Справа № 11-а-1083/08 Категорія: ст. 185 ч.2 КК України
Головуючий у першій інстанції Побережний В.І.
Доповідач Шальнєва Т.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді: Бєлан Н.О.,
суддів: Шальнєвої Т.П., Балацької Г.О.
за участю прокурора: Мінакової Г.О.,
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 22 квітня 2008 року, яким:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м. Києва, громадянина України, непрацюючого, тимчасового проживаючого в будинку соціального піклування за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:
1993 року Жовтневим районним судом м. Києва за ч.1 ст. 140, ст. 46-1 КК України (редакція 1960р.) на 2 роки позбавлення волі з відстрочкою на 2 роки;
1994 року Печерським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 140, ст. 43 КК України (редакція 1960р.) на З роки позбавлення волі;
20.05.1999 року Подільським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 141, ч.2 ст. 140, ст. 42 КК України (редакція 1960р.) на 4 роки позбавлення волі; 27.03.2006 року Печерським районним судом м. Києва за ч.1 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі, звільненого від відбування покарання 03.07.2007 року в зв'язку з амністією, -
засуджений:
- за ст. 185 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі.
2
Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь експертної установи за проведення товарознавчої експертизи - 375 грн. 60 коп.
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 04.02.2008 року, близько о 08 год. 45 хв., перебуваючи на платформі станції метро «Вокзальна» у м. Києві, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно таємно викрав майно, належне потерпілому ОСОБА_2, спричинивши останньому матеріальну шкоду на загальну суму 2748 грн.
В апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи факту вчинення ним інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації своїх дій за ст. 185 ч.2 КК України, просить вирок суду щодо нього змінити - пом'якшити йому покарання, посилаючись на стан здоров'я та на те, що він є учасником бойових дій.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора про законність і обґрунтованість вироку та відсутність підстав для задоволення апеляції засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновки суду першої інстанції щодо зазначених у вироку обставинах вчинення цього злочину не перевіряється, оскільки, як вбачається з протоколу судового засідання, вони не оспорювалися самим засудженим, тому докази за згодою учасників судового розгляду відповідно до вимог ст. 299 та ст. 301-1 КПК України не досліджувались.
Кваліфікація дій засудженого ОСОБА_1 за ст. 185 ч.2 КК України є правильною.
Всупереч твердженням апелянта, міра покарання ОСОБА_1 призначена з дотриманням вимог ст. 65 КК України, за своїм видом і розміром є справедливою, відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, є необхідною та достатньою для його виправлення, перевиховання та попередження нових злочинів.
При призначенні покарання засудженому суд першої інстанції обґрунтовано врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, який ніде не працює, не має постійного місця проживання і посередньо характеризується, перебуває на обліку у лікаря наркомана, страждає різними хронічними хворобами, обставину, що обтяжує покарання - рецидив злочину, а також обставини, що пом'якшують покарання, повне визнання своєї вини та щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину.
Враховуючи викладене, те, що все викрадене повернуто потерпілому, а також те, що ОСОБА_1 вперто не бажає стати на шлях виправлення, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про призначення ОСОБА_1
покарання у вигляді позбавлення волі, але не в максимальних межах
передбачених санкцією ст. 185 ч.2 КК України.
Та обставина, що засуджений ОСОБА_1 є учасником бойових дій,
про що зазначено в апеляції, не підтверджено матеріалами справи.
Підстав для зміни вироку та пом'якшення ОСОБА_1 покарання, як
про це ставиться питання в апеляції засудженого, колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 22.04.2008 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляцію -без задоволення.