АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-64 Номер провадження 11-а-180/2010Головуючий у 1-й інстанції Жилка Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2010 року м. Полтава

Колегія суддів судової

палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого - судді - Мілаша С.П.

Суддів - Орлової Н.Ф., Слєпуха О.Є.

з участю прокурора - Кашициної О.Є.

засудженого - ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 з внесеними доповненнями на вирок Ленінського районного суду м. Полтави від «14» травня 2009 року.

Цим вироком

ОСОБА_2,

З травня ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, не пра­цюючий, судимий 8 квітня 2008 року за ч.2 ст. 185 КК України до 2-х років позбавлення волі з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік засуджений за ч.2 ст. 121 КК України до 8-ми років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до 9-ти років позбавлення волі.

За вироком суду він визнаний винним в тому, що близько 17 години 16 червня 2008 року, перебуваючи на пляжі р. Ворскла, який розташований в с. Дублянщина в м. Полтаві в стані алкогольного сп’яніння з метою заподіяти шкоду здоров’ю ОСОБА_3 наніс йому удар кулаком руки у шийно-тім’яну ділянку, внаслідок чого останній впав на землю.

Після чого ОСОБА_2 наніс 3 удари ногою по тулубу

потерпілого і спричинив йому тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала смерть ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Засуджений ОСОБА_2 в поданій апеляції з внесеними до неї доповненнями просить змінити вирок суду і застосувати до нього ст. 69 КК України та пом’якшити покарання з врахуванням того, що він визнав себе винним і розкаюється в тому, що вчинив злочини, допомагав органам слідства в розкритті злочину, знайшов роботу, збирався одружитись.

Крім того, посилається на те, що не навмисно спричинив тяжкі тілесні ушкодження потерпілому, який своєю антигромадською поведінкою образив дівчину, з якою він відпочивав біля річки.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, міркування прокурора про залишення вироку без змін, пояснення засудженого, який просив задовольнити його апеляцію з внесеними до неї доповненнями, перевіривши матеріали справи і мотиви апеляції та приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Винність засудженого у скоєнні злочину за обставин, викладених у вироку, доведена.

Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 підтвердили факт того, що ОСОБА_2 наздогнав ззаду потерпілого, підстрибнув і завдав йому з великою силою удар кулаком в потилицю, а коли він упав, то наносив ногами удари по тулубу.

Свідок ОСОБА_9 показав те, що бачив як засуджений бив ногами чоловіка похилого віку.

При пред’явленні ОСОБА_2О, на впізнання свідкам ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_7 і ОСОБА_9, вони впізнали в ньому особу, яка наносила тілесні ушкодження потерпілому /а.с. 61-66, .129/.

Як видно з акту судово-медичного дослідження трупу ОСОБА_3 та висновку судово-медичної експертизи /а.с.40-44, 71-72/

потерпілому були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, які утворились від неодноразових дій тупого предмета або тупих предметів, які діяли з достатньою для їх утворення силою. Причиною смерті ОСОБА_3 явилась тупа травма шиї та тулубу з багаточисельними переломами ребер, розривів міжхребетних дисків на рівні 1-2 шийних хребців і 7-го шийного - 1-го грудного хребців, з ушкодженням шийного мозку, розривом правої легені, які призвели до розвитку шоку - крововтрати. Допитана в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_11 підтвердила обґрунтованість експертизи, яку проводила.

Під час відтворення обстановки і обставин події з участі!) ОСОБА_2 він розповів і показав на місці події як він спричинив тілесні ушкодження потерпілому /а.с. 92-96/.

В с удовому засіданні як і на досудовому слідстві він не заперечував того, що наніс потерпілому удар кулаком по шиї, а також

декілька ударів ногами по тулубу ОСОБА_3 Суд першої інстанції дав правильну оцінку доказам по справі і зробив обґрунтований висновок про доведеність вини ОСОБА_2 в умисному спричиненні тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_12, внаслідок чого настала його смерть. Тому місцевий суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч.2 ст. 121 КК України.

Не заслуговують уваги доводи ОСОБА_2 в апеляції про те, що він наніс потерпілому тяжкі тілесні ушкодження не навмисно, так як вони спростовуються сукупністю зазначених доказів по справі, в тому числі і самими показаннями засудженого на досудовому слідстві і в суді. Він зі значною силою умисно наносив неодноразові удари: кулаком в шию та декілька ударів ногами у взутті по тулубу потерпілого похилого віку, який лежав на землі після першого його удару. ОСОБА_2 розумів те, що таким чином спричиняє йому тяжкі тілесні ушкодження. Ставлення його до наслідків від спричинення цих тілесних ушкоджень, від яких настала смерть потерпілого, характеризується необережністю.

Ніхто з допитаних свідків не підтвердив того, що потерпілий діяв протиправно або аморально, чи ображав невстановлену слідством малознайому ОСОБА_2 дівчину, з якою він на пляжі розпивав спиртні напої.

З засудженим біля річки в той день весь час перебував також і свідок ОСОБА_8, який підтвердив те, що потерпілий ніяких незаконних дій не вчиняв і що він робив практично не можливо було побачити, так як він перебував за високими кущами.

Цю обставину в судовому засіданні також визнавав і сам

засуджений.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості скоєного ним злочину, який на підставі ст. 12 КК України вважається тяжким, наслідки і конкретні обставини справи, дані його особи, те, що він раніше притягався до кримінальної відповідальності і під час іспитового строку вчинив новий злочин, а також обставини, що обтяжують покарання: рецидив злочинів, вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння та щодо особи похилого віку.

Місцевий суд обґрунтовано не знайшов підстав для застосування до нього ст.ст. 69, 75 КК України.

При обранні покарання суд першої інстанції взяв до уваги і пом’якшуючі покарання обставини, в тому числі і ті, на які посилався в апеляції засуджений. Воно відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 з внесеними до неї доповненнями залишити без задоволення, а вирок Ленінського районного суду м. Полтави від 14 травня 2009 року щодо ОСОБА_2 - без змін.