УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2008 року, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

· головуючого судді - Заїкіна А.П.,

· суддів: Процик М.В., Федорової А.Є., з участю секретаря - Трошина К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 14 квітня 2008 року в частині забезпечення позову, -

встановила:

У липні 2004 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі - продажу домоволодіння, яке знаходиться по АДРЕСА_1, дійсним та визнання права власності на домоволодіння (Т. 1, а. с. 3).

У квітні 2004 р. ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на 3/10 частини жилого будинку, який знаходиться по АДРЕСА_1 (Т. 2, а. с. 3).

20.03.08 p. до Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання ОСОБА_6 представника ОСОБА_5 (Т.3, а.с.3) про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 проводити будь-які будівельно-монтажні роботи на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1.

14.04.08 р. Київський районний суд м. Одеси прийняв ухвалу (Т.З, а. с. 18), якою об'єднав в одне провадження справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частину будинку і справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання угоди дійсною і визнання права власності на житловий будинок. Заборонив виконувати будь-які будівельні роботи на земельній ділянці по АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати, як незаконну та необгрунтовану, прийняту з порушенням норм процесуального і матеріального права та винести ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову. ОСОБА_1 вважає, що було порушено її право приватної власності на земельну ділянку. Не були перевірені доводи представника позивача у необхідності прийняття таких мір забезпечення позову. Суд не обґрунтував яким чином невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Суд не послався на закон, яким керувався при прийнятті ухвали.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із таких підстав.

Відповідно до ст. 307 ч. 2 п. 4, ст. 312 ч. 1 п.3 ЦПК апеляційний суд за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції може скасувати ухвалу і передати питання на новий

Справа № 22ц-2823/08                                                                                    Категорія - ЦПК

Головуючий у першій інстанції - Калашнікова О.І. Доповідач - Заїкін А.П.

розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Згідно із ст. 151 ЦПК суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В п. п. 4, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вказується, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Ухвала про забезпечення позову повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а також посилання на закон, яким суд керувався при постановлені ухвали.

Задовольняючи клопотання про забезпечення позову суд ці вимоги процесуального закону не виконав, не врахував вищевказані положення постанови Верховного Суду України, не обгрунтував, яким чином в даному випадку невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони виконувати будь-які будівельні роботи на земельній ділянці по АДРЕСА_1 може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про визнання договору купівлі продажу дійсним та визнання права власності на домоволодіння.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно договору купівлі - продажу земельної ділянки від 14.12.2007 р. (Т. З, а. с. 22) земельна ділянка, яка знаходиться за адресою - АДРЕСА_1, продана третій особі. Договір належним чином завірений. Тобто, постановивши ухвалу про забезпечення позову, суддя суду першої інстанції, не з'ясувавши всіх обставин справи, які підтверджують підставу та необхідність забезпечення позову, всупереч вимогам ст. 152 ч. 1 п. 1, ч.3 ЦПК, заборонив виконувати будь - які будівельні роботи на земельній ділянці, яка не належить відповідачу, а належить особі, до якої позовні вимоги не заявлялись.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції від 14.04.2008 р. в частині забезпечення позову постановлена з порушенням норм процесуального права, ухвала суду в частині забезпечення позову підлягає скасуванню. Питання про забезпечення позову необхідно передати на новий розгляд до суду першої інстанції. При новому розгляді питання про забезпечення позову врахувати вищевикладене та з урахуванням позовних вимог, наявністю чи відсутністю предмета позову (Т. 1, а. с. 40; Т. 2, а. с. 77), наявністю державного акту на право власності на земельну ділянку (Т. 2, а. с. 29) прийняти відповідне рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 2 п. 4, 312 ч. 1 п.3, 313, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 14 квітня 2008 року задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 14 квітня 2008 року в частині забезпечення позову скасувати. Питання про забезпечення позову направити до суду першої інстанції на новий розгляд.