АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/4245/12 Справа № 2-80/11 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Прозорова М.Л.

Категорія 54

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2012 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного

суду Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді: Прозорової М.Л.,

суддів: Можелянської З.М., Ремеза В.А.

при секретарі: Качур Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 грудня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” про захист прав споживача, визнання договорів неукладеними, стягнення моральної шкоди; за позовом Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 грудня 2011 року, та постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги та відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ “УкрСиббанк” .

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 грудня 2011 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ «УкрСиббанк»про захист прав споживача, визнання договорів неукладеними, стягнення моральної шкоди та задоволені позовні вимоги ПАТ«УкрСиббанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Суд стягнув солідарно на користь ПАТ «УкрСиббанк»зі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором у сумі 173177,42 грн., та судові витрати у розмірі 1730 грн. /а.с.171-176/.

Як на підстави апеляційній скарги, ОСОБА_2F. посилається на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.08.2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство та ОСОБА_5 був укладений договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11385342000 відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 16576 доларів США у порядку і на умовах, зазначених у Кредитному договорі.

Рішенням Загальних зборів Акціонерів Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» від 27.10.2009 р. Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк»у зв’язку з приведенням своєї діяльності у відповідність до норм Закону України «Про акціонерні товариства»змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», яке виступає правонаступником по всіх правах та зобов’язаннях акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк».

20.08.2008 року між Банком та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 224468, відповідно до умов якого Поручитель зобов'язався перед Банком відповідати за виконання Позичальником усіх його зобов’язань перед Кредитором в повному обсязі, що виникли з Кредитного договору як теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому

Також 20.08. 2008 року між Банком та ОСОБА_4 був укладений договір поруки № 224469, відповідно до умов якого Поручитель зобов'язався перед Банком відповідати за виконання Позичальником усіх його зобов'язань перед Кредитором в повному обсязі, що виникли з Кредитного договору.

Відповідно до частини п.1.1. Договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11385342000 від 20.08.2008, Банк зобов'язався надати Позичальнику, а Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредитні кошті в сумі 16576 доларів США та сплатити плату за кредит в порядку та на умовах визначених договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 80287, 51 грн. за курсом національного Банку України на день укладення Договору, при цьому Сторони обумовили що гривневий еквівалент суми кредиту має визначатися в Договорі лише в разі надання кредиту в іноземній валюті.

На підставі заяви на видачу готівки №37 від 20.08.2008 р. кредитні кошти в розмірі 16 576 доларів США отримані готівкою ОСОБА_2

Ці зі кошти в подальшому були використані на поточні потреби ОСОБА_2, що не суперечить п. 1.4 Кредитного договору, а саме грошові кошті після валютообміну кредитних коштів в сумі 16 576,00 доларів США по курсу обміну валют, встановленому в операційній касі відділення АТ «УкрСиббанк», згідно заяви Позичальника були перераховані на автосалон для придбання автомобілю, який був наданий у заставу Банку.

Станом на 25.01.2011 р. заборгованість ОСОБА_2 перед Банком складає 173177 грн.42 коп., а саме: заборгованість за сумою кредиту - 16 074,68 доларів США, що в еквіваленті складає 127641 грн.; заборгованість за процентами по користуванню кредитом - 4727, 86 доларів США, що в еквіваленті складає 37541 грн.57 коп.; пеня - 1006,84 доларів США, що в еквіваленті складає 7994 грн.85коп.

За таких обставин, в силу діючого законодавства, а саме: ст.. 526,554,625,1050 ЦК України, суд першої інстанції пришов до обґрунтованого висновку про солідарне стягнення на користь ПАТ «УкрСиббанк»зі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором у сумі 173177,42 грн., та судових витрат у розмірі 1730 грн. і правомірно задовольнив позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк».

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ «УкрСиббанк»про захист прав споживача, визнання договорів неукладеними, стягнення моральної шкоди, суд обґрунтовано виходив з того, що Банком були дотримані вимоги чинного законодавства України про захист прав споживачів та надавалася споживачу повна, необхідна, доступна, достовірна та своєчасна інформація про сукупну вартість споживчого кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов’язань споживача, які пов'язані з утриманням, обслуговуванням, погашенням кредиту і мають бути оплачені споживачем згідно з вимогами законодавства України та кредитного договору про надання споживчого кредиту.

ОСОБА_2 належним чином був повідомлений про сукупну вартість кредиту, про що свідчить його підпис на «Графіку платежів, визначення сукупної вартості кредиту».

Протягом строку чинності Договору ОСОБА_2 вчиняв дії, спрямовані на виконання кредитного договору та здійснював до 20.01.2009 р. платежі у валюті - доларах США, що свідчить про згоду позичальника з умовами оспорюванного Договору.

Наведені в апеляційній скарзі доводи ОСОБА_2 не спростовують висновків суду першої інстанції, зводяться до переоцінки доказів і незгоди із висновками суду щодо обставин справи.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 303,307,308,315,319 ЦПК України, колегія суддів, –

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –відхилити.

Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 грудня 2011 року –залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Судді: