ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Господарський суд Чернігівської області
________________________________________________________________________________________________
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-38-36, факс 7-44-62
Іменем України
П О С Т А Н О В А
"13" лютого 2007 р. Справа № 13/182а/36а
13 лютого 2007 року 11:10 год. Господарський суд Чернігівської області у складі
Головуючого - судді Фетисової І.А.
При секретарі судового засідання - Шинкаренко І.М.
За участю представників сторін:
Від позивача: Міщан О.М. д. 141/07 від 15.01.07 р.
Від відповідача: Шумар Д.Ф. д. 7 від 27.07.06 р.
Розглянувши в м. Чернігові у відкритому судовому засіданні справу № 13/182а/36а
за ПОЗОВОМ : Управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому р-ні
(16500 м. Бахмач, вул. Пушкіна, 2)
до ВІДПОВІДАЧА: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Бахмач
(16500 м. Бахмач, вул. Жовтнева, 42)
предмет спору про прийняття до заліку витрат в сумі 184,33 грн.
Управлінням Пенсійного фонду України в Бахмацькому р-ні (надалі –Позивач) заявлено адміністративний позов до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Бахмач про зобов’язання Відповідача включити в акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, суму витрат на виплату та доставку допомоги на поховання в розмірі 184,33 грн., з яких 183,6 грн. допомога на поховання та 0,73 грн. сума доставки, за пенсійною справою Божко О.М.
В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач вказує, що відмова включити в акт звірки суми витрат на виплату допомоги на поховання суперечить вимогам ст. 91 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, ст. ст. 21, 24, 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, п. 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та в зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
На думку Позивача, допомога на поховання, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду, співвідноситься з пенсією по трудовому каліцтву, а тому Відповідач зобов’язаний включити відповідні суми в акт щомісячної звірки для подальшого їх відшкодування на централізованому рівні незалежно від наявності причинного зв’язку між смертю потерпілого та нещасним випадком.
Відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на відсутність причинного зв’язку між смертю потерпілого та нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням. Оскільки Позивачем не було надано документів, які підтверджували б відповідний причинний зв’язок, відділенням правомірно не було прийнято до заліку суму витрат на виплату допомоги на поховання.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ:
Під час роботи на станції Бахмач Південно-Західної Залізниця з гр. Божко Олександр Михайлович 13 грудня 1988 року стався нещасний випадок, пов’язаний із виробництвом, і його було визнано інвалідом 2-ої групи внаслідок трудового каліцтва. Каліцтво заподіяно за обставин, викладених в акті про нещасний випадок на виробництві № 1 від 13.12.1988 р.
Гр. Божко О.М. призначена і виплачувалась пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва. Перегляд пройдено 06.04.1989., встановлено 2-гу групу інвалідності.
10 липня 2006 року Божко О.М. помер, про що відділом реєстрації актів цивільного стану Бахмацького районного управління юстиції зроблено запис в Книзі реєстрації смертей і видано свідоцтво про смерть.
13.07.2006 року сім’ї померлого була виплачена допомога на поховання в розмірі 487,60 грн.
Позивачем було складено акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за вересень 2006 року, до якого було включено суму витрат на виплату допомоги на поховання в розмірі 183,60 грн. за пенсійною справою Божко О.М. (без урахування витрат на її доставку).
Відповідачем не було прийнято до заліку суму витрат на виплату допомоги на поховання, що підтверджується копією акту щомісячної звірки та копією списку осіб, яким виплачені відповідні пенсії, що не прийняті відділенням до заліку у вересні 2006 року
За змістом статей 8, 10 та 81 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, пенсійне забезпечення громадян, призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України з виплатою пенсій за рахунок його коштів.
Згідно ст. ст. 23, 26 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, одним із видів пенсій, що призначається і виплачується Пенсійним фондом, є пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.
Відповідно до ч. 4 ст. 91 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, у разі смерті пенсіонера його сім'ї або особі, яка здійснила похорон, виплачується допомога на поховання в розмірі двомісячної пенсії.
З набранням чинності з 01.04.2001р. Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999р. № 1105-ХІV (надалі –Закон № 1105), згідно ст. ст. 21 та 28 цього Закону, обов’язок у разі настання страхового випадку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров’я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання чи пенсію у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (надалі –Фонд соціального страхування від нещасних випадків).
Частиною 8 ст. 34 Закону № 1105 встановлено, що у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.
На виконання вищевказаної правової норми постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2001р. № 826 затверджено Порядок проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відповідно до п. 2 якого, витрати на поховання провадяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 3 Постанови Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 06.03.2006р. № 13 „Про витрати на поховання у разі смерті застрахованої особи від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання”, витрати на поховання проводяться робочими органами виконавчої дирекції Фонду страхувальнику або сім'ї застрахованого чи іншій особі, яка здійснювала поховання у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.
Якщо сім'я потерпілого отримує допомогу на поховання відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення", то сума витрат на поховання у разі смерті застрахованої особи від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що підлягає відшкодуванню Фондом, зменшується на суму цієї допомоги на підставі довідки органу Пенсійного фонду України.
У відповідності з абз. 2 п. 5 ст. 24 Закону № 1105, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Положення абз. 2 п. 5 ст. 24 Закону № 1105 кореспондується з положеннями абз. 2 ч. 2 ст. 7 Закону України „Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 22.02.2001р. № 2272-ІІІ, якими встановлено, що потерпілі, документи яких не передані до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом соціального страхування від нещасних випадків в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Відповідно до Законів України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, „Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, „Про пенсійне забезпечення”, спільною постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. № 5-4/4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.05.2003р. за № 376/7697 було затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та в зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (надалі –Порядок).
Цей Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, які призначені застрахованим особам, у тому числі добровільно застрахованим, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
Відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:
сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Пунктом 5 Порядку встановлено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності … та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування відповідних витрат та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її до Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків (пункт 6). Зазначена довідка є підставою для перерахування Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідних коштів Пенсійному фонду України до 25 числа місяця, наступного за звітним (пункт 7).
Разом з тим, здійснивши аналіз правових норм Законів України „Про пенсійне забезпечення", „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", інших вищевказаних нормативно –правових актів, суд приходить до висновку про те, що орган Пенсійного фонду має право на відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків сум витрат на виплату допомоги на поховання лише у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Згідно ст. ст. 13, 14 Закону № 1105, страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.
Нещасний випадок –це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.
Тобто, обов’язково повинен існувати причинний зв’язок між нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням та смертю потерпілого, незалежно від строку настання таких наслідків.
Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивач, як під час складання акту щомісячної звірки і направлення його Відповідачеві, так і під час судового розгляду справи не надав докази, які підтверджували б існування причинного зв’язку між смертю потерпілого та нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням.
Посилання Позивача про відсутність необхідності встановлення причинного зв’язку з посиланням на п. 4 Порядку відхиляються судом, оскільки п. 3 цього ж порядку встановлено, що відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України „Про пенсійне забезпечення" в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року № 1094.
Також, не можуть бути прийняті доводи Позивача про співвідношення допомоги на поховання, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду, з пенсією по трудовому каліцтву, оскільки ч. 3 ст. 9 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” допомогу на поховання пенсіонера відносить до соціальних послуг, які надаються у солідарній системі за рахунок коштів Пенсійного фонду.
Статті 91 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, ст. 53 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. № 1753 „Про розмір допомоги на поховання” вказують лише на розмір допомоги, виходячи з розміру отримуваної померлим пенсіонером пенсії, однак ототожнювати поняття „пенсія по інвалідності” з „допомогою на поховання” неможливо.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 10, 91 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, ст. ст. 9, 53, 58 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст. ст. 21, 28, 34 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, ст. ст. 94, 158 –163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В позові відмовити повністю.
Дана постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в наступному порядку: про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя І.А.Фетисова