УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" січня 2011 р. справа № 2а-1231/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Мірошниченка М.В.
суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю
розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Бердянському районі Запорізької області
на постанову: Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18.12.2009р. у справі № 2а-1231/09
за позовом: ОСОБА_1
до: Управління Пенсійного фонду України в Бердянському районі Запорізької області
про: зобов’язання до нарахування та виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни»,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивачем заявлено позов, в якому просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу, як дитині війни недоплачену щомісячну соціальну допомогу за 2006-2008 роки в сумі 3956,70 грн.
Розглянувши справу по суті, постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18.12.2009р. у справі № 2а-1231/09 адміністративний позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу доплати до пенсії відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. з урахуванням вже виплаченої доплати. В іншій частині позову відмовлено.
Постанова суду, враховуючи норми чинного законодавства, мотивована тим, що позивач відноситься до соціальної категорії –«дитина війни», має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України ст. 111 та п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007».
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення щодо обмежень соціальних виплат Законом України «Про державний бюджет України на 2008».
Щодо вимог про відповідний перерахунок пенсії за 2006-2007 роки вони задоволенню не підлягають за пропуском позивачем строку звернення до суду.
Дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу надбавки до пенсії за періоди з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком є протиправними і тому у частині нарахування цієї виплати за зазначені періоди вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідач, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу.
Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного застосування судом першої інстанції норм чинного матеріального права.
Відповідач просить суд постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Відповідач просить також залучити до участі у справі в якості співвідповідача Державне казначейство України, зобов’язавши його виділити необхідні кошти Управлінню Пенсійного фонду України в Бердянському районі Запорізької області для виплати позивачу підвищення пенсії як «дитині війни».
Особи, які беруть участь у розгляді даної адміністративної справи, просили суд розглянути дану справу у їх відсутність, тому дана адміністративна справа розглянута Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом в порядку письмового провадження.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач відноситься до соціальної категорії –«дитина війни», відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 року, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду, та має право на пільги, встановлені законодавством України.
Право позивача на оскарження рішень, дій та бездіяльності відповідача безпосередньо до суду, тобто без попереднього звернення позивача з заявами чи скаргами до відповідача, передбачено ст. 10 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ст. ст.4,6, п.1 ч.1 ст.17 КАС України.
Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Преамбули Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Відповідно до п.15 Положення «Про Пенсійний фонд України», Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження через створенні в установленому порядку територіальні управління
Надання дітям війни соціальної підтримки є державною програмою соціальної допомоги, яка згідно ст. 87 Бюджетного кодексу України відноситься до видатків Державного бюджету, а Пенсійний фонд України згідно ст. 21 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів для здійснення програми соціальної підтримки дітям війни та відповідно до ч. 4 ст. 22 Бюджетного кодексу України розробляє план своєї діяльності відповідно до завдань та функцій, визначених нормативно-правовими актами, виходячи з необхідності досягнення конкретних результатів за рахунок бюджетних коштів, а також розробляє на підставі плану діяльності проект кошторису та бюджетні запити і подає їх до Мінфіну України чи місцевому фінансовому органу, затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нічого рівня (до яких відноситься і відповідач) та інше.
Таким чином, вищенаведені норми свідчать про те, що обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивачу (який має статус дитини війни) –покладено на відповідні територіальні управління Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача.
Оскільки функції з призначення, виплати пенсій, надбавок, підвищень та доплат діючим законодавством покладено на органи Пенсійного фонду України, тому відповідач у справі заперечуючи проти адміністративного позову, відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України, повинен був доказати правомірність своєї бездіяльності щодо своєчасного не нарахування та не сплаті позивачу надбавки до пенсії, яка передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», але таких доказів відповідачем під час розгляду справи не було надано.
Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, встановлює Закон України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб що втратили працездатність.
Відповідно до ст. 2 ч.1 Закону України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»викладено у наступній редакції - дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Таким чином, нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» дійсно зупинялася дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», але норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»звужуючи обсяг права дітей війни, водночас залишали незмінним зміст права дітей війни на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Так, рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 р. № 28/2008 (№ 10-рп/2008) положення статті 67 розділу I, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»та пункту 3 розділу III «Прикінцеві положення»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» - визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Таким чином, оскільки з прийняттям Конституційним судом України рішення від 22.05.2008 р. № 28/2008 (№ 10-рп/2008) положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», які призупиняли дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані неконституційними, то під час вирішення спору необхідно застосовувати положення Закону з урахуванням його дії в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка стала діяти пізніше, тобто ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року N 107-VI прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на 2008 рік затверджений у наступних розмірах: з 01 січня –470,00 грн., з 01 квітня – 481,00 грн., з 01 липня –482,00 грн., з 01 жовтня –498,00 грн.
Розміри державних соціальних гарантій на 2008 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Виходячи з змісту ч. 3 ст. 150 Конституції України - рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, у тому числі є обов’язковим до врахування усіма судами України при вирішенні спорів, тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги позивача частково у даній адміністративній справі, прийшов до правильного висновку про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу доплати до пенсії відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. з урахуванням вже виплаченої доплати.
При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що такі висновки суду першої інстанції узгоджуються з п. 2 Рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2000 від 14.12.2000 р., в якому міститься роз’яснення стосовно того, що закони та інші правові акти або їх окремі положення, визнані рішеннями Конституційного суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Колегія суддів вважає безпідставним клопотання відповідача залучити до участі у справі в якості співвідповідача Державне казначейство України, зобов’язавши його виділити необхідні кошти Управлінню Пенсійного фонду України в Бердянському районі Запорізької області для виплати позивачу підвищення пенсії як «дитині війни», оскільки з вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивачу (який має статус дитини війни) –покладено на відповідні територіальні управління Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача.
Колегія суддів вважає за необхідне доповнити абзац перший резолютивної частини постанови суду посиланням на ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196,198(п.1),200,205,206 КАС України, колегія суддів, - УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Бердянському районі Запорізької області залишити без задоволення.
Постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18.12.2009р. у справі № 2а-1231/09 залишити без змін, доповнивши абзац перший резолютивної частини постанови суду посиланням на ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ухвала суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та підлягає оскарженню протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції у відповідності до ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: М.В. Мірошниченко
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк