Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

м. Ужгород, вул. Загорська, 53, 88017, (0312) 64-05-44

Справа № 1-244/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Ужгород 17 березня 2010 року

Ужгородський міськрайонний суд в особі головуючого-судді - Король Ю.А., при секретарі - Євчинець Т.І., з участю прокурора - Дьоміна І.Ю., адвокатів - ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді, кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, тимчасово не працюючого, раніше не судимого;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, тимчасово не працюючого, раніше не судимого;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_7, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, тимчасово не працюючого, раніше не судимого,

-усіх за ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудні ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5 08.08.2009 року близько 04 години 45 хвилин, усі перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, за передньою змовою між собою, з корисливих мотивів, з метою заволодіння майном повнолітнього ОСОБА_6, під час знаходження останнього поблизу будинку №6, на проїзджій частині дороги, застосували до потерпілого насильство, що є небезпечним для життя чи здоров’я, кулаками та обутими у взуття ногами побили у різні частини тіла неповнолітнього ОСОБА_6 При цьому вони відкрито викрали у ОСОБА_6 золотий ланцюжок із кулоном у вигляді хрестика, 585 проби, загальною вагою 18 грамів, вартістю 3500 гривень, мобільний телефон марки «Нокія Е65-1» вартістю 555 гривень із електронною карткою зв’язку «Лайф», вартістю 20 гривень, на якій був кредит на розмови на 30 гривень, на загальну суму 4105 гривень.

У суді підсудний ОСОБА_3 свою вину у скоєнні злочину визнав у повному обсязі, щиро каявся, і показав суду, що вночі 08.08.2009 року він разом із ОСОБА_4 і ОСОБА_5 машиною таксі із Мукачева приїхали в Ужгород на дискотеку. Їдучи Ужгородом, підсудні зустріли двох хлопців. Вирішили відібрати у одного з них мобільний телефон та золотий ланцюжок із хрестиком. Розділивши ролі ОСОБА_5 залишився із ОСОБА_7, який ішов із ОСОБА_6 та затримав ОСОБА_7 ОСОБА_6 став тікати, та ОСОБА_3 наздогнав його, наніс удар кулаком в тулуб. Від удару ОСОБА_6 упав на дорогу. Потім ОСОБА_6 кулаками рук та обутими ногами били ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 У цей час ОСОБА_3 зірвав із шиї ОСОБА_6 золотий ланцюжок із золотим хрестиком, а ОСОБА_4 із кишені штанів ОСОБА_6 відібрав мобільний телефон.

ОСОБА_3 також показав, що він та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 випили кожен по три пляшки пива. Просив суд не позбавляти його волі.

Підсудний ОСОБА_4 свою вину у скоєнні злочину визнав у повному обсязі, щиро каявся і дав суду аналогічні із ОСОБА_3 показання щодо обставин скоєння злочину. Підсудний показав, що до скоєння злочину випив 3 пляшки пива. Він показав, що також бив потерпілого руками і ногами по різних частинах тіла. ОСОБА_4 відібрав у ОСОБА_6 мобільний телефон, що був у кишені штанів останнього. Просив суд не позбавляти його волі.

Підсудний ОСОБА_5 також у повному обсязі визнав свою вину у скоєнні злочину та щиро покаявся у скоєному. Він показав, що до скоєння злочину випив З лляшки пива. Злочин було скоєно за ініціативи ОСОБА_3 ОСОБА_5 показав, що скоїли підсудні злочин за попередньою змовою між собою, поділивши ролі. ОСОБА_5 спочатку затримав хлопця, що ішов із потерпілим ОСОБА_6, а потім і він бив потерпілого, коли у останнього відібрали золотий ланцюжок із хрестиком та мобільний телефон. Просив суд не позбавляти його волі.

За вимог ст.ст. 299, 300 КПК України, суд обмежується допитом підсудних і потерпілого, та вивченням характеризуючих підсудних матеріалів справи.

Потерпілий ОСОБА_6 показав суду що 08.08.2009 року він разом із ОСОБА_7 ішли з дискотеки. До них підійшли підсудні, спитали де можна поїсти. Поблизу магазину «Майстер дім» підсудні намагалися його побити. Потерпілий став тікати, але його наздогнали та стали бити. Його збили з ніг, наносили удари руками і ногами у різні частини тіла, та зірвали золотий ланцюжок із хрестиком і відібрали мобільний телефон. Просив суд не карати суворо підсудних. Цивільний позов не заявляли.

Досудовим слідством дії підсудних - усіх за ч. 2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є безпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб - кваліфіковано вірно, а вина підсудного доведена у суді.

Призначаючи покарання підсудним, суд враховує ступінь тяжкості скоєного, та особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

За обставин що пом’якшують відповідальність підсудних, суд визнає їхні щирі каяття, визнання ними вини, їхній молодий вік, те, що судяться усі уперше, з потерпілим розрахувалися, характеризуються позитивно (а.с. 149 т. 1; а.с. 66 т. 2; а.с. 141-142 т. 3).

Обтяжуючою обставиною є скоєння злочину підсудними у стані алкогольного сп’яніння.

Цивільний позов не заявлений.

Речовий доказ - мобільний телефон (а.с. 130) слід повернути потерпілому.

Враховуючи молодий вік підсудних, те, що судяться вони уперше, вину визнали і щиро каялися у скоєному, характеризуються позитивно, на думку суду ще дає підставу для застосування до підсудних ст. 75 КК України.

Суд керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним за ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити покарання чотири роки позбавлення волі;

Застосувати до ОСОБА_3 ст. 75 КК України, звільнити його від призначеного покарання з іспитовим строком, якщо протягом двох років він те скоїть нового злочину, і на підставі ст. 76 КК України покласти на нього обов’язок не змінювати місця мешкання, без відома органів кримінально-виконавчої системи;

ОСОБА_4 визнати винним за ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити покарання чотири роки позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_4 ст. 75 КК України, звільнити від призначеного покарання з іспитовим строком, якщо протягом двох років він не скоїть нового злочину, і на підставі ст. 76 КК України покласти на нього обов’язок не змінювати місця мешкання, без відома органів кримінально-виконавчої системи;

ОСОБА_5 визнати винним за ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити покарання чотири роки позбавлення волі;

Застосувати до ОСОБА_5 ст. 75 КК України, звільнити від призначеного покарання з іспитовим строком, якщо протягом двох років він не скоїть нового злочину, і на підставі ст. 76 КК України покласти на нього обов’язок не змінювати місця мешкання, без відома органів кримінально-виконавчої системи.

Запобіжні заходи ОСОБА_3 та ОСОБА_5 - тримання під вартою, замінити кожному на підписку про невиїзд, негайно звільнити їх з-під варти у залі суду.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили - залишити підписку про невиїзд.

Речовий доказ (а.с. 128 т. 1) - мобільний телефон, повернути потерпілому ОСОБА_6

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя: підпис ОСОБА_8

Копія вірна

Суддя: Ю.А. Король