Апеляційний суд Івано-Франківської області

м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11, 76018, (0342) 75-02-38

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2010 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано- Франківської області в складі:

Головуючого: Шишка А.І.,

суддів: Пнівчук О.В., Фединяка В.Д.,

секретаря: Вінтоняк О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1»яна Івановича ОСОБА_2, ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Авто-Бан», треті особи: управління Міністерства внутрішніх справ в Івано-Франківській області, Калуська районна державна адміністрація Івано- Франківської області про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Калуського міськрайонного суду від 10 липня 2009 року, -

встановила:

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 10 липня 2010 року задоволено частково позов і стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Авто-Бан» на користь ОСОБА_1 1500 грн. на відшкодування моральної шкоди. Зобов»язано ОСОБА_2 ОСОБА_3 вибачитися перед ОСОБА_1 У решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення задоволення позову. Апелянт зазначає, що суд зробив не правильний висновок про те, працівники перевізника обгрунтовано відмовляли йому, як працівнику міліції, у коштовному проїзді по маршруту Калуш-Грабівка та Грабівка-Калуш. При цьому вони принижували його честь та гідність та міліції, як органу державної влади взагалі. Стягнута судом сума є надто мізерною і не покриває дійсного розміру моральної шкоди.

Справа №22-ц-61632010 р. Головуючий у 1 інстанції Гавриленко В.Г

Категорія 45 Суддя –доповідач Шишко А.І.

Вислухавши доповідача, апелянта, заперечення відповідачів, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до статей 1166, 1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна громадянину діяннями іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла моральну шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Згідно пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягають: протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Судом встановлено, що 17-19 лютого 2008 року та 28 липня 2008 року відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 принижували честь і гідність позивача, виражалися відносно нього непристойними словами, як до працівника міліції, що ствердили допитані судом свідки.

Відповідно до ст.297 ЦК України кожен має право на повагу до його честі та гідності та право на звернення до суду з позовом про їх захист.

, При відшкодуванні моральної шкоди суд першої інстанції з'ясував чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних страждань, в якій матеріальній формі позивач оцінив заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходив.

Правильно суд поклав відповідальність на товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Авто-Бан», оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували з ним у трудових відносинах, що узгоджується з вимогами ст.1172 ЦК України.

Що стосується вимог апелянта про те, що відповідачі не правомірно відмовляли йому у безплатному проїзді у цих маршрутах, то на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідачі, відповідно до ст.42 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», правомірно вимагали від позивача оплати за проїзд.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обставини справи з»ясовано всесторонньо і повно та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, обґрунтованості якого доводи апеляційної скарги не спростовують.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1»яна Івановича відхилити, а рішення Калуського міськрайонного суду від 10 липня 2009 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: А.І. Шишко

Судді: О.В. Пнівчук

ОСОБА_4