СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
26 березня 2009 року | Справа № 2-1/8183-2008 (2-13/8183-2008) |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Градової О.Г.,
суддів Маслової З.Д.,
Заплава Л.М.,
за участю представників сторін:
представник позивача, не з'явився,
представник відповідача, не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Жукова А.І.) від 03.07.2008 у справі № 2-1/8183-2008 (2-13/8183-2008)
за позовом відкритого акціонерного товариства "Камиш-Бурунський залізорудний комбінат" (вул. Орджонікідзе, 12,Керч,98313)
до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (вул. Урицького, 35,Київ 35,03035)
про визнання незаконними дій та спонукання до виконання певних дій,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою місцевого господарського суду за клопотанням позивача прийняті заходи по забезпеченню позову:
1) заборонено використання спеціального дозволу на користування надрами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України реєстраційний № 2207 від 06 лютого 2003 року, продовжене протоколом № 23 від 05 жовтня 2006 року, видане товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Геотехніка" на геологічне вивчення, у тому числі дослідницько-промислову розробку Верхне-Чурбашського шламосховища в місті Керчі;
2) заборонено Міністерству охорони навколишнього природного середовища України та іншим особам приймати рішення й давати узгодження щодо видачі спеціальних дозволів на користування надрами у Верхне-Чурбашському шламосховищі в місті Керчі, у тому числі на геологічне вивчення та дослідницько-промислову розробку Верхне-Чурбашського шламосховища в місті Керчі;
3) заборонено товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Геотехніка-Керч" і іншим особам провадити будь-які дії, пов’язані з користуванням надрами у Верхне-Чурбашському шламосховищі в місті Керчі, у тому числі геологічним вивченням і дослідницько-промисловою розробкою Верхне-Чурбашського шламосховища в місті Керчі до вирішення справи по суті.
Ухвала мотивована тим, що не прийняття таких заходів може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати через прийняття ії з порушенням норм процесуального права.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Сторони не скористувалися правом на участь в судовому засіданні їх представників, про час та місце судового засідання сповіщені належним чином –ухвалою від 16 березня 2009 року. Клопотання ліквідатора позивача апеляційним господарським судом залишено без задоволення тому, що документально не підтверджено знаходження представника позивача у відрядженні, явка сторін не визнана судом обов’язковою, у справі достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги.
На підставі статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд встановив наступне:
Позивач звернувся до місцевого господарського суду із позовною заявою до відповідача про визнання недійсним спеціального дозволу на користування надрами реєстраційний № 2207 від 06 лютого 2003 року, продовжене протоколом № 23 від 05 жовтня 2006 року, видане товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Геотехніка" на геологічне вивчення, у тому числі дослідницько-промислову розробку Верхне-Чурбашського шламосховища в місті Керчі через те, що позивач є користувачем земельної ділянки під вказаним сховищем та є власником відходів збагачення залізної руди, що знаходяться в гущавині вказаного сховища.
Позивачем заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу та іншим особам приймати рішення й давати узгодження щодо видачі спеціальних дозволів на користування надрами у вказаному сховищі. Це клопотання мотивовано тим, що не прийняття таких засобів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою позивача має право вжити заходи до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Статтею 67 вказаного Кодексу передбачені заходи по забезпеченню позову, в тому числі заборона відповідачеві вчиняти певні дії, заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Апеляційний господарський суд вважає, що клопотання позивача про прийняття заходів по забезпеченню позову не обґрунтовано та місцевим господарським судом задоволено з порушенням норм процесуального права, що привело до прийняття неправильного судового рішення (ухвали) та є підставою для його скасування.
Позивач не надав достатніх обґрунтованих припущень, що не прийняття таких засобів може зробити неможливим виконання судового рішення про визнання незаконними дій відповідача чи утруднити виконання такого рішення. Суд першої інстанції не встановив імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів. Предметом позову є законність дій відповідача, які не можуть зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. А тому не було підстав, з якими закон пов’язує прийняття таких засобів.
Керуючись статями 101, 102, 103 (пункт 2), 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України задовольнити.
Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 липня 2008 року у справі № 2-1/8183-2008 (2-13/8183-2008) скасувати.
У задоволенні клопотання (заяви) відкритого акціонерного товариства "Камиш-Бурунський залізорудний комбінат" про прийняття заходів по забезпеченню позову відмовити.
Головуючий суддя О.Г. Градова
Судді З.Д. Маслова
Л.М. Заплава