Справа №2-171/11

44

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2011 року м. Болехів Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Головенко О.С.

секретаря судового засідання Гончар Л.В.

за участю позивача ОСОБА_1, його представника адвоката ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3, його представника адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, в якій вказує, що він понад тридцять років користується земельною ділянкою в урочищі «Під верхом»с.Тисів, площею 0,57га, яка належала його батькові. У лютому 2000 року рішенням Тисівської сільської ради вказана земельна ділянка передана йому в постійне користування. Того ж року відповідач захопив частину земельної дянки, що стало причиною для звернення до суду. Болехівський міський суд своїм рішенням від 28.07.2000 року задоволив його позов та зобов`язав відповідача не чинити перешкоди в користуванні земельною пл.0,57 га в урочищі «Під верхом»с.Тисів. ОСОБА_3 рішення суду виконав та повернув йому земельну ділянку.

Однак в травні 2011 року ОСОБА_3 самовільно переорав частину належної йому земельної ділянки пл.0,025 га, знищивши при цьому посаджену ним конюшину та посадив сільськогосподарські культури. Окрім цього, відповідач без його згоди викопав та користується криницею, яка розміщена на його земельній ділянці.

Посилаючись на викладені обставини, просить суд зобов’язати відповідача не чинити йому перешкоди в користуванні ділянкою, шляхом її повернення у попередній стан та демонтувати криницю.

В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги з підстав, викладених в позовній заяві. Додатково пояснив, що вказаною земельною ділянкою користувався довгі роки на законних підставах. Однак цього року відповідач вночі таємно переорав частину належної йому земельної ділянки, удобрив її та посадив там картоплю і кукурудзу. Для вирішення даного конфлікту він звертався до Тисівської сільської ради, на поле виїжджала комісія в складі із землевпорядником, які склали відповідний акт. Зазначив, що не давав відповідачу дозволу на проведення сільськогоспорадських робіт на його земельній ділянці та на побудову там криниці.

Відповідач, заперечуючи доводам позивача вказував, що спірною земельною ділянкою користувалась його тітка ОСОБА_5, яка після смерті заповіла все своє майно його синові –Василю. Однак позивач, у 2000 році, скориставшись хворобою батька, переоформив цю земельну ділянку на себе. Вважає, що ОСОБА_1 отримав її неправомірно, однак не заперечує того, що не оспорював його права власності. У 2000 році він та його сім`я продовжувала обробляти вказану земельну ділянку, проте позивач звернувся із позовом до суду про усунення перешкод в її користуванні. Суд приймав рішення у його відсутності, так як він в цей час перебував за кордоном. Цього рішення він не оскаржував, оскільки між ним та ОСОБА_1 була усна домовленість, що останній поверне йому вказану земельну ділянку на першу вимогу.

Зазначив, що цього року він, як і три роки до того, посадив на 0,025 га вказаної земельної ділянки картоплю та кукурудзу, насіяної там конюшини не переорював, оскільки там було посаджене ним у 2010 році жито. Криницю вони з позивачем облаштовували разом за спільною згодою.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи в їх сукупності вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації, а згідно ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Передачу землі у приватну власність громадян проводять місцеві ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння користування та розпорядження своїм майном. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Відповідно до ст. 10,60 ЦПК кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Доказуванню підлягають ті обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін, які беруть участь у справі, виникає спір.

В судовому засіданні позивач довів своє право на постійне користування земельною ділянкою, площею 0,57га в урочищі «Під верхом»в с.Тисів, Болехівської міської ради, надавши правовстановлюючий документ –рішення сесії Тисівської сільської ради від 11.02.2000 року (а.с.4) та рішення про надання дозволу на проведення інвантаризації та виготовлення технічної документації із землеустрою для одержання у власність земельної ділянки (а.с.30).

Як передбачено ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Захист права на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

На підставі пред’явлених позивачем доказів судом встановлено, що ОСОБА_6, на земельній ділянці, яка надана позивачу в постійне користування, самовільно переорав її частину та облаштував на ній криницю. Такими діями він чинить перешкоди позивачу у користуванні землею.

Наведені обставини підтверджуються поясненнями ОСОБА_1В, та актом обстеження земельної ділянки і доданою до нього план схемою (а.с.5-6), а крім того, не заперечуються і самим відповідачем.

Таким чином, право позивача, за захистом якого він звернувся в суд, порушене, а тому його вимоги підлягають до задоволення.

Розподіл судових витрат суд вирішує згідно вимог ст. 88 ЦПК України, за якою стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі наведеного, ст.ст. 116,125,126,152 Земельного Кодексу України, керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України,суд,-

Р І Ш И В:

Позов задоволити .

Усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою в с.Тисів в урочищі «Під верхом»Болехівської міської ради шляхом зобов’язання ОСОБА_3 повернути самовільно зайняту ділянку площею 0,025 га, відновити її попередній стан та демонтувати криницю, що облаштована на цій ділянці.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 45 (сорок п’ять) грн. 50 коп. судових витрат .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення через Болехівський міський суд до апеляційного суду Івано-Франківської області.

Суддя                                                            Головенко О.С.