справа № 22-3918                                       

головуючий у 1-й інстанції: Чала А.П.

доповідач: Гончар В.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Гончара В.П.

суддів: Слюсар Т.А., Корчевного Г.В.

при секретарі: Ліліцькому Р.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, на рішення Святошиньского районного суду м. Києва від 19 грудня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3, 3-тя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лавриненко О.І. про визнання грошей об'єктом спільної сумісної власності та їх поділ, -

встановила:

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 19 грудня 2007 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано гроші, передані позикодавцем ОСОБА_1 позичальнику ОСОБА_3 згідно договору позики від 13 листопада 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лавриненко О.І. в сумі 63 000 грн., що на день передачі грошей, згідно курсу Національного банку України, еквівалентно

12         475 доларів США 25 центів, - об'єктом спільної сумісної власності Крпенка С.І., і

ОСОБА_2

Поділено вказані гроші як об'єкт спільної сумісної власності між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, виділено ОСОБА_2 її частку в сумі 44 100 грн., а ОСОБА_1 виділено його частку в сумі 18 900 грн., зарахувавши 6 000 грн., отримані ним від ОСОБА_3 на виконання договору позики від 13 листопада 2006 року.

Зобов'язано ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, уродженку м. Києва, що мешкає в АДРЕСА_1 повернути ОСОБА_2 частину боргу в сумі 44 100 грн., згідно договору позики на суму 63 000 грн., укладеного з ОСОБА_1

13         листопада 2006 року і посвідченого приватним нотаріусом Київського міського

нотаріального округу Лавриненко О.І. в термін до 15 травня 2008 року.

Стягнено з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця с Гельмязів Золотоніського району Черкаської області, що мешкає в АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженки м. Києва, що мешкає у АДРЕСА_3 - 441 грн. судового збору, 30 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи, 504 грн. оплати за оголошення у пресі, 9 грн. 30 коп. і 12 грн. 36 коп. поштових витрат, а всього 996 грн. 66 коп.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Святошинського районного суду м. Києва від 19 грудня 2006 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати згідно з договором позики від 13 листопада 2006 року гроші в сумі 63 000 грн., що на день передачі згідно з офіційним курсом валют Національного банку України еквівалентно 12 475 доларів США 25 центів - об'єктом спільної сумісної власності.

Зобов'язати ОСОБА_3 повернути гроші ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в сумі 57 000 грн., які повинні бути повернуті згідно договору позики від 13 листопад 2006 року до 15 травня. 2008 року.

В частині розподілу грошей, які є об'єктом спільної сумісної власності шляхом виділення ОСОБА_2 суми в розмірі 44 100 грн., а ОСОБА_1 суми в розмірі 18 900 грн. та в частині стягнення з відповідача судового збору в розмірі 441 грн., витрат на ІТЗ розгляду справи в розмірі 30 грн., та оплати за оголошення в пресі в розмірі 526 грн. 66 коп. відмовити.

Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та ухвалено із порушенням норм матеріального права.

В суді апеляційної інстанції позивач заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі з 28 липня 2006 року, рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 27 серпня 2007 року, шлюб між вище наведеними особами було розірвано.

13 листопада 2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір позики на суму 63 000 грн., що на день передачі грошей, згідно курсу Національного банку України, еквівалентно 12 475 доларів США 25 центів, які позичальник повинна повернути до 15 травня 2008 року.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_3 частину боргу в сумі 6 000 грн.

Висновок суду про те, що спірна сума є об'єктом спільної сумісною власністю є правомірним та таким, що відповідає нормі ст. 61 СК України.

Відповідно до ч.1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, будь-яких домовленостей та шлюбного договору між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 немає.

Виходячи.із матеріалів справи, підстав для відступлення від принципу рівності часток подружжя немає.

Відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності.

У зв'язку із тим, що ОСОБА_3 повернула частину боргу у розмірі 6 000 грн., суд приходить до висновку, що за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 слід визнати право власності на суму по 28 500 грн.

.    Крім того, відповідно до ч.  1  ст. 88 ЦПК України, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судові витрати у розмірі 492 грн.

З урахуванням вище наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухваленні рішення не повністю з'ясував всі обставини, що мають

значення для справи, у зв'язку із чим рішення Святошинського районного суду м. Києва від 19 грудня 2007 року підлягає скасуванню та ухваленню нового рішення.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 309, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 19 грудня 2007 року, в частині поділу майна подружжя скасувати та ухвалити нове наступного змісту.

Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності на суму по 28 500 грн.

В позові ОСОБА_2 щодо зобов'язання ОСОБА_3 про повернення їй 44 100 грн. відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 492 грн. судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.