ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

02.04.2009                                                                                 Справа  № 9/19

За позовом закритого акціонерного товариства "Виробничий комплекс "Лілея", м. Тернопіль

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Маріам", смт. Вишково Хустського району

про стягнення 33 383,72 грн.

                                                                                           Суддя Г.Й.Бобрик

Представники:

від позивача: не з"явився

від відповідача: не з"явився  

СУТЬ СПОРУ: закрите  акціонерне товариство "Виробничий комплекс "Лілея", м. Тернопіль заявило позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Маріам", смт. Вишково Хустського району про стягнення   33 383,72 грн., з них 3 000 грн. основного боргу, 173,30 грн. пені, 21,42 грн. три проценти річних, 30 000 грн. штрафу та 189 грн. інфляційних витрат.   

          Позивач на день розгляду справи позовні вимоги не змінив, від позову не відмовився.

Відповідач не подав на вимогу суду письмові пояснення по суті спору та інші витребувані матеріали, не забезпечив явку уповноваженого представника для участі в засіданні суду по розгляду справи.

За наведених обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши та оцінивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

14 грудня 2007 року закрите акціонерне товариство "Виробничий комплекс "Лілея" та товариство з обмеженою відповідальністю "Маріам" уклали договір № 114/07 про виготовлення друкованої продукції.

             За умовами даного договору позивач (виконавець) зобов”язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, виготовити  відповідачеві (замовнику) друковану продукцію, а відповідач зобов”язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти її та повністю оплатити вартість даної продукції. Назва продукції, кількість та її ціна за цим договором визначаються в додатку № 1, який погоджується сторонами і є його невід”ємною частиною.  

              Позивач на виконання умов договору № 114/07 по накладній № 2675 від 21.10.2008 р. передав відповідачеві через представника, уповноваженого довіреністю № 110 виданою 21.10.2008 р., виготовлену друковану продукцію (етикетки „Мінеральна вода „Шаянська”) в кількості 200 000 шт. на загальну суму 9 000 грн. (в.ч. 1500 грн. ПДВ). Копія накладної та довіреності міститься в матеріалах справи.

          Порядок розрахунків вартості отриманої продукції визначений сторонами в додатку № 1 до договору № 114/07. За умовами пункту 4 даного додатку відповідач перераховує на розрахунковий рахунок позивача вартість отриманої по накладній продукції протягом 14 календарних днів.  

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства.

За змістом статті 629 ЦК України договір є обов’язковим до виконання сторонами.  

Проте, відповідач вартість отриманого товару сплатив позивачеві частково, в сумі 6000 грн., що підтверджується банківськими виписками від 01.10.2008 р., від 07.10.2008 р. та від 17.10.2008 р. Таким чином, різниця між вартістю поставленого позивачем товару та сплаченою відповідачем сумою складає борг в сумі 3000 грн.

За порушення відповідачем зобов”язання зі сплати вартості отриманого товару, передбаченого пунктом 2.4 договору та пунктами 4, 8 додатку № 1 до договору № 114/07 позивач застосував до відповідача, на підставі пункту 3.4 договору, штраф в розмірі 20 % від загальної суми договору, що складає 150 000 грн. Сума штрафу в розмірі 20% від загальної суми договору - 150 000 грн. - становить 30 000 грн.

На підставі п. 3.5 договору № 114/07 позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача пені, нарахованої в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочення платежу.

Сума пені, згідно розрахунку позивача, нарахована за період прострочення оплати з 05.11.2008 р. по січень 2009 р. складає суму 173,30 грн.

Розрахунки суми штрафу та пені містяться в матеріалах справи, судом перевірені та визнані обгрунтованими.

                Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Згідно поданих позивачем розрахунків, сума інфляційних витрат нарахована позивачем від суми 3000 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період прострочення з листопада –місяця 2008 року по січень –місяць 2009 р. становить 189 грн., сума трьох відсотків річних з простроченої суми становить 21,42 грн.

Розрахунки сум інфляційних витрат та трьох процентів річних судом перевірені та визнані обґрунтованими.

Таким чином, вимоги позивача в сумі 3000 грн. основного боргу, 189 грн. інфляційних витрат, 305,61 грн. річних, 21,42 грн. три проценти річних, 30 000 грн. штрафу та 173,30 грн. пені, складають суму позову 33 383,72 грн., яка є законною та обґрунтованою матеріалами справи, відповідачем не спростованою, підлягає стягненню з останнього в примусовому порядку.  

          Керуючись ст.ст. 257, 526, 525, 549, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                       ВИРІШИВ :    

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Маріам", смт. Вишково, вул. Шаянська, 1 Хустський район (код 22087941) на користь закритого акціонерного товариства "Виробничий комплекс "Лілея", м. Тернопіль, вул. Текстильна, 7 (код 30622600) суму 33 383,72 грн. (з них 3000 грн. основного боргу, 189 грн. інфляційних витрат, 305,61 грн. річних, 21,42 грн. три проценти річних, 30 000 грн. штрафу та 173,30 грн. пені) та суму 468 грн. відшкодування судових витрат.

Видати наказ.

Рішення господарського  суду  набирає  законної  сили після закінчення  десятиденного  строку  з   дня   його прийняття та підлягає оскарженню в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                       Г.Й. Бобрик

Рішення підписано 07.04.2009 року.