ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Екватор - 2006» , м. Суми

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства  «Сумсільмаш» , м. Суми

про стягнення 148 955,38 грн.

ГОЛОВУЮЧИЙ  СУДДЯ    ЛЕВЧЕНКО П.І.

                                                                                               СУДДЯ        ЛУГОВА Н.П.

СУДДЯ  КОСТЕНКО Л.А.

За участю представників сторін:

від позивача: Лободін І.С.

від відповідача: не з’явився

В засіданні приймала участь секретар судового засідання Ю.В.Литвиненко.

Суть спору : позивач 29.07.2008 року  звернувся до суду  з позовною  заявою  про стягнення  з відповідача на свою користь  боргу в розмірі  322 295,00 грн., у тому числі :  за простим векселем № 783378584875 в розмірі 125 000,00 грн. та за простим векселем № 0706613 в розмірі 197 245,74 грн..

09.10.2008 року позивач подав заяву  про зміну позовних вимог, в якій просить  суд стягнути  з відповідача на свою  користь  148 955,38 грн.,  у тому числі : борг в сумі  125 000,00 грн. по векселю № 783378584875,  борг в сумі  4 369,53 грн. по векселю № 0706613, пеню в сумі  13 291,10 грн.,  індекс інфляції в сумі  4 562,50 грн. та 3 % річних в сумі  1 732,25 грн.,  керуючись умовами договору , ст.ст. 161, 204, 625 ЦК України  та Законом України «Про відповідальність  за несвоєчасне  виконання  грошових зобов’язань» .

Відповідач проти  позову заперечує , посилаючись на те , що зобов’язання  по векселю № 783378584875 від 03.07.2004 року  на суму  125 000 грн. виникли до порушення  25.07.2005 року справи  про банкрутство відповідача № 12/83-05 .У відповідності  до ч.2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності  боржника або визнання  його банкрутом» не заявлені  вимоги конкурсних кредиторів вважаються погашеними .Оскільки ПП «Лісма» було  векселедержателем згаданого векселя на момент  порушення  провадження у справі про банкрутство відповідача № 12/83-05 , публікації оголошення  та затвердження реєстру кредиторів , вимоги по вищезгаданому векселю вважаються  погашеними .

Борг по векселю № 0706613 від 12.07.2007 року на суму  197 245,74 грн.  виник під час процедури банкрутства у справі № 12/83-05, тобто був поточним боргом відповідача .Цей вексель був виданий відповідачем ПП «Лісма» , яке 21.02.2008 року  пред’явило його до сплати  відповідачеві , але відповідач  сплатив лише 37 245,74 грн., а решта боргу  за цим  векселем  в сумі  160 000,00 грн. була включена до реєстру вимог кредиторів у справі № 12/83-05 у складі суми  кредиторських вимог в розмірі 218 043,00 грн.

27.05.200.8 року  платіжним дорученням № 302 кредиторські  вимоги  ПП «Лісми» були відповідачем погашені повністю  в розмірі  218 043,00 грн., у тому числі  повністю погашена заборгованість  по векселю  № 0706613.

Тому відповідач  просить  суд відмовити  позивачеві в задоволенні позову .

Ухвалою  суду від 15.01.2009 року  у даній справі  була  призначена  судово-економічна експертиза , висновок якої за № 869 від 24.03.2009 року  долучено  до матеріалів справи .

    Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення  представників  сторін , господарський суд встановив  :

Відповідач  видав Приватному підприємству «Лісма» простий вексель № 783378584875 від 03.07.2004 року  на суму  125 000 грн. та вексель № 0706613 від 12.07.2007 року  на суму  197 245,74 грн. з оплатою за пред’явленням .

30 червня  2005 року  ПП «Лісма» звернулось  до відповідача з листом № 37, в якому просило відповідача розрахуватись  з ним  по простому векселю  № 78337854875 номінальною вартістю 125 000,00 грн.

Висновком № 869 судово-економічної експертизи по справі № 4/98-08 від 24.03.2009 року  підтверджується , що відповідно до норм  діючого    законодавства  дата  строку  платежу  по векселю  за надані послуги № 783378584875 від 03.07.2004 року  є 30 червня  2005 року .

Тим же висновком експертизи підтверджується  , що погашення  боргу по векселю  № 783378584875 від 03.07.2004 року  документально не підвереджується .

Згідно ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» , вексель-цінний папір , який посвідчує безумовне грошове зобов’язання  векселедавця або  його наказ третій особі сплатити після настання  строку  платежу  визначену суму  власнику  векселя ( векселедержателю).

У відповідності  зі ст. 32 ГПК України  доказами у справі є будь-які фактичні дані , на підставі яких господарський суд у визначеному  законом порядку встановлює наявність  чи відсутність  обставин , на яких ґрунтуються  вимоги  і заперечення  сторін , а також  інші обставини , які мають  значення  для правильного  вирішення  господарського спору .

Ці дані  встановлюються  такими  засобами :  письмовими  і  речовими доказами , висновками  судових експертів .

Згідно ст. 33 ГПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона  посилається  як на підставу своїх  вимог і заперечень. Докази  подаються сторонами  та іншими  учасниками  судового  процесу .

Відповідно до ст. 34 ГПК України  суд приймає  тільки ті докази , які мають значення  для справи. Обставини  справи , які відповідно  до законодавства  повинні  бути підтверджені  певними  засобами  доказування , не можуть підтверджуватись  іншими засобами  доказування .

Висновок  судового  експерта  є одним  із засобів  встановлення  фактичних даних , на підставі яких  суд встановлює наявність  чи відсутність  обставин , на яких  ґрунтуються  вимоги  і заперечення  сторін ( ст. 32 ГПК України ).

Вищезгаданим  висновком  № 869 судово-економічної експертизи  у даній справі від 24.03.2009 року   підвереджується наявність  непогашеного боргу відповідача  по емітованому  ним векселю  № 783378584875  в сумі  125 000,00 грн.

Векселедержателем векселя № 783378584875 є позивач згідно договору про відступлення права вимоги від 02.08.2007 року , укладеного  між  позивачем , відповідачем та ПП «Лісма» .

За договором  про відступлення  права вимоги  від  02.08.2007 року  ПП «Лісма» (цедент) відступив позивачеві (цесіонарієві) право вимоги  належне цеденту , в межах  якого  цесіонарій стає  кредитором  боржника ( відповідача)  за векселем №783378584875 від 03.07.2004 року та № 0706613 вiд 12.07.2007 року .

Згідно п. 2 договору , до цессіонарія переходить  право вимагати  (замість цедента) від боржника  належного виконання  зобов’язань  боржника, викладених в угоді , а боржник зобов’язується перед  цесіонарієм  належно  виконати зобов’язання боржника , що викладені в угоді .

Згідно п. 4 договору , моментом переходу  права вимаги  цедента до  цесіонарія є підписання  договору .

Таким чином , право вимагати від відповідача  сплати  йому боргу за вищезгаданим  векселями у позивача виникло з 02.08.2007 року  на підставі договору про відступлення  права вимоги від 02.08.2007 року  .

За вищевикладених обставин  позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача  боргу в сумі  125 000 грн. є правомірними та підлягають  задоволенню.

Правомірними  та такими , що ґрунтуються  на ст. 625 ЦК України  є позовні вимоги  позивача  до відповідача  щодо  стягнення  індексу  інфляції  за період з грудня  2006 року  по  липень 2007 року  включно  в розмірі  4 562,50 грн. та 3 % річних  за той же  період в розмірі  1 732,25 грн.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача пені  в розмірі  подвійної облікової  ставки НБУ за період з  14.12.2006 року  по 02.08.2007 року  в розмірі  13 291,10 грн. позов  задоволенню не підлягає , оскільки ці позовні вимоги є безпідставними  та необґрунтованими .

Позивач  у своїй заяві про зміну позовних  вимог взагалі не обґрунтовує  своїх позовних  вимог  щодо стягнення  з  відповідача  пені  в сумі  13 291,10 грн., а лише  посилається  на умови договору ( не зазначаючи  якого) та на ст.ст. 161,204, 625 ЦК України  і на Закон України «Про відповідальність  за несвоєчасне  виконання  грошових зобов’язань» , але жоден з наданих позивачем  до справи  договорів , жодна  з норм  вищезгаданих законів не встановлює відповідальність  відповідача перед  позивачем  у вигляді пені в розмірі  подвійної облікової ставки  НБУ .

Не підлягають  задоволенню також  вимоги  позивача  щодо  стягнення  з відповідача  4 369,53 грн. за векселем  № 0706613, оскільки  матеріалами даної справи  підтверджується  факт повного  погашення  боргу за векселем № 0706613 відповідачем  Приватному  підприємству «Лісма».

Як свідчить зміст  позовної заяви  Приватного  підприємства «Лісма» від 21.04.2008 року  № 50 ( а.с. 58,59) відповідач погасив Приватному підприємству «Лісма»  37 245,74 грн. боргу за векселем  № 0706613, який був пред’явлений до сплати  відповідачеві Приватному підприємству «Лісма» 21.02.2008 року .

Само ПП «Лісма» у вищезгаданій  позовній заяві до ВАТ «Сумсільмаш» зазначило, що станом  на 01.04.2008 року  непогашена заборгованість  по векселю № 0706613 складала  160 000,00 грн. і цю суму ПП «Лісма» просила  в позовній заяві включити  до кредиторських вимог до ВАТ «Сумсільмаш» перед ПП «Лісма» , яка в загальній сумі склала 218 043,00 грн.

Поточні кредиторські вимоги ПП «Лісма» до ВАТ «Сумсільмаш» в розмірі 218 043,00 грн. ухвалою господарського суду Сумської області  від 13.05.2008 року у справі № 12/83-05 були  визнані ( у тому числі  160 000 грн. по векселю № 0706613).

Платіжним  дорученням  № 302 від 27.05.2008 року  кредиторська заборгованість в розмірі  218 043,00 грн. була погашена  відповідачем повністю , у тому числі  було  погашено  залишок  заборгованості  по векселю № 0706613 в сумі  160 000,00 грн.

Таким чином , заборгованості по векселю  № 0706613 не існує.

Вищевикладене свідчить  про те, що Приватним  підприємством «Лісма» взагалі  фактично не передавалось  позивачеві право вимоги боргу за векселем № 0706613 позивачеві  та сам цей вексель позивачеві, оскільки  вже після укладення  договору  про відступлення  права вимоги від 02.08.2007 року  Приватне підприємство «Лісма» пред’явило  до сплати відповідачеві 21.02.2008 року вексель № 0706613 до сплати  і отримало від відповідача  всю суму  за векселем в розмірі  197 245,74 грн. ( 37 245,74 грн. + 160 000 грн.).

Згідно ст. 44,49 ГПК України на відповідача покладаються  витрати  по держмиту в сумі  1 312,95 грн. та витрати  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  48,07 грн. пропорційно  задоволеним  вимогам.

На підставі  викладеного, керуючись ст.ст. 32-34,42,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства  «Сумсільмаш» (40030, м. Суми, вул.Харківська,6 ; код ЄДРПОУ 00901588) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екватор-2006» ( 40030, м. Суми, вул.Харківська,6 ; код ЄДРПОУ 34592528) борг в сумі  125 000,00 грн., індекс інфляції в сумі  4 562,50 грн., 3 %  річних в сумі  1 732,25 грн., витрати по держмиту в сумі  1 312,95 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  48,07 грн.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати сторонам по справі.