УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" листопада 2010 р. | Справа № 2а-4685/10/0470 |
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Католікяна М.О.,
суддів Проценко О.А. Коршуна А.О. ,
при секретарі Ганноченку А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у місті Орджонікідзе Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року, ухвалену в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у місті Орджонікідзе Дніпропетровської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Орджонікідзе Дніпропетровської області про зобов’язання вчинити дії,
у с т а н о в и л а:
13 квітня 2010 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у
м. Орджонікідзе Дніпропетровської області про зобов’язання вчинити дії. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що у період з 01.03.2010 р. по 31.03.2010 р. він на виконання своїх функцій проводив виплату пенсій, після чого направляв до відповідача списки по відшкодуванню. Щомісяця між сторонами складалися таблиця розбіжностей до довідки про відшкодування, у яких зазначалися суми, по яких відповідачем було відмовлено у відшкодуванні. За звітний період необґрунтовано невідшкодована сума склала 15 341,59 грн., яка була сплачена позивачем потерпілим. Вказані обставини явилися причиною звернення позивача до суду з позовом про зобов’язання відповідача включити вказану суму до актів щомісячної звірки
(а.с.а.с. 3 –6).
20 травня 2010 року судом було ухвалено постанову, якою у задоволенні позову було відмовлено. Постанова суду вмотивована тим, що чинним законом визначено виключний перелік сум, які приймаються до заліку для відшкодування видатків, та форму акту щомісячної звірки між сторонами витрат по особових справах потерпілих. Виплати адресної допомоги введено з 01.04.2008 р. На час підписання актів звірки спільні рішення про відшкодування коштів на виплату адресної допомоги між сторонами не ухвалювалися, і відповідних змін не вносилося. Таким чином, відповідач не має повноважень щодо самостійного включення до заліку таких витрат (а.с.а.с. 26 –31).
16 липня 2010 року позивач, не погодившись з ухваленою постановою, звернувся до суду з апеляційною скаргою. У скарзі позивач зазначив, що оспорювана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права. Так, відповідно до закону кошти, з яких виплачуються пенсії по інвалідності, є коштами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, а Пенсійний фонд України як страховик лише авансує ці виплати. Позивач в апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати та задовольнити заявлений позов (а.с.а.с. 36 –38, 40).
У судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.
Представник позивача у судове засідання не з’явився, звернувшись до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутності. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності із вказаною вище обставиною дає судові підстави для застосування положень частини 4 статті 196 КАС України.
Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду у межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів доходить висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, у період з 01.03.2010 р. по 31.03.2010 р. позивачем проведено виплати пенсії по інвалідності та в зв’язку з втратою годувальника потерпілим відповідно до довідок-розрахунків, доданих до позовної заяви. Відповідач відмовився від прийняття до заліку для відшкодування витрати з виплати державної адресної допомоги та її доставку вказаним особам в сумі 15 341,59 грн.
Приведені вище спірні правовідносини врегульовано Законом України від 23.09.1999 р.
№ 1105-ХІV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Угодою про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності незалежних держав в області пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р. (далі –Угода), Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 р. № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим спільною Постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. № 5-4/4 (далі –Порядок).
В силу Угоди про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності незалежних держав в області пенсійного забезпечення пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають, та усі витрати, пов’язані із здійсненням пенсійного забезпечення за угодою, несе держава, що надає забезпечення.
Відповідно до статті 5 Угоди вона поширюється на усі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць.
Згідно з пунктом 4 Постанови № 265 виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога. Водночас закон має пріоритет у порівнянні з підзаконним актом, яким є постанова Кабінету Міністрів України як норма вищої юридичної сили, тому колегія суддів вважає, що прямого обов’язку відповідача щодо відшкодування витрат позивача з виплати державної адресної допомоги законом не встановлено.
Колегія суддів погоджується з твердженням позивача про те, що страховик, до якого звернулась застрахована особа, має право у порядку регресу звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених витрат, відповідно до статті 24 Закону № 1105-ХІV, проте цим законом виплати з надання щомісячної державної адресної допомоги не передбачені, та механізм відшкодування цих виплат на загальнодержавному рівні відсутній.
У відповідності з пунктами 5 –7 Порядку органи Пенсійного фонду України щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено відповідні пенсії, проводять з відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України та управлінням дирекції Фонду соціального страхування в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Головні управління Пенсійного фонду України та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на підставі акта щомісячної звірки узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на підставі довідки про відшкодування на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду України.
Приведений порядок не враховує спірних відносин, які виникли між сторонами, оскільки встановлене ним правило включення до актів звірки витрат та підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
Таким чином, з’ясувавши у достатньо повному обсязі права та обов’язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи сторін і давши їм правову оцінку, суд першої інстанції ухвалив постанову, яка відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані, підтверджені наявними у матеріалах справи письмовими доказами та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у місті Орджонікідзе Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року, ухвалену в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у місті Орджонікідзе Дніпропетровської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Орджонікідзе Дніпропетровської області про зобов’язання вчинити дії, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у порядку та строк, передбачені статтею 212 КАС України.
Повний текст ухвали виготовлено 06 січня 2011 року.
Головуючий суддя М.О. Католікян
Суддя О.А. Проценко
Суддя А.О. Коршун