а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2009 р. Справа № 2-а-960/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Драчук Тетяна Олександрівна,
При секретарі судового засідання: Димчишина Тетяна Вікторівна
За участю
представника позивача: ОСОБА_1
у відсутності представника відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Державної податкової інспекції у Тульчинському районі
до Приватного підприємця ОСОБА_2
про стягнення заборгованості по податку на додану вартість в сумі 16499,16 грн.
ВСТАНОВИВ :
Посилаючись на Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Закон України "Про податок на додану вартість" позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 16499,16 грн. заборгованості по податку на додану вартість, в тому рахунку 11394,19 грн. - основного платежу, 5104,84 грн. - штрафної санкції та 0,13 грн. - пені.
Відповідач письмових пояснень з приводу обґрунтованості чи необґрунтованості заявленого позову та повноважного представника в судове засідання не направив. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, а саме повісткою суду від 03.03.2009р., яка направлена відповідачу рекомендованим листом та вручена останньому 05.03.2009р., що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення №114242. В судове засідання 31.03.2009р. відповідач не з'явився повторно.
Представником позивача в судовому засіданні заявлено клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами, так як вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце слухання. Отже, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача відповідно до положень ст.128 КАС України.
Заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази та матеріали справи суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.
22.10.2008р. працівниками ДПІ у Тульчинському районі проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ПП ОСОБА_2 з питань дотримання платником податків вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2005р. по 30.06.2008р., за результатами якої складено акт №467/17-216.
Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 7.3.1 п. 7.3 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", зокрема встановлено заниження відповідачем податкових зобов'язань з ПДВ у січні 2008 року на сум 2500 грн., в лютому 2008 року на суму 49999,99 грн. та в червні 2008р. на суму 3710,69 грн., а також заниження податкового кредиту за перевіряємий період.
Відповідно до п. "б" п.п. 4.4.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон №2181) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Крім того, згідно п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
За вищевказані порушення, шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення №0013081700/0 від 04.11.2008р., відповідачем визначено позивачу суму податкового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість по вітчизняних товарах" в розмірі 15284,16 грн., в тому рахунку за основним платежем 10189,44 грн., за штрафними санкціями - 5094,72 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення у встановлено законом порядку позивачем не оскаржено.
Згідно з абз. 3 п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181 у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Як вбачається з матеріалів справи податкове повідомлення-рішення ДПІ у Тульчинському районі №0013081700/0 від 04.11.2008р. отримане ПП ОСОБА_2. 04.11.2008р., а відтак граничний строк сплати податкового зобов'язання в сумі 15284,16 грн. наступав 14.11.2008р.
В той же час, позивачем було подано декларацію з податку на додану вартість №20056, згідно якої по строку справи 01.12.2008 року була нараховано 1258 грн.
Заборгованість було частково погашено переплатою в сумі 53,97 грн. та платіжним дорученням №1р1/18 від 19.11.2008р. в сумі 108 грн., а також нараховано пеню в сумі 0,13 грн.
Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
З огляду на приписи вказаної норми, у зв'язку з несвоєчасним погашенням узгодженого податкового зобов'язання, шляхом прийняття податкового повідомлення - рішення №0000751600/0 від 15.12.2008р. відповідачем визначено позивачу суму штрафу у розмірі 10% узгодженої суму податкового зобов'язання, що складає 10,84 грн.
Податкове повідомлення - рішення №0000751600/0 від 15.12.2008р. ні в адміністративному, ні в судовому порядку відповідачем не оскаржено.
17.11.2008р. та 22.12.2008р. позивачем надіслано відповідачу податкові вимоги №1/456 та №2/622, які відповідачем отримані відповідно 19.11.2008р. та 23.12.2008р., однак залишені останнім без задоволення.
Таким чином, станом на 10.02.2009р. заборгованість відповідача по податку на додану вартість становить 16499,16 грн., в тому рахунку 11394,19 грн. - основний платіж, 5104,84 грн. - штрафна санкція, 0,13 грн. - пеня.
Наявність у відповідача вказаної заборгованості по податку на додану вартість сумі 16499,16 грн. підтверджується актом перевірки, податковими повідомленнями-рішеннями, податковими вимогами та витягом з картки особового рахунку платника станом на 22.01.2009р.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
В силу пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків (тобто - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання) можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Доказів погашення боргу на день розгляду справи у суді відповідачем не надано.
З приписів ст.ст.71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог, в сумі 16499,16 грн. заборгованості по податку на додану вартість.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 112, 128, 136, 158, 162, 163, 167, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2(АДРЕСА_1, і/кодНОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України (р/р 31118029700568, ЗКПО 34701110, банк одержувача: ГУДК у Вінницькій області, МФО 802015) 16499,16 грн. податкового боргу по податку на додану вартість за рахунок його активів.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 02.04.09
Суддя Драчук Тетяна Олександрівна
Згідно з оригіналом Суддя Секретар