Справа №11-486/11 28.07.2011 28.07.2011 28.07.2011

Справа № 11-486/11 Головуючий суду першої інстанції:

Категорія: ч. 1 ст. 125 КК України ОСОБА_1

Головуючий апеляційної інстанції:

ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2011 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Миколаївської області

у складі: головуючого – Ржепецького О.П.

суддів – Фаріонової О.М., Рудяка А.В.

за участю прокурора – Максимишина О.Л.,

засудженої – ОСОБА_3,

захисника – ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_3 на вирок Арбузинського районного суду Миколаївської області від 13 грудня 2010 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянку України, раніше не судиму,

- засуджена за ч. 1 ст. 125 КК України до штрафу на користь держави у розмірі 680 грн.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 у рахунок відшкодування моральної шкоди – 500 грн.

Згідно вироку, ОСОБА_3 визнана винною у скоєнні злочину при наступних обставинах.

31.05.2010 року ОСОБА_3, перебуваючи на території садового кооперативу «Южноукраїнський-1» та керуючи автомобілем «Форд» д/н НОМЕР_1, на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно здійснила наїзд передньою частиною автомобіля на потерпілу ОСОБА_5, вдаривши її в область нижньої частини правого стегна, чим заподіяла останній легкі тілесні пошкодження.

В апеляції засуджена ОСОБА_3 просить вирок скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд з підстав однобічності та неповноти судового слідства, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.

В обґрунтування апеляції вказує на те, що суд не взяв до уваги показання свідка ОСОБА_6, який бачив як вона поїхала з садового товариства ні на кого не наїжджаючи, та свідка ОСОБА_7, яка з слів потерпілої знає про походження садни на її колінах від падіння з скутера.

Крім того, судом не усунені суперечності в показаннях потерпілої ОСОБА_5 та свідків щодо можливості та механізму завдання тілесних ушкоджень.

В запереченнях на апеляцію потерпіла ОСОБА_5 просить суд залишити апеляцію без задоволення, а вирок суду без змін, стверджуючи про необ’єктивність доводів апелянта.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженої ОСОБА_3, її захисника ОСОБА_4 на підтримку апеляції, прокурора, який також вважав за необхідне вирок скасувати та направити справу на новий судовий розгляд, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженої ОСОБА_3 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.370 КПК України істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок чи постанову.

Згідно вимог ст. 327 того ж кодексу обвинувальний вирок повинен бути судом мотивований.

Відповідно до вимог ч.1 ст.334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначеним місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання; мотиви зміни обвинувачення; у разі визнання частини обвинувачення необґрунтованою - підстави для цього.

Верховний суд України у п.16 постанови Пленуму №5 від 29 червня 1990 року "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" акцентував, що суду належить дати аналіз усіх зібраних в справі доказів, тобто всіх фактичних даних, які містяться в показаннях свідків, потерпілих, підсудних, у висновку експерта та інших джерелах доказів, які стверджують чи спростовують обвинувачення, не обмежуючись лише зазначенням прізвища свідка, потерпілого або назви проведеної експертизи тощо.

Наведених вимог кримінально-процесуального закону суд першої інстанції не дотримався.

Як вбачається з вироку суд, встановивши факт умисного завдання 31 травня 2010 року засудженою ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_5 легкого тілесного ушкодження правого стегна внаслідок здійснення наїзду передньою частиною автомобіля «Форд», послався на досліджені в судовому засіданні покази засудженої ОСОБА_3, потерпілої ОСОБА_5, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, які приведені як очевидці подій, а також покази свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, які підтвердили наявність неприязнених відносин між ОСОБА_3 і потерпілою, та на висновок експерта від 8.10.2010 року про наявність тілесного ушкодження.

Між тим, суд у вироку взагалі не послався на покази свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, які були допитані в судовому засіданні, адже серед них є очевидці подій, які стверджували про відсутність події злочину та не дав їм оцінку.

У вироку відсутній аналіз усіх зібраних у справі доказів обвинувачення, визнаного судом доведеним і фактично не дана їм оцінка, зокрема не зазначено які ж докази свідчать про наявність особистих неприязнених відносин між засудженою та потерпілою і форму умислу ОСОБА_3, мотиву її дій, механізму утворення тілесного ушкодження потерпілої.

Не зазначено мотиви, з яких суд відкинув пояснення ОСОБА_3 ОСОБА_15.

Крім того, судом першої інстанції при розгляді даної справи допущені й інші істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення законного і обґрунтованого вироку.

Вказане свідчить про те, що висновки суду, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи і відповідно до вимог ст.367 КПК України також є підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в апеляційному суді.

Вищевказані порушення кримінально-процесуального закону є істотними, які виключали можливість постановлення вироку, а тому вирок суду не може бути визнаний законним та обґрунтованим і підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Під час нового розгляду кримінальної справи суд має ретельно перевірити зібрані у справі докази в їх сукупності, дати їм належну оцінку, перевірити належним чином доводи апеляції та з врахуванням усіх обставин справи, прийняти обґрунтоване та законне рішення.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію засудженої ОСОБА_3 - задовольнити.

Вирок Арбузинського районного суду Миколаївської області від 13 грудня 2010 року відносно ОСОБА_3 – скасувати.

Кримінальну справу відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням ч. 1 ст. 125 КК України - повернути на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

Головуючий

Судді