ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" січня 2011 р. справа № 2а-1126/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Мірошниченка М.В.
суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю
розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області
на постанову: Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14.12.2009р. у справі № 2а-1126/09
за позовом: ОСОБА_1
до: Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області
про: зобов’язання до нарахування та виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивачем заявлено позов, в якому просить: зобов’язати відповідача здійснити нарахування і виплату позивачу щомісячної доплати до основної пенсії за період з січня 2006 року по 31 грудня 2008 року в сумі 3838,10 грн. одноразово; зобов’язати відповідача здійснити нарахування і виплату позивачу щомісячної доплати до основної пенсії з 01 січня 2009 року згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розглянувши справу по суті, постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14.12.2009р. у справі № 2а-1126/09 адміністративний позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу доплати до пенсії відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. з урахуванням вже виплаченої доплати. В іншій частині позову відмовлено.
Постанова суду, враховуючи норми чинного законодавства, мотивована тим, що позивач відноситься до соціальної категорії –«дитина війни», має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України ст. 111 та п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007».
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення щодо обмежень соціальних виплат Законом України «Про державний бюджет України на 2008».
Дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу надбавки до пенсії за період з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком є протиправними і тому у частині нарахування цієї виплати за зазначений період вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідач, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу.
Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного застосування судом першої інстанції норм чинного матеріального права, відповідач просить суд постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Особи, які беруть участь у розгляді даної адміністративної справи, просили суд розглянути дану справу у їх відсутність, тому дана адміністративна справа розглянута Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом в порядку письмового провадження.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач відноситься до соціальної категорії –«дитина війни», відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 року, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду, та має право на пільги, встановлені законодавством України.
Право позивача на оскарження рішень, дій та бездіяльності відповідача безпосередньо до суду, тобто без попереднього звернення позивача з заявами чи скаргами до відповідача, передбачено ст. 10 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ст. ст.4,6, п.1 ч.1 ст.17 КАС України.
Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Преамбули Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Відповідно до п.15 Положення «Про Пенсійний фонд України», Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження через створенні в установленому порядку територіальні управління
Надання дітям війни соціальної підтримки є державною програмою соціальної допомоги, яка згідно ст. 87 Бюджетного кодексу України відноситься до видатків Державного бюджету, а Пенсійний фонд України згідно ст. 21 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів для здійснення програми соціальної підтримки дітям війни та відповідно до ч. 4 ст. 22 Бюджетного кодексу України розробляє план своєї діяльності відповідно до завдань та функцій, визначених нормативно-правовими актами, виходячи з необхідності досягнення конкретних результатів за рахунок бюджетних коштів, а також розробляє на підставі плану діяльності проект кошторису та бюджетні запити і подає їх до Мінфіну України чи місцевому фінансовому органу, затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нічого рівня (до яких відноситься і відповідач) та інше.
Таким чином, вищенаведені норми свідчать про те, що обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивачу (який має статус дитини війни) –покладено на відповідні територіальні управління Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача.
Оскільки функції з призначення, виплати пенсій, надбавок, підвищень та доплат діючим законодавством покладено на органи Пенсійного фонду України, тому відповідач у справі заперечуючи проти адміністративного позову, відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України, повинен був доказати правомірність своєї бездіяльності щодо своєчасного не нарахування та не сплаті позивачу надбавки до пенсії, яка передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», але таких доказів відповідачем під час розгляду справи не було надано.
Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, встановлює Закон України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб що втратили працездатність.
Відповідно до ст. 2 ч.1 Закону України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»викладено у наступній редакції - дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Таким чином, нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» дійсно зупинялася дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», але норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»звужуючи обсяг права дітей війни, водночас залишали незмінним зміст права дітей війни на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Так, рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 р. № 28/2008 (№ 10-рп/2008) положення статті 67 розділу I, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»та пункту 3 розділу III «Прикінцеві положення»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» - визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Таким чином, оскільки з прийняттям Конституційним судом України рішення від 22.05.2008 р. № 28/2008 (№ 10-рп/2008) положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», які призупиняли дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані неконституційними, то під час вирішення спору необхідно застосовувати положення Закону з урахуванням його дії в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка стала діяти пізніше, тобто ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року N 107-VI прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на 2008 рік затверджений у наступних розмірах: з 01 січня –470,00 грн., з 01 квітня – 481,00 грн., з 01 липня –482,00 грн., з 01 жовтня –498,00 грн.
Судом першої інстанції обґрунтовано зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу доплати до пенсії відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 22.05.2008р. по 31.12.2008р.
Однак, судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено позивачу в задоволенні позовних вимог за 2009 рік, оскільки нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»не передбачено обмежень щодо застосування положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та крім цього ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»установлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Вказана обставина у відповідності до ст. 201 КАС України є підставою для зміни постанови суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 195, 198, 201(п.1), 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області залишити без задоволення.
Постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14.12.2009р. у справі № 2а-1126/09 змінити.
Викласти резолютивну частину постанови в наступній редакції:
«Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. та з 01.01.2009р. по 14.12.2009р. в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення пенсії відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. та з 01.01.2009р. по 14.12.2009р., з урахуванням різниці, яка була виплачена у ці періоди.
В іншій частині у позові відмовити».
Постанова суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та підлягає оскарженню протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції у відповідності до ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: М.В. Мірошниченко
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк