ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                                        У Х В А Л А

                            ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25 березня 2009 року                                                                     м. Київ

         Колегія суддів Військової судової колегії Верховного Суду України в складі :

         головуючого                                              Волкова О.Ф.

         суддів                                                         ОСОБА_5., Ємця А.А.,

         за участю прокурора                             Плужника О.В.

         та захисника - адвоката                      ОСОБА_1

розглянувши в судовому засіданні кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_2. та його захисника - адвоката ОСОБА_1на вирок військового місцевого суду Житомирського гарнізону від 21 серпня 2008 року та ухвалу військового апеляційного суду Центрального регіону від 24 жовтня 2008 року,

в с т а н о в и л а:

         Вироком військового місцевого суду Житомирського гарнізону              від 21 серпня 2008 року військовослужбовця військової частини А-0201“Л”

      лейтенанта                                             ОСОБА_2

                                                                         ІНФОРМАЦІЯ_1року народження,

                                                                           раніше не  судимого, на посаді

                                                       офіцера з червня 2004 р.,

засуджено за ч. 3 ст. 296 КК України на два роки позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік, та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України. 

         ОСОБА_2. визнано винним у вчиненні хуліганства за наступних обставин.

         Близько 5 години 10 хвилин 3 лютого 2008 року ОСОБА_2, знаходячись на сходовому майданчику п'ятого поверху другого під'їзду будинку АДРЕСА_1 після чергової сварки зі своєю матір'ю, грубо порушуючи громадський порядок, що виразилося в порушенні тиші у нічний час, тривало стукав руками і ногами у вхідні металеві двері. В цей час на сходовий майданчик піднялися працівники швидкої допомоги, які були викликані ОСОБА_2. Через конфлікт, який виник між працівниками швидкої допомоги та ОСОБА_2, останній, висловлюючись нецензурною лайкою, наніс кулаком удар в обличчя і удар в груди лікарюОСОБА_3., а також декілька ударів руками та ногами в різні частини тіла фельдшеру ОСОБА_4. і молодшому медичному працівнику ОСОБА_5. На прохання медичних працівників заспокоїтись, ОСОБА_2. продовжував лаятись та застосовувати до них фізичну силу, наносячи удари руками і ногами. З метою уникнути подальшого побиття ОСОБА_6., ОСОБА_7та ОСОБА_8почали втікати, при цьому останньомуОСОБА_2намагався наносити удари. Наздогнавши карету швидкої допомоги, яка від'їжджала від вищевказаного будинку, ОСОБА_2. щосили бив руками по її кузову. Продовжуючи свої хуліганські дії,ОСОБА_2підбіг до автомобіля служби таксі “069” державний НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_8. та наніс кілька ударів руками по кузову та відломив ліве дзеркало заднього виду.

         Внаслідок хуліганських дій ОСОБА_2. потерпілим було заподіяно тілесні ушкодження: ОСОБА_4. - легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я у вигляді струсу головного мозку, гематоми в ділянці потилиці; ОСОБА_5. - легкі тілесні ушкодження у вигляді садна в ділянці лівого колінного суглобу;ОСОБА_3. - легкі тілесні ушкодження у вигляді синця та крововиливу під слизову оболонку верхньої губи, синця на лівій гомілці.

         Ухвалою військового апеляційного суду Центрального регіону                від 24 жовтня 2008 року вирок військового місцевого суду Житомирського гарнізону від 21 серпня 2008 року відносно ОСОБА_2. залишений без змін, а апеляції засудженого та його захисника - без задоволення.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2., посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та відсутність в його діях хуліганського мотиву, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, просить вирок військового місцевого суду Житомирського гарнізону від 21 серпня 2008 року та ухвалу військового апеляційного суду Центрального регіону від           24 жовтня 2008 року скасувати, а кримінальну справу закрити на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.

       У касаційній скарзі захисник - адвокат засудженого ОСОБА_1., посилаючись на неправильне застосування кримінального закону судами першої та апеляційної інстанції, просить постановлені судові рішення стосовно ОСОБА_2. скасувати, а кримінальну справу закрити.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України ОСОБА_5., думку прокурора про законність та обґрунтованість судових рішень щодо ОСОБА_2. та необхідність залишення касаційних скарг засудженого та його захисника - адвоката без задоволення,  перевіривши доводи касаційних скарг засудженого та його захисника, вивчивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів Військової судової колегії вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Суд, безпосередньо дослідивши зібрані по справі докази, здійснивши їх оцінку у повній відповідності до вимог кримінально-процесуального закону, встановив обставини справи з належною повнотою.

Дії ОСОБА_2. правильно кваліфіковані за  ч. 3 ст. 296 КК України, а покарання, призначене засудженому, на думку колегії суддів, призначено з урахуванням всіх обставин справи, ступеню суспільної небезпечності скоєного останнім злочину і даних про його особу, тому підстав для скасування постановлених по справі судових рішень немає.

Висновки суду про доведеність вини засудженого у вчиненні інкримінованого йому злочину, на думку колегії суддів, відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах, які не викликають сумнівів у своїй достовірності.

Твердження ОСОБА_2. та його захисника в касаційних скаргах про те, що в діях засудженого відсутня суб'єктивна сторона хуліганства, а відповідно і сам склад злочину, не відповідають фактичним обставинам справи,  були предметом перевірки суду апеляційної інстанції і обґрунтовано визнані безпідставними.  

Обставин, що свідчили б про істотне порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій кримінального закону, які б перешкодили їм повно та всебічно розглянути справу, - не встановлено .

         На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів Військової судової колегії Верховного Суду України

                                   у х в а л и л а:

         касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2. та його захисника - адвоката ОСОБА_1на вирок військового місцевого суду Житомирського гарнізону від 21 серпня 2008 року та ухвалу військового апеляційного суду Центрального регіону від 24 жовтня 2008 року, залишити без задоволення. 

                                                                  Судді:

             Волков О.Ф.                       Пінчук М.Г.                         Ємець А.А.