Справа №3-7869 /2011 року
ПОСТАНОВА
Іменем України
27 вересня 2011 року Оболонський районний суд м. Києва
у складі: головуючого - судді Прудніка О.А.
при секретарі Безнощук М.О.
за участю прокурора - Доманицького М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, що має на утриманні неповнолітню дитину, працюючого дільничним інспектором Оболонського РУГУ МВС України у м.Києві, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_4 (п/буд.),
за ч. 1 ст. 172-2 КУпАП
установив:
Наказом начальника ГУ МВС України у м. Києві №655 від 25.09.2007 р., о/с ОСОБА_1 призначено на посаду дільничного інспектора міліції Оболонського району м. Києва.
Під час прийняття на роботу в Оболонське РУГУМВС України в м. Києві ОСОБА_1 12.09.2007р. прийняв присягу працівника органів внутрішніх справ України.
30.06.2011 р. ОСОБА_1 ознайомився з вимогами Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції”, а також вивчив та склав залік на знання цього Закону.
Однак, ОСОБА_1 не дотримався вимог Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції”та при наступних обставинах.
ОСОБА_1, працюючи на посаді дільничного інспектора міліції Оболонського РУГУ МВС України в м. Києві, прийнявши присягу працівника органів внутрішніх справ України, маючи спеціальне звання старшого лейтенанта міліції, тобто будучи особою, уповноваженою на виконання функції держави та будучи попередженим про спеціальні обмеження, встановлені Законом України “Про засади запобігання і протидії корупції”, використовуючи свої службові повноваження та пов’язані з цим можливості, з метою одержання неправомірної вигоди, вимагав у ОСОБА_2 200 доларів США за не притягнення його до кримінальної відповідальності та обіцяв за пропозицією ОСОБА_2 отримати у нього дані кошти, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-2 КУпАП.
Так, 14.07.2011 р., о 04 год., біля приміщення комп’ютерного клубу “Напалм”, який розташований по вул. М. Тимошенка, 13-а, у м. Києві, між охоронником клубу ОСОБА_2 та відвідувачем ОСОБА_3, виник конфлікт який переріс в бійку між ними. Причиною виникнення конфлікту стало порушення ОСОБА_3 громадського порядку, який в клубі та під вікнами мешканців будинку висловлювався нецензурною лайкою, розмовляв гучно. У ході конфлікту ОСОБА_3 наніс удар рукою ОСОБА_2 в праву частину його обличчя, чим спричинив останньому тілесне ушкодження. Після цього, ОСОБА_2 кинувся на ОСОБА_3, захватив його за горло та почав подавляти його агресивні дії. Коли ОСОБА_2 відпустив ОСОБА_3, конфлікт між ними продовжився, у ході якого ОСОБА_2 намагався вдарити ОСОБА_3 Побачивши це, ОСОБА_3 побіг в бік університету Грінченка, зайшов в його приміщення та сів на стілець. За ОСОБА_4 до приміщення університету забігли ОСОБА_2 та його знайомий ОСОБА_5, де бійка між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продовжилась. Потім вони разом вийшли на вулицю, ОСОБА_3 пішов додому, а ОСОБА_2 повернувся до свого робочого місця у приміщення комп’ютерного клуб. З дому ОСОБА_3, 14.07.2011 р., о 07 год. 15 хв. подзвонив до міліції та повідомив про заволодіння його золотим ланцюжком наглядно знайомими особами під час бійки.
За заявою ОСОБА_3 до місця події прибув наряд міліції Оболонського РУ ГУ МВС України у м. Києві, який провів огляд місця події у приміщенні університету. ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_5В було доставлено до райуправління міліції, де вони були опитані. При цьому, ОСОБА_3 було видано направлення для судово-медичного освідчення.
Під час перебування зазначених осіб в райуправлінні міліції, близько 16 год. 30 хв., 14.07.2011 р. до ОСОБА_2 підійшов дільничний інспектор міліції ОСОБА_1 та повідомив, що дану справу стосовно них буде вести він, після чого ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 запросив до себе на 11 год. 16.07.2011 р.
ОСОБА_2 та дільничний інспектор міліції ОСОБА_1 разом пішли з райуправління міліції до тролейбусної зупинки, яка розташована на вул. Малиновського у м. Києві. По дорозі ОСОБА_1 самоправно, за власною ініціативою заявив ОСОБА_2 про те, що дана бійка обійдеться йому в 1000 (тисячу) доларів США, винним у бійці є ОСОБА_2
16.07.2011 р., об 11 год., ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зустрілись біля будинку, де розташована кімната дільничного інспектора міліції ОСОБА_1 та разом зайшли до нього, де ОСОБА_1 їм вказав почекати на вулиці.
Через деякий час, до ОСОБА_1 зайшов ОСОБА_3, якому ОСОБА_1 самоправно та за власною ініціативою вказав вийти на вулицю, переговорити з ОСОБА_2 та вирішити з ним питання про відшкодування шкоди.
За вказівкою ОСОБА_1, ОСОБА_3 вийшов до ОСОБА_2, де вони домовлялись про те, що ОСОБА_2 упродовж місяця надасть ОСОБА_3 500 доларів США на лікування, 200 доларів на відшкодування вартості золотого ланцюжка.
Після цих домовленостей між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, вони зайшли до дільничного інспектора міліції ОСОБА_1, якому ОСОБА_2 повідомив про дані домовленості. Вислухавши ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_6 знову за власною ініціативою, виходячи за межі наданих йому повноважень та всупереч вимогам кримінально-процесуального законодавства, у присутності ОСОБА_2, самоправно вказав ОСОБА_3 написати заяву начальнику Оболонського РУ ГУ МВС України у м. Києві, не займатися його заявою від 14.07.2011 р. №14317 з приводу конфлікту з наглядно знайомим та виявлення відсутності золотого ланцюжка, оскільки в даній ситуації розібрався він самостійно, ніяких претензій, ні до кого немає. При цьому, весь текст заяви продиктував ОСОБА_1, а написав її власноручно ОСОБА_3
Написання заяви за вищевказаних обставин підтвердили ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в поясненнях.
Поки ОСОБА_3 під диктовку ОСОБА_1 писав дану заяву, ОСОБА_6 звернувся до ОСОБА_2 з запитанням які в нього пропозиції для закриття справи, чи це важливо йому, що справа закриється, чи хоче ОСОБА_2 до тюрми, після чого вказав ОСОБА_2, якщо йому важливо закриття справи, то до 12 год., 20.07.2011 р. принести йому до роботи та винагороду, що він очікує ОСОБА_2 у середу 20.07.11 р. ОСОБА_2 з пропозицією ОСОБА_1 погодився та обіцяв ОСОБА_1 у призначений час принести та надати йому 200 доларів США, а ОСОБА_1 обіцяв ОСОБА_2 отримати їх на своєму робочому місці 20.07.2011 р.
Ці розмови ОСОБА_2 записував до свого мобільного телефону, через несправедливість стосовно нього, оскільки винним себе у вчиненні бійки не вважав, та коштів для передачі ОСОБА_3 700 доларів США та 200 доларів дільничному інспектору міліції ОСОБА_1, у нього не було.
У подальшому ОСОБА_2, через несправедливе відношення до нього з боку дільничного інспектора міліції ОСОБА_1, з метою припинення його неправомірних дій, звернувся до управління внутрішньої безпеки в місті Києві ДВБ МВС України. За зверненням ОСОБА_2 УВБ проведено перевірку, за результатами якої доводи ОСОБА_2 підтверджено.
Зокрема, висновками УВБ в м. Києві ДВБ МВС України встановлено, що дійсно ОСОБА_2 звернувся до УВБ з приводу вимагання з нього дільничним інспектором міліції Оболонського РУ ГУ МВС України у м. Києві ОСОБА_1 незаконної винагороди у розмірі 200 доларів США, який використовуючи свої службові повноваження та пов’язані з цим можливості, з метою одержання у ОСОБА_2 неправомірної вигоди, 16.07.2011 р. вказав останньому, в строк до 12 год. 20.07.2011 р. принести йому до роботи та надати 200 доларів США для не притягнення його до кримінальної відповідальності та обіцяв ці кошти у ОСОБА_2 прийняти для себе. При цьому, ОСОБА_1 з ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ніякі дослідчі дії не проводив, та виходячи за межі службових обов’язків і вимог кримінально-процесуального законодавства, незаконно вказав ОСОБА_2 передати ОСОБА_3 долари США, тоді як ОСОБА_3 не є потерпілим по кримінальній справі та не визнаний у встановленому законом порядку цивільним позивачем, а ОСОБА_2 обвинуваченим.
Однак, ОСОБА_1 винним себе у вчиненні даних незаконних дій не визнав та пояснив, що 200 доларів США він не просив. Він також пояснив, що дійсно 16.07.2011 р. у своєму робочому кабінеті дільничного інспектора міліції поспілкувався з ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які повідомили, що ОСОБА_2 зобов’язався відшкодувати ОСОБА_3 700 доларів США. Після цього, він 20.07.2011 р на підставі заяви ОСОБА_3 виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, зазначивши в ній, що ОСОБА_3 від проходження судово-медичного обстеження категорично відмовився, під час конфлікту громадський порядок не порушувався.
Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи ОСОБА_1 від 20.07.2011 р. прокуратурою району скасована, як незаконна та матеріали на підставі якого винесено цю постанову повернуто на додаткову перевірку.
Доводи ОСОБА_1 про те, що 200 доларів США він у ОСОБА_2 намагався отримати не для себе, спростовуються поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які повідомляли, що дана сума, не входить до суми 700 доларів США, які ОСОБА_2 обіцяв передати ОСОБА_3 на відшкодовування шкоди. Згідно домовленостей між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_2 повинен був передати 700 доларів США упродовж місяця, а не до 12 год. 20.07.2001 р., як цього вимагав дільничний інспектор міліції ОСОБА_1
Крім того, дії ОСОБА_1 підтверджуються письмовими поясненнями ОСОБА_3 згідно яких, 16.07.2011 р., коли він прибув до ОСОБА_1, біля будинку стояли ОСОБА_2 та ОСОБА_5 Він з ними не поспілкувався та напряму пішов до дільничного інспектора міліції ОСОБА_1, який за власною ініціативою у своєму службовому кабінеті вказав йому, вийти на вулицю та переговорити з ОСОБА_2 з приводу примирення та відшкодування шкоди. Він вийшов на вулицю, де з ОСОБА_2 домовились про те, що останній дасть йому 500 доларів США на лікування та 200 доларів США на відшкодування вартості золотого ланцюжка. Після цього, він та ОСОБА_2 разом зайшли до ОСОБА_1, який спитав в них чи домовились вони про примирення та відшкодування шкоди. Він повідомив ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 обіцяв йому 500 доларів США на лікування та 200 доларів США на відшкодування вартості золотого ланцюжка. При цьому, ОСОБА_1 попередив ОСОБА_2, щоб той виконав обіцянку і відшкодував шкоду. Під час цього, ОСОБА_2 попросив його та дільничного дати йому місяць на збір коштів, оскільки у нього таких грошей немає. Потім, ОСОБА_1 у присутності ОСОБА_2 сказав, щоб він написав заяву на закриття справи і надав йому ручку та папірець, після чого у присутності ОСОБА_2, ОСОБА_1 продиктував йому весь текст заяви від 16.07.2011 р. на ім’я начальника Оболонського РУ ГУ МВС України у м. Києві про те що не займатися з конфліктом з наглядно знайомим йому чоловіком та виявленням відсутності золотого ланцюжка, хоча таку особу вже було встановлено, нею був ОСОБА_2, який в той час перебував поряд з ним в кімнати дільничного.
Крім того, ОСОБА_3 повідомляв, що з тих коштів у сумі 700 доларів США, які йому обіцяв передати ОСОБА_2 упродовж місяця, він ОСОБА_1 нічого не обіцяв та не повинен був передавати. При цьому, ОСОБА_3 уточнив, що 16.07.2011 р., під час бесіді біля будинку, де розташована кімната дільничного інспектора міліції, ОСОБА_2 повідомив йому про те, що треба передати гроші і ОСОБА_1 на закриття справи, на що він відповів, це їх справа, нехай ОСОБА_2 сам вирішує яку суму буде передавати дільничному ОСОБА_1
ОСОБА_3 також доповнював, що дільничний інспектор міліції ОСОБА_1 поступив неправильно, оскільки спонукав його на написання зазначеної заяви та припинення перевірки за його повідомленням про злочин. Він також заявив, що ініціатором всього цього був дільничний інспектор міліції ОСОБА_1, який запропонував йому вирішити з ОСОБА_2 питання про відшкодування останнім шкоди та написати заяву на припинення перевірки.
Ознайомившись в прокуратурі району з текстом розмов в додатку №1 протоколу огляду мобільного телефону Nokia TVE 72++ від 20.07.2011 р., ОСОБА_3 також пояснював, що дійсно такі розмови з участі ОСОБА_1 у його присутності 16.07.2011 р. були, він їх підтверджує.
Аналогічне пояснення дав ОСОБА_2, його пояснення співпадає з поясненнями ОСОБА_3
Зокрема, ОСОБА_2 пояснив, що 14.07.2011 р., близько 16 год. 30 хв., на першому поверсі будинку Оболонського РУ ГУ МВС України у м. Києві до них підійшов дільничний інспектор міліції ОСОБА_1, який повідомив, що справу стосовно них буде вести він.
Потім, він та ОСОБА_1 разом пішли з райуправління міліції до тролейбусної запинки, що розташована по вул. Малиновського у м. Києві. По дорозі ОСОБА_1 за власною ініціативою завів з ним розмову та сказав, що це обійдеться йому 1000 (тисячі) доларів США і про те, що він повинен віддати ці кошти ОСОБА_3 При цьому, ОСОБА_1 визнав його винним в бійці та сказав щоб він з’явився до нього о 11 год. 16.07.2011 р.
16.07.2011 р. близько 11 год., він разом з ОСОБА_5 зайшли до ОСОБА_1М, який заявив їм гучним голосом про те, що за вказівкою керівництва райуправління міліції по цій справі хтось з них повинен сідати, після цього вказав почекати на вулиці.
Через деякий час приїхав ОСОБА_3, який не поспілкувавшись з ними пішов до ОСОБА_1, звідки вийшов приблизно через 5 хв. Коли ОСОБА_3 вийшов від дільничного сказав, що згідно пропозиції ОСОБА_1 їм треба помиритися, для чого необхідно відшкодувати йому 500 доларів США на лікування, 200 доларів на золотий ланцюжок, після чого ОСОБА_1 буде вирішено питання про закриття кримінального переслідування стосовно нього. Крім того, ОСОБА_3 сказав йому, для позитивного вирішення даного питання йому необхідно розрахуватися з грошима і ОСОБА_1 Він з початку з пропозицією ОСОБА_3 не погодився, оскільки у нього таких грошей немає, не знає де їх брати. Через ці обставини попросив ОСОБА_3 зменшити суму відшкодування та надати йому можливість розрахуватися з ОСОБА_1, але ОСОБА_3 не погодився та сказав, що це їх з дільничним питання, він туди втручатися не буде.
Побачивши таке відношення до себе та через свої фінансові труднощі, вирішив записувати розмови з дільничним та ОСОБА_3 до свого мобільного телефону, оскільки себе винним в бійці не вважав.
Потім, він разом з ОСОБА_3 зайшли до дільничного інспектора міліції ОСОБА_1, який тут же спитав в них у двох чи вирішили вони питання про відшкодування ОСОБА_3 шкоди, на що вони відповіли, так. Після цього він попросив у ОСОБА_3 та ОСОБА_1 дати йому місяць на відшкодування шкоди, через відсутність у нього грошей.
При цьому, ОСОБА_1 звернувся до нього з запитанням на скільки він оцінює свою свободу, на, що він відповів, що не знає, які у них розцінки. При цьому, він ОСОБА_1 пояснив, що для припинення його кримінального переслідування може дати йому особисто лише 500 грн., але ОСОБА_1 з такою сумою не погодився та сказав, щоб він приніс йому особисто на роботу для вирішення даного питання 200 доларів США, він його буде очікувати. Оскільки у нього такої суми коштів не було, попросив ОСОБА_1 дати час на збирання коштів та обіцяв принести їх на роботу та передати йому особисто. Тоді ОСОБА_1 вказав, щоб він заніс 200 доларів США йому особисто на роботу до 12 год. 20.07.2011 р., оскільки в цей день витикають строки прийняття рішення стосовно нього за фактом бійки, інакше може бути порушено кримінальну справу щодо нього по хуліганству. Він обіцяв ОСОБА_1 занести йому 200 доларів США у зазначений ним час 20.07.2011 р., а ОСОБА_1 обіцяв йому прийняти від нього ці кошти. Однак, він 200 доларів США ОСОБА_1 не передав, а повідомив про це УВБ в м. Києві ДВБ МВС України, яке за його повідомленням провело перевірку та зафіксувало факт вимагання ОСОБА_1 в нього неправомірної вигоди і обіцянки ОСОБА_1 отримати ці 200 доларів США.
Таким чином, матеріали перевірки свідчать про вчинення дільничним інспектором міліції Оболонського РУ ГУ МВС України ОСОБА_1 правопорушення, яке передбачено ч.1 ст.6 Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції” та ч. 1 ст. 172-2 КУпАП.
Згідно офіційного курсу Національного банку України, станом на 16.07.2011 р. вартість 1 долару США в України складає 7 грн. 97 коп., у зв’язку з чим загальна сума незаконної винагороди, яку вимагав ОСОБА_1 у ОСОБА_2 в сумі 200 доларів США, складає 1594,00 грн.
В діях ОСОБА_1 склад злочинів, передбачених ст.ст. 356 364, 365, 368, 368-2 КК України перевіркою не встановлено, у зв’язку з чим 05.09.2011 р. стосовно нього старшим помічником прокурора Оболонського району м.Києва, згідно п.2 ст.6, ст.97 КПК України винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за даними статтями КК України.
Таким чином, ОСОБА_1 будучи особою, уповноваженою на виконання функції держави та попередженою про спеціальні обмеження, встановлені Законом України “Про засади запобігання і протидії корупції”, використовуючи свої службові повноваження та пов’язані з цим можливості, з метою одержання неправомірної вигоди, вимагав у ОСОБА_2 200 доларів США за не притягнення його до кримінальної відповідальності та обіцяв за пропозицією ОСОБА_2 отримати у нього дані кошти, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-2 КУпАП.
При накладенні стягнення на ОСОБА_1, відповідно зі ст.ст.33, 34 КУпАП враховується характер вчиненого правопорушення, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, відношення до вчиненого, майновий стан, обставини, що пом’якшують відповідальність, сімейне становище, наявність на утриманні неповнолітньої дитини та керуючись ст.ст. 283-285, ч. 1 ст. 172-2 КУпАП
П О С Т А Н О В И В:
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в виді штрафу в розмірі п’ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 гривень) в доход держави.
Постанова може бути оскаржена або на неї може бути внесено протест прокурора до Апеляційного суду м.Києва через Оболонський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: 04.10.2011 Справа № 3-7869/11