ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.02.2007 Справа № 36/382
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Павловського П.П.(доповідача),
суддів: Швеця В.В., Чус О.В.
за участю : секретаря судового засідання Комарової А.А.
Представники сторін:
від позивача: Васильєв О. В. заступник начальника, довіреність № 911/10/08-09-15 від 17.01.07;
від позивача: Шинкарук Ю. М. головний інспектор відділу, довіреність № 3649/10/08-09-15 від 06.02.07;
від позивача: Васільєв В. О. головний інспектор юридичного відділу, довіреність № 31721/10/08-09-15 від 13.12.06;
від відповідача-1: не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
від відповідача-2: Кірєєв С. В. представник, довіреність № 727 від 28.12.06;
від третьої особи: не з’явився
розглянувши апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2006р. у справі № 36/382
за позовом спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, м. Дніпропетровськ
до відповідача –1 товариства з обмеженою відповідальністю “Оптима-Зв`язок Ессетс”, м. Дніпропетровськ
відповідача -2 товариства з обмеженою відповідальністю “Оптіма-Телеком”, м. Дніпропетровськ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору відкрите акціонерне товариство “СВІТ”, м. Запоріжжя
про визнання недійсним господарського зобов`язання та стягнення 4783766 грн. 20 коп.
В С Т А Н О В И В :
12 жовтня 2006 року, позивач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську (надалі –СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську) , звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідачів: товариства з обмеженою відповідальністю «Оптима-Зв`язок Ессетс», м. Дніпропетровськ (надалі –ТОВ “Оптима-Зв`язок Ессетс”) та товариства з обмеженою відповідальністю“Оптіма-Телеком” (надалі –ТОВ “Оптіма-Телеком”) про визнання господарського зобов`язання від 22.07.2005 р., укладеного між відповідачами, недійсним, як такого, що суперечить інтересам держави і суспільства.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2006 р. у справі № 36/382 (суддя Кожан М.П.) у задоволені позовних вимог СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську відмовлено в повному обсязі на підставі п.1.32 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України. Рішення суду мотивовано тим, що за результатами придбання та реалізації обладнання по спірній угоді ТОВ “Оптіма-Телеком” отримано доход в сумі 4653921,78 грн., що відповідає вимогам до господарської операції, визначеним п. 1.32 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Крім того, зазначеним Законом або іншими законодавчими актами України не заборонено господарської діяльності, результатом якої є збитки, а також не встановлено, що збиток завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
Не погодившись із зазначеним рішенням, яке вважає прийнятим з порушенням норм матеріального права, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, посилаючись на наступне:
- усна угода купівлі-продажу від 22.07.2005 р. укладалася з метою, яка завідомо суперечила інтересам держави та суспільства, оскільки, укладаючи його ТОВ “Оптіма-Телеком” мало намір занизити податок на прибуток за ІІІ квартал 2005 р. на 27050,92 грн.;
- ТОВ “Оптіма-Телеком” завідомо придбало відповідне обладнання по завищеній ціні, чим спричинило збитки державному бюджету України у вигляді неотриманого податку на прибуток у розмірі 27050,92 грн.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.01.2007р. у справі № 36/382 апеляційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську прийнято та призначено до розгляду на 07.02.2007 р., до участі у справі залучено відкрите акціонерне товариство “СВІТ”, м. Запоріжжя в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
В своєму відзиві на апеляційну скаргу відповідач –2 просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.06 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на те, що уклавши договір з ВАТ “Світ”, та визначивши в ньому вартість обладнання, не мав можливості вимагати від останнього додаткової оплати, з метою покрити власні збитки. В той же час, ТОВ “ Оптима –Зв”язок Ессетс”, продаючи обладнання за певною ціною, виходила з власних інтересів та мало на меті отримати прибуток. Таким чином, обидві угоди є незалежними одна від одної та цілком легітимними.
Від представників відповідача -1 та третьої особи відзивів на апеляційну скаргу не надійшло, в судове засідання представники не з’явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином . Враховуючи те, що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача –1 та третьої особи, яких належним чином сповіщено про час та місце слухання справи.
Розглянувши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, відповідача-2, перевіривши правильність застосування господарським судом Дніпропетровської області норм матеріального і процесуального права при вирішенні даного спору, суд знаходить, що апеляційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську не підлягає задоволенню з наступних підстав.
22.07.2005 р. між ТОВ “Оптима-Телеком Ессетс” та ТОВ “Оптіма-Телеком” укладено договір купівлі-продажу обладнання, який було вчинено в усній формі та відповідно до якого ТОВ “Оптима-Телеком Ессетс” продало ТОВ “Оптіма-Телеком” обладнання, а ТОВ “Оптіма-Телеком” відповідно прийняло та оплатило за отримане обладнання 4783766, 20 грн., у т.ч. податку на додану віртість –797294, 37 грн.
Про виконання зазначеного договору від 22.07.2005 р. свідчать рахунок-фактура від 22.07.2005 р. № Е-0019 (а.с.47), видаткова накладна від 22.07.2005 р. № Е-0017 (а.с.46), податкова накладна від 22.07.2005 р. № Е-0156 (а.с.48) на загальну суму 4783766, 20 грн., у т.ч. ПДВ - 797294, 37 грн.
Договором № 144 від 04.06.2003 р. ТОВ “Оптіма-Телеком” (Продавець) реалізувало вищезазначене обладнання ТОВ “СВІТ” (Покупець) по накладній № ГП0048 від 22.07.2005 р. за 4653921, 78 грн., у т.ч. ПДВ –775653, 63 грн. (а.с.49-50).
Відповідно до ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї зі сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Частиною 1 статті 208 зазначеного Кодексу встановлено, якщо господарське зобов’язання визнано недійсним як таке, що вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін –у разі виконання зобов’язання обома сторонами –в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов’язанням, а у разі виконання зобов’язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішеням суду в доход держави.
Отже, необхідними умовами для визнання угоди недійсною на підставі перелічених норм є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу у сторін щодо настання відповідних наслідків.
Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди , яка укладається і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження.
Згідно з п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.1978 р. “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” (з наступними змінами та доповненнями) недійсними є угоди, що укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого ладу. До них, зокрема, належать угоди, спрямовані на використання всупереч закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою метою, приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, використання майна, що знаходяться у їх власності або користуванні, на шкоду правам, свободам і гідності громадян інтересам суспільства, на незаконне відчуження землі або незаконне нею користування, розпорядження чи придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обмежених у обігу.
Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів” від 08.10.2004 р. № 15, ухилення від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів може бути вчинене як шляхом неподання документів із їх обчисленням та сплатою до бюджетів чи державних цільових фондів (податкових декларацій, розрахунків, бухгалтерських звітів і балансів, тощо), так і шляхом приховування об`єктів оподаткування, а також шляхом заниження об`єктів оподаткування. При цьому, неподання податкової декларації, як правило, є одночасно і приховуванням об`єктів оподаткування.
Необхідно зазначити, що згідно ч.2 ст.34 Господарського кодексу України обставини справи, які законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Викладені податковою інспекцією доводи свідчать про те, що спірна угода перевірялась при проведенні планових перевірок ТОВ “Оптіма-Телеком”. В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо ухилення відповідача-2 від сплати податків при виконанні зазначеного договору. В результаті перевірок та в процесі письмових узгоджень між позивачем та відповідачем-2 результатів перевірки, всі питання пов`язані з укладеними угодами, у тому числі і з оспорюванню, були узгоджені.
Колегія суддів погоджується з висновками господарського суду першої інстанції про те, що податковою інспекцією не доведені обставини наявності в діях відповідачів мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, як умови застосування ст.ст. 207, 208 ГК України, адже, наведені СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську доводи, стосовно недійсності господарського зобов`язання від 22.07.2005 р., мають характер припущень, тоді як ухилення від сплати податків здійснюється у формі прямого умислу та стосується дій конкретних фізичних осіб, які укладали господарське зобов`язання від імені юридичних осіб і мали намір ухилитись від сплати податків.
У відповідності до вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що рішення господарського суду необхідно залишити без змін, оскільки воно є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Керуючись ст. ст. 101-103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2006 р. у справі № 36/382 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2006 р. у справі № 36/382 - залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий П.П. Павловський
Суддя В.В. Швець
Суддя О.В. Чус