ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2-а-609/11

26.04.2011

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді                                        Андрєєва М.П.,

при секретарі                                                   Плясуля О.В.,

за участю позивача                                        ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сєвєродонецьку адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора ОМ ДТП та Д ВДАІ з обслуговування м. Сєвєродонецька лейтенанта міліції ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду з адміністративним позовом до інспектора ОМ ДТП та Д ВДАІ з обслуговування м. Сєвєродонецька лейтенанта міліції ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що 22 січня 2011 року інспектором ОМ ДТП та Д ВДАІ з обслуговування м. Сєвєродонецька лейтенантом міліції ОСОБА_2 було складено протокол та постанову за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, тобто, що позивач, керуючи транспортним засобом, рухаючись на перехресті вул. Донецька-вул Вілєсова-вул Науки м. Сєвєродонецька, не подав попереджувального світлового сигналу покажчиком повороту, чим не попередив інших учасників руху, чим порушив п.п. 9.2 (б), 9.4 ПДР України. Однак, з обставинами, викладеними в протоколі та постанові про адміністративне правопорушення, він не згоден, оскільки він ввімкнув попереджувальний світловий сигнал покажчика повороту, тобто, позивач не порушував вимог ПДР України.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги повністю, просив суд позов задовольнити та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ВВ № 188757 від 22.01.2011 року, складену інспектором ОМ ДТП та Д ВДАІ з обслуговування м. Сєвєродонецька лейтенантом міліції ОСОБА_2 відносно нього, а справу провадженням закрити. Крім того пояснив, що він не згоден з правопорушенням, 22.01.2011 року він рухався по вул. Вілєсова м. Сєвєродонецька, а коли під’їхав до перехрестя на вул. Донецька, перевлаштувався до правого крайнього ряду, виїхав до повороту вже на вул. Донецька, його зупинив відповідач та сказав, що він не ввімкнув поворот, позивач відповів, що він здійснив маневр в крайньому правому ряду, він здійснив маневр в своїй смузі, по якій їхав, коли позивач перевлаштувався в смугу, то ввімкнув поворот, але дорога була погана та поворот у нього відключився.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, просив суд їх залишити без задоволення, надавши відповідні заперечення на позов, та пояснив, що 22.01.2011 року вони з Захарчуком несли службу та примітили машину, яка не показала правий поворот, позивач порушив вимоги п. 9.4 ПДР України, відповідно до вимог п. 10.5 ПДР України, позивач був зобов’язаний ввімкнути правий поворот заздалегідь, він в самому протоколі вказав, що не ввімкнув поворот, ОСОБА_1 став в правій смузі, повертав праворуч, перед поворотом він повинен був ввімкнути поворот, межа перехрестя закінчується на закругленні, метра за 3 до перехрестя машина позивача була без ввімкнутого повороту.

Вислухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до п.п. 2, 5 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про міліцію», основним завдання міліції є забезпечення безпеки дорожнього руху та запобігання правопорушенням та їх припинення.

Відповідно до п. 4 ст. 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ» від 14.04.1997 року № 341, основним завданням Державтоінспекції є виявлення та припинення фактів порушення безпеки дорожнього руху, а також виявлення причин і умов, що сприяють їх вчиненню.

Відповідно до п.п. 2, 5, 6 ст. 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ» від 14.04.1997 року № 341, здійснює контроль за дотриманням власниками (володільцями) транспортних засобів, а також громадянами, посадовими і службовими особами вимог Закону України «Про дорожній рух» правил, норм та стандартів з питань забезпечення безпеки дорожнього руху, які регламентують вимоги щодо організації дорожнього руху, виконання власниками автомобільних, забезпечує безпеку учасників дорожнього руху, захист їх прав та законних інтересів, виявляє та вживає заходів до попередження і припинення адміністративних правопорушень Правил дорожнього руху, забезпечує розгляд справ, віднесених до відання Державтоінспекції.

Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення          а виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, до мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У судовому засіданні встановлено, що згідно копії протоколу про адміністративне правопорушення від 22 січня 2011 року серії ВВ1 № 219018, складеного інспектором ОМ ДТП та Д ВДАІ з обслуговування м. Сєвєродонецька лейтенантом міліції ОСОБА_2, позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, керуючи 22.01.2011 року на перехресті вул. Донецька-вул. Вілєсова-вул. Науки м. Сєвєродонецька транспортним засобом «Мерседес Бенс», д/н НОМЕР_1, не подав попереджувального світлового сигналу покажчиком повороту, чим не попередив інших учасників руху, чим порушив п.п. 9.2 (б), 9.4 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП. На підставі даного протоколу та викладених в ньому обставин, інспектором ОМ ДТП та Д ВДАІ з обслуговування м. Сєвєродонецька лейтенантом міліції ОСОБА_2 було складено постанову серії ВВ № 188757 від 22.01.2011 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 425 грн.

Відповідно до п. 9.2 (б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Відповідно до п. 9.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху.

Подавання попереджувального сигналу не дає водієві переваги і не звільняє його від вжиття запобіжних заходів.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП, недодержання водіями вимог дорожніх знаків, розмітки проїзної частини шляхів або безпечної дистанції, порушення правил зупинки і стоянки, розташування транспортних засобів на проїзній частині, руху автомагістралями, пріоритету транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми освітлювальними приладами, попереджувальними сигналами, буксирування механічних транспортних засобів, перевезення людей або руху тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу.

          Як вже було встановлено раніше, відповідачем по справі було виявлено факт скоєного адміністративного правопорушення та складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВВ1 № 219018 від 22 січня 2011 року у відношенні позивача ОСОБА_1, що відповідно до вимог ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення є одним з доказів вчинення адміністративного правопорушення.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставив, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Посилання позивача в позовній заяві відносно складення у його відношенні протоколу та постанови за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП, суд вважає безпідставним, оскільки як встановлено у судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи ним було вчинено адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, що було і зазначено відповідачем у наведених вище протоколі та постанові.

Оскільки інших доказів на підтвердження викладених позивачем в позовній заяві обставин суду не надано, а в судовому засіданні було встановлено факт порушення позивачем правил дорожнього руху, тому суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до інспектора ОМ ДТП та Д ВДАІ з обслуговування м. Сєвєродонецька лейтенанта міліції ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись п.п. 9.2 (б), 9.4 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМ України від 10.10.2001 року № 1306, ст.ст. 122 ч. 2, 245, 251, 254, 255, 256, 288 КУпАП, ст. 2 Законом України «Про міліцію», Постановою Кабінету Міністрів України «Про Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ» від 14.04.1997 року № 341 та ст.ст. 5, 7, 9, 11, 71, 69, 86, 99, 100, 158-163, 167, 171-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 до інспектора ОМ ДТП та Д ВДАІ з обслуговування м. Сєвєродонецька лейтенанта міліції ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

СУДДЯ:                                                                                            М.П. АНДРЄЄВ