Судове рішення #4546636

   

К і р о в с ь к и й      р а й о н н и й    с у д    м.  К і р о в о г р а д а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

11 березня 2009 року                                                           Кіровський районний суд м.Кіровограда     в складі: головуючої судді- Кабанової В.В.

                            при секретарі – Трофименко О.М.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адмністративним позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді щодо зобов»язання суб»акта владних повноважень вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1  з грудня 1990 року є пенсіонером і їй було призначено пенсію за віком. Відповідно до ЗУ ?ро соціальний захист дітей війни" зазначає, що її визнано дитиною війни. Позивачка посилається на те, що згідно зі ст.6 Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Але, положеннями ЗУ ?ро державний бюджет України на 2007, 2008 роки дія ст..6 Закону призупинялася, а виплата соціальної допомоги зменшилась до 10%. Позивачка посилається на Рішення Конституційного Суду № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року та № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, якими було зупинено дії положень ЗУ про Державний бюджет на 2007, 2008 роки, якими регулювалась виплата соціальної допомоги, управлінням Пенсійного фонду України у місті Кіровоград продовжується виплата соціальної виплати у розмірі 10%. Зазначає, що відповідно до ч.2 ст.З ЗУ ?ро соціальний захист дітей війни" державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені даним законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Згідно ч.2 ст.19 та ст.22 Конституції України органи державної влади та органами самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на законних підставах, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законом України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до діючих законів не до діючих законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Крім того позивачка в адміністративному позові посилається на ст..46 Конституції України, якою встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, шо включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Вважає, що управлінням Пенсійного фонду України в м.Кіровограді є ознаки бездіяльності, які виражені у неправомірних діях, що обмежують Конституційні права, і відповідно до положень Конституції України, кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації. Позивачка зазначає, що відповідно до ст.ст.99,100 КАС України для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Просить врахувати, що є особою похилого віку, і не зовсім добре обізнана у політичній, а тим паче юридичній сфері, а тому дізнатись про порушені мої права зміг лише у листопаді 2008 року, під час висвітлення даних обставин у засобах масової інформації. Просить зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Кіровограді здійснити перерахунок та виплату моєї пенсії з урахуванням 30% від щомісячної соціальної допомоги, у відповідності до ст.6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни" за період з вересня 2007 року до 01.01.2008 року, та з червня 2008 року .


    Представник відповідача заперечив зазначений, та в письмовому запереченні зазначила, що управління ПФУ в м. Кіровограді, як територіальне управління не має жодного відношення до коштів державного бюджету.

Зазначає, що відповідно до ч.2 ст.73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" кошти Пенсійного фонду України не включені до Державного бюджету України. Статею 9 ЗУ"Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачені виплати, які здійснюються за рахунок коштів пенсійного фонду, виплати дітям війни серед перерахованих в ст. 9 пенсійних виплат відсутні. Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді здійснює всі виплати на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", будучи органом виконавчої влади виконує нормативні акти, які діють в певний проміжок часу. Крім цього згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який є спеціальною нормою та положенням про управління Пенсійного фонду України в районах , містах і районах у містах передбачено, щодо функцій управлінь Пенсійного фонду входить призначення ( перерахунок) пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати, позивач же просив зобов'язати проводити нарахування щoмicячнoї соціальної державної допомоги   відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Представник відповідача посилається на те, що до компетенції органів Пенсійного фонду не входить дана виплата. І із норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не вбачається, що виплати дітям війни повинні проводити органи Пенсійного фонду. Вважає жоден з правових актів, які регулюють дані правовідносини не покладає обов'язку на органи Пенсійного фонду даних виплат. Крім цього посилається на ст.100 КАС України, та управління наполягає на  відмові в задоволенні позовних вимог за період до 19.01.2008 року, так як минув річний строк звернення до суду визначений ст. 99 КАС України. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють,  чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що  передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний  захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних  від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно  ст. 6 Закону України від 18.11.2004 року «Про соціальний  захист дітей війни», із змінами та доповненнями, внесеними рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, дітям війни пенсії  або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.      

В судовому засіданні встановлено, що позивач, є громадянином України, отримує пенсію за віком. Згідно ЗУ ?ро соціальний захист дітей війни” є дитиною війни має право отримувати доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року, тобто з дати прийняття Конституційним Судом України рішення № 6-рп/2007. Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ ЗУ від 28.12.2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» викладено в іншій редакції. Розділ II цього Закону набрав чинності  01.01.2008 року.

Представник Управління Пенсійного фонду України позовні вимоги не визнав.  

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, виходячи із обґрунтування доводів сторін суд дійшов висновку, щодо зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбачені ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, оскільки  його відмова у перерахунку та виплаті даної соціальної підтримки є незаконною.

Згідно підпункту 2 п. 41 р.ІІ ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких  законодавчих актів України», ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» викладено в іншій редакції. Так, ч.1 ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» викладена в такій редакції: «дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року вказані зміни визнанні неконституційними.

Рішеням №15-рп/2000 від 14 грудня 2000 року «справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України» Конституційний Суд України зазначив, що рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади. Обов'язок виконання рішення Конституційного Суду України є вимогою Конституції України (ч.2 ст.150).

Враховуючи наведене, суд вважає, що необхідно також зобов'язати відповідача перерахувати та виплачувати позивачу доплати до пенсії, передбачені ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», за період з 22.05.2008 року, тобто з дати прийняття Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, у розмірі, що буде передбачено діючим законодавством у відповідні періоди.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача в запереченні про те, що доплати до пенсії дітям війни, які передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», провадяться саме з Державного бюджету України, а також ствердження відповідача про те, що розмір доплат дітям війни до пенсії не передбачено діючим законодавством України, оскільки це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом. Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Європейський Суд з прав людини у справі «Кечко проти України» констатував, що не

приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Із змісту позовної заяви та заперечень відповідачів вбачається, що в даному спорі фактично оскаржується бездіяльність територіального управління Пенсійного фонду України щодо відмови в нарахуванні зазначеного підвищення до пенсії.

    Згідно ч.2 ст.11 КАС України, з метою повного захисту прав та інтересів позивача суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та, задовольняючи позов в цій частині, визнати бездіяльність даного управління протиправною.

    Доводи представників відповідачів щодо пропущення позивачкою строку звернення до адміністративного суду за захистом своїх порушених прав є безпідставними, оскільки порушення прав позивачки тривало з 09.07.2007 по 31.12.2007 року і припинилося лише з 01.01.2008 року після внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», то, зважаючи на те, що позивачка є особою похилого віку, та лише із засобів масової інформації дізналася про порушення свого права, суд дійшов висновку, що строк  звернення до адміністративного суду позивачкою не пропущено.

Згідно вимог ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» (із змінами і доповненнями), ЗУ «Про Конституційний Суд України», ст. ст. 104, 105, 106, 158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді щодо зобов»язання суб»єкта владних повноважень вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним дії Управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді в ненарахуванні та невиплаті 30% від щомісячної соціальної допомоги, у відповідності до ст.6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни".

Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді перерахунок та виплату пенсії з урахуванням 30% від щомісячної соціальної допомоги, у відповідності до ст.6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни" за період з вересня 2007 року до 01.01.2008 року, та з 22 травня 2008 року по 31.12.2008 року.

  На постанову суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.


Суддя Кіровського районного

С уду м.Кіровограда                                                                                                          Кабанова В.В.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація