА_2 і ОСОБА_3 були в салоні, водій без свідомості. Ще зупинився автомобіль, що їхав на зустріч і ОСОБА_2 витягували водії, а вона підійшла до ОСОБА_3 і витягла із машини, потім її положила на рівному місці, бо та стогнала. Вона подзвонила на швидку, ще здається подзвонила до ОСОБА_1, яка приїхала трохи раніше за швидку допомогу. Після того як їх забрала швидка, то вони поїхали додому. (а.с.90)

Вина підсудного, крім показань свідків, підтверджується також матеріалами справи:

- протоколом огляду ДТП від 13. 08. 2010 року на а/д с. М. ОСОБА_8 – с. В. Мочулка Теплицького району Вінницької області (а.с.4-28); протоколом огляду транспортного засобу від 13.08. 2010 року – автомобіль «Фольксваген пассат», н/з НОМЕР_3, що належить ОСОБА_2 (а.с.29-31); висновком авто технічної експертизи № 229а від 25.10. 2010 року, згідно якого в діях ОСОБА_2 вбачається невідповідність вимогам п. 12.1 ПДР України, яка з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з виникненням події даної ДТП (а.с. 81-82); висновком судово-медичної експертизи № 459 від 26.10. 2010 року згідно якого ОСОБА_3 отримала в результаті ДТП середньої тяжкості тілесні ушкодження (а.с. 84-85).

Водій автомобіля ОСОБА_2 грубо порушив правила дорожнього руху, а саме: п.12.1. ПДР України «під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливість вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».

Таким чином порушення вищевказаного правила дорожнього руху ОСОБА_2 знаходиться в причинному зв'язку з наслідками, що настали.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2, у відповідності із ст. 65 КК України суд враховує характер, ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, який у відповідності до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, особу винного, те, що він позитивно характеризується за місцем проживання, вперше притягується до кримінальної відповідальності, його матеріальне становище, повне визнання своєї вини, щире каяття, його відношення до подій, що відбулися та їх наслідків, його вік, стан здоров'я. Обставиною, що пом'якшує покарання суд визнає його щире каяття у вчиненому та добровільне, повне відшкодування заподіяної шкоди. Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

На підставі викладеного, враховуючи обставини справи та особу винного, його поведінку після вчинення злочину, характер допущених ним порушень правил безпеки дорожнього руху, суд вважає, що підсудному слід призначити покарання у виді обмеження волі в межах санкції вивченої частини статті кримінального закону, звільнивши від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України, без позбавленням права керувати транспортними засобами, оскільки професія водія є для підсудного єдиною. Його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, при цьому саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання підсудного.

Судові витрати по справі в сумі 412 грн. 08 коп., які складаються із вартості проведених судових експертиз, підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_2.

Керуючись ст.ст. 323, 324, 330 КПК України, суд –

засудив :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України і призначити покарання у виді обмеження волі на строк один рік і шість місяців без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку – один рік, не вчинить нового злочину.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області код 24525055, рахунок 31250272210172 в УДК у Вінницькій області МФО 802015 витрати за проведення експертизи 412 грн. 80 коп..

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню – підписку про невиїзд.

Речовий доказ по справі – автомобіль «Фольксваген пасат», н/з НОМЕР_3, що належить засудженому, який знаходиться на зберіганні на штраф майданчику Теплицького РВ УМВС України - передати його власнику ОСОБА_2.

На вирок може бути подано апеляцію протягом п’ятнадцяти днів з моменту його проголошення до апеляційного суду Вінницької області.

Суддя: