Апеляційний суд Івано-Франківської області
м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11, 76018, (0342) 75-02-38
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого: Шишка А.І.,
суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О.,
секретарів: Лисак І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спадкового майна, визнання права власності на квартиру, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від права спадкування за законом - за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 02 листопада 2012 року, -
в с т а н о в и л а:
У грудні 2005 року ОСОБА_1 пред'явила позов до ОСОБА_2 про поділ спадкового майна, визнання права власності на квартиру, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом. ОСОБА_2 пред'явила зустрічний позов до ОСОБА_1 про усунення від права спадкування за законом.
Даний спір судами розглядався неодноразово.
Останнім рішенням Івано-Франківського міського суду від 02 листопада 2012 року задоволено первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спадкового майна, визнання права власності на квартиру, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_2 на спадкове майно, яке складається з квартири АДРЕСА_1 посвідчене нотаріально 15.01.2008 року державним нотаріусом Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 та зареєстроване в реєстрі за №1-41.
Поділено спадкове майно після смерті спадкодавців ОСОБА_4 та ОСОБА_5, виділивши у власність ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 та виділивши у власність ОСОБА_2 1/3 частку квартири АДРЕСА_2
Визнано право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1.
Визнано право власності ОСОБА_2 на 1/3 частку квартири АДРЕСА_2
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю вартості часток спадкового майна - 4445 грн.
Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від права спадкування за законом.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 511 грн. сплаченого судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, що не відповідає принципу справедливості та неупередженості розгляду і вирішення цивільних справ, порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні її позовних вимог, задовольнити зустрічний позов, усунувши ОСОБА_1 від права спадкування за законом.
Апелянт свої вимоги мотивує тим, що задовольняючи позов ОСОБА_1 та поділивши спадкове майно після смерті спадкодавців ОСОБА_4 і ОСОБА_5, суд першої інстанції не взяв до уваги обставини, згідно з якими ОСОБА_1 не має права на спадкування за законом.
Факт безпорадності, захворювання на тяжку хворобу та потреби в сторонньому догляді брата апелянта ОСОБА_4 підтверджується, зокрема, рішенням МСЕК від травня 2003 року, яким йому встановлено I групу інвалідності, крім того, йому було ампутовано ногу, у зв'язку з чим він не міг самостійно пересуватися та піклуватися про себе. Необхідний у зв'язку з таким тяжким станом ОСОБА_4 сторонній догляд, матеріальне забезпечення, фінансова та моральна підтримка, а також, допомога в оформленні необхідних документів щодо інвалідності, субсидій та інше, лягли на плечі апелянта.
В той же час, ОСОБА_1 не забезпечувала своєму батькові належної допомоги ні фінансово, ні будь-якими іншими діями, що підтверджується показами свідків та іншими доказами. Хоча, надавати таку допомогу ОСОБА_1 була прямо зобов'язана, виходячи зі змісту ст.202, 203 СК України незалежно від того чи надавалася допомога іншими особами. Аналогічно ОСОБА_1 не допомагала своїй бабусі ОСОБА_5, яку не відвідувала по декілька років.
Отже, згідно ч.5 ст.1224 ЦК України, ОСОБА_1 має бути усунена від права на спадкування за законом.
Вислухавши суддю-доповідача, доводи апелянта, заперечення первісного позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами та іншими учасниками процесу доказів.
Згідно ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як встановив суд першої інстанції, 20.04.2005 року помер ОСОБА_4, після смерті якого відкрилась спадщина на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 30,3 кв.м., яка належала спадкодавцю ОСОБА_4 на праві приватної власності.
26.04.2005 року померла ОСОБА_5, після смерті якої відкрилась спадщина на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2. Загальна площа зазначеної квартири становить 65,3 кв.м. Дана квартира належала ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності з її дочкою ОСОБА_2 та онукою ОСОБА_6
Після відкриття спадщин на дані квартири до Івано-Франківської державної нотаріальної контори звернулись у порядку спадкування за законом спадкоємці померлих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 При цьому, ОСОБА_1 зазначила про своє право на частку в спадщині свого батька ОСОБА_4, як спадкоємця першої черги та право на 1/6 частку в спадщині ОСОБА_5 по праву представлення. В свою чергу ОСОБА_2 зазначила про її право на частку у спадщині матері ОСОБА_5, як спадкоємець першої черги та на ? частку в спадщині свого брата ОСОБА_4 у порядку спадкової трансмісії за ОСОБА_5
Згідно ст.1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
Статтею 1261 ЦК України передбачено, що в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки, а стаття 1262 цого ж Кодексу вказує на те, що у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід, як з боку батька, так і з боку матері.
У відповідності до ч.1 ст.1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхній матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини. Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну. При спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення.
Статтею 1267 ЦК України встановлено, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Згідно ст.1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 мають право в рівних частках на одержання спадщини, яка відкрилась в результаті смерті ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та провів розподіл спадкового майна між ними. Оскільки, згідно висновку №13/04-12 судово-будівельної експертизи від 23.05.2012 року, вартість квартири АДРЕСА_1 та 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 практично ідентичні, обидві квартири придатні до проживання однією окремою сім'єю та те, що склад сім'ї первісного позивача становить три особи, а власного житла вона не має, суд обґрунтовано погодився з розподілом спадкового майна, який запропонувала ОСОБА_1, з компенсацією різниці вартості на користь ОСОБА_2
Колегія суддів, також погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2
Відповідно до ч.5 ст.1224 ЦК України особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо судом буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Суд при вирішенні такої справи, згідно вимогам ст.214 ЦПК України, повинен установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.
ОСОБА_4 дійсно був тяжко хворим, оскільки хворів на цукровий діабет 1 типу, важкої форми, в нього була ампутована ліва нога, а тому, можна вважати, що він перебував в безпорадному стані.
Однак, зібрані по справі письмові докази та покази свідків не дають підстав стверджувати, що ОСОБА_1 умисно ухилялась від надання допомоги своєму батькові ОСОБА_4 Постійно перебуваючи за кордоном та виховуючи малолітню дитину, ОСОБА_1 підтримувала зв'язок зі своїм батьком, коли перебувала на території України відвідувала його вдома та в лікарні, передавала необхідні ліки. При цьому, ОСОБА_4 знав про перебування своєї дочки за кордоном і не вимагав щоб вона допомагала йому особисто чи надавала матеріальну допомогу.
Безпосередній догляд за тяжкохворим ОСОБА_4 здійснювала його сестра ОСОБА_2, але при цьому не можна вважати, що за такої допомоги, яку вона надавала, ОСОБА_1, не роблячи аналогічні дії, ухилялась від надання допомоги спадкодавцеві, а тому, має бути усунена від права на спадкування.
Апелянтом не було надано доказів того, що ОСОБА_1 умисно ухилялась від надання допомоги своєму батьку ОСОБА_4
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обставини справи з'ясовано всесторонньо і повно та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, обґрунтованості якого доводи апеляційної скарги не спростовують.
Керуючись ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 02 листопада 2012 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: А.І. Шишко
Судді: О.В. Пнівчук
О.О. Томин