22.03.2011 Єдиний унікальний № 2/1017/144/11

Рішення

Ім'ям України

(заочне рішення)

22 березня 2011 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області в складі:

Головуючого судді –Биби Ю. В.

При секретарі – Грунській Н. М.

Розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошового зобов'язання,--

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1, звернувшись до суду з вказаним позовом просила суд стягнути з відповідача на її користь на утримання дітей 36 000 (тридцять шість тисяч) гривень.

Свої вимоги позивачка мотивує тим, що 31 жовтня 1992 року між нею та відповідачем було укладено шлюб. Від вказаного шлюбу в них народилось двоє дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішенням Миронівського районного суду від 26 лютого 2008 року № 2-154, шлюб між нею та відповідачем було розірвано. Питання щодо сплати аліментів в судовому порядку не вирішувалось, оскільки між ними було укладено договір, відповідно якого відповідач добровільно взяв на себе зобов'язання сплачувати щомісячно позивачу кошти в розмірі 1000 гривень на утримання дітей до досягнення ними повноліття.

На даний час відповідач не надає коштів на утримання дітей, а тому вона звернулась до суду з вказаним позовом.

В судове засідання позивачка не з”явилась, надала до суду заяву в якій просила суд розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримала, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з”явився, викликався належним чином причини неявки не повідомив.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Так судом встановлено, що 31 жовтня 1992 року між сторонами було укладено шлюб від якого народилось двоє дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 батьком в свідоцтві про народження записано відповідача (а.с. 7,8)

Рішенням Миронівського районного суду від 26.02.2008 року шлюб між сторонами розірвано. До розірвання шлюбу сторони погодили порядок та спосіб виконання своїх обов'язків позивачем щодо утримання неповнолітніх дітей. Вказана домовленість між сторонами була оформлена розпискою, (а.с.5) Відповідно до вказаної розписки відповідач взяв на себе зобов'язання надавати кошти в сумі 1000 гривень до повноліття дітей. У вказаній розписці

відповідач зазначив, що вказана розписка може використовуватись

як доказ у суді.

Відповідно до ст. ст. 180,181 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) дію (передати) майно виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 525,526 ЦК України встановлено,що одностороння відмова від зобов'язання або зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до у мов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається зі змісту розписки відповідач взяв на себе зобов'язання сплачувати на користь позивачки 1000 гривень з 8 лютого 2008 року. На даний час відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання станом на день ухвалення рішення заборгованість становить 36 місяців х 1000 гривень = 36000 (тридцять шість тисяч гривень)

Умови виконання відповідачем обов'язків щодо утримання дітей не суперечать закону і наданий час не порушують прав інших осіб, а тому приймається судом.

Понесені позивачем судові витрати, підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 180, 181 Сімейного Кодексу України ст. ст. 509, 525, 526 ЦК України, ст. ст.3, 6, 8, 15, 59, 123, 212,213, 214, 215, ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти на утримання дітей в сумі 36000 (тридцять шість тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, понесені нею судові витрати по сплаті судового збору та інформаційно-технічного забезпечення справи в розмірі 480 гривень.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня отримання його копії сторонами.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії відповідачем.

Суддя Биба Ю.В.