ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
08.04.09Справа №2а-2781/08/1
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Тарасовій О.М., за участю
представника позивача - Куршева Олексія Миколайовича,
представників відповідача – Окул Наталі Леонідівни, Савицької Тетяни Володимирівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Ялта» до Держаної інспекції з контролю за цінами в АР Крим
про визнання частково недійсним рішення,
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулося з адміністративним позовом Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Ялта» до Держаної інспекції з контролю за цінами в АР Крим про визнання частково недійсним рішення № 55 від 04.08.2008 року про стягнення з позивача на користь Державного бюджету 68735,00 гривень в якості економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін та штрафних санкцій у розмірі 137470,00 гривень в частині стягнення економічних санкцій в сумі 66701,91 гривень за перевищення 10% рівня рентабельності та штрафу в розмірі 131370,90 гривень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.09.2008 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.09.2008 року закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача позов повністю підтримала та пояснила, що Державною інспекцією по контролю за цінами в АР Крим за результатами проведення перевірки КП «Бюро технічної інвентаризації м. Ялта» було складено Акт № 0240 від 01.08.2008 року, у висновках якого, крім іншого, значилося порушення позивачем Постанови Ради Міністрів АРК від 13.08.2002 року № 303, якою передбачено 10-ти відсотковий граничний рівень рентабельності, тоді як КП «Бюро технічної інвентаризації м. Ялта», при встановленні однієї норма-години в розмірі 21,24 гривень (без ПДВ) з рентабельністю у 30% керувалося нормативно-правовими актами, діючого законодавства не порушувало. На підставі Акту перевірки відповідачем винесено рішення № 55 від 04.08.2008 року про застосування до КП «Бюро технічної інвентаризації м. Ялта» економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у розмірі 68735,00 гривень та штрафних санкцій у розмірі 137470,00 гривень. Однак, позивач частково не погоджується з винесеним рішенням в частині застосування економічних санкцій в сумі 66701,91 гривень за перевищення 10% рівня рентабельності та штрафу в розмірі 131370,90 гривень. Представник позивача пояснив, що КП «Бюро технічної інвентаризації м. Ялта» заходиться у власності Ялтинської міської ради, здійснює виконання функції міської ради та її виконкому з обліку та реєстрації об’єкт нерухомого майна. Відповідно до рішення Ялтинської міської ради від 10.08.2006 року № 1191 «Про встановлення тарифів на інвентаризацію об’єктів нерухомого майна, оформлення права власності та реєстрацію об’єктів нерухомого майна КП «Бюро технічної інвентаризації м. Ялта»» позивач застосовував граничний рівень рентабельності у розмірі 30% від собівартості, з яких у розпорядженні позивача залишалося лише 10%. У зв`язку з чим представник позивача просив позов задовольнити.
Представники відповідача проти позову заперечували, зазначили, що відповідно до п.15 плану роботи Держаної інспекції по контролю за цінами в АР Крим (далі - Державна інспекція) на 3 квартал 2008 року та наказу Державної інспекції № 183 від 02.07.2008 року проведена планова перевірка КП «Бюро технічної інвентаризації м. Ялта» порядку встановлення та застосування тарифів на платні послуги, що надаються БТІ за період з 01.06.2007 року по 30.06.2008 року. Вищевказаною перевіркою виявлені певний перелік порушень діючого законодавства, а саме:
- у порушення Постанови Ради Міністрів АРК від 13.08.2002 року № 303 КП «Бюро технічної інвентаризації м. Ялта» при розрахунку вартості робіт, послуг, що надаються, застосувало вартість однієї норма-години в розмірі 21,24 гривень (без ПДВ) з рентабельністю 30%. В результаті зазначеного завищення за період з 01.06.2007 року по 30.06.2007 року необґрунтовано одержана сума виручки в сумі 66701,91 гривень.
- у порушення п. 10 «Збірнику норм часу на роботи та послуги, виконувані БТІ», затвердженої наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 21.11.2003 року № 198 КП «Бюро технічної інвентаризації м. Ялта» за період перевірки виконувало для фізичних осіб роботи та послуги з термінових замовлень з виконанням коефіцієнта 2, що підвищує, порушуючи 3-х денний термін виконання. В результаті зазначеного необґрунтовано одержана сума виручки в сумі 2033,03 гривень.
Оскільки, згідно з Законом України «Про ціни та ціноутворення», вся надмірно отримана організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в дохід відповідного бюджету а також стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки, Державною інспекцією винесене рішення № 55 від 04.08.2008 року про застосування до КП «Бюро технічної інвентаризації м. Ялта» економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у розмірі 68735,00 гривень та штрафних санкцій у розмірі 137470,00 гривень. Розрахунки економічних санкцій та штрафу здійснювались згідно з інструкцією «Про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами».
Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року N1819, затверджено Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами. Відповідно до цього Положення Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому.
Згідно з п. 11 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами Держцінінспекція має територіальні органи - державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 цього Положення приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів).
Таким чином, Держана інспекція по контролю за цінами в АР Крим у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являється суб’єктами владних повноважень.
Отже, суд приходить до висновку, що зазначений спір має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом АР Крим.
Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України зобов’язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Отже “на підставі” означає, що суб’єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов’язків, встановлених законами.
“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Суд з’ясовує, чи використане повноваження, надане суб’єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Судом встановлено, що згідно з п. 11 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами територіальні органи - державна інспекція з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, має права, передбачені пунктами 5, 6 цього Положення, а саме:
- проводити відповідно до законодавства перевірку бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників, що відображаються у розрахункових документах незалежно від способу подання інформації, пов'язаних з формуванням, встановленням та застосуванням цін (тарифів); знайомитися з установчими документами та свідоцтвом про державну реєстрацію; перевіряти у посадових осіб, відповідальних за формування, встановлення та застосування цін (тарифів), документи, що посвідчують особу; проводити перевірку достовірності даних, наведених у документах з питань порядку формування, встановлення та застосування державних фіксованих та регульованих цін;
- одержувати відповідно до законодавства письмові пояснення, довідки, документи, матеріали з питань, що виникають під час перевірки порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів), документи (їх копії) про рівень і економічну обґрунтованість цін (тарифів) на товари, роботи та послуги, їх техніко-економічні характеристики, ефективність, споживчі властивості тощо;
- обстежувати в установленому порядку виробничі, складські, торговельні та інші приміщення суб'єктів господарювання, що використовуються для виготовлення, зберігання й реалізації товарів
- проводити перевірку правильності розрахунків щодо застосування цін (тарифів), на які запроваджено державне регулювання;
- приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів);
- начальники державних інспекцій з контролю за цінами та їх заступники від імені органів державного контролю за цінами приймають рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної суб'єктом господарювання виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також розглядають справи про адміністративні правопорушення і накладають адміністративні стягнення.
Статтею 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення» № 507 XII від 03.12.1990 року (у редакції, чинній на момент здійснення перевірки) державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.
Відповідальність за порушення державної дисципліни цін передбачена статтею 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення», де зазначено, що вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішення суду.
Таким чином, проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено, що КП «Бюро технічної інвентаризації м. Ялта» відноситься до підконтрольних відповідачу установ, Держана інспекція по контролю за цінами в АР Крим мала повноваження з проведення перевірки КП «Бюро технічної інвентаризації м. Ялта» щодо порядку встановлення та застосування тарифів на платні послуги, що надаються позивачем.
Судом встановлено, що відповідно до п.15 плану роботи Державної інспекції на 3 квартал 2008 року та наказу Державної інспекції № 183 від 02.07.2008 року начальником управління організаційно-методичної роботи Яковенко О.В., начальником відділу Сидоровим М.Ю., головним державним інспектором Купченко О.В. на підставі посвідчення від 14.07.2008 року № 0240, виданого Державною інспекцією проведена планова перевірка КП «БТІ м. Ялта» порядку встановлення та застосування тарифів на платні послуги, що надаються БТІ за період з 01.06.2007 року по 30.06.2008 року. Перевірка проводилась з 15.07.2008 року по 25.07.2008 року з відома заступника начальника КП «БТІ м. Ялта» Дайнека О.М.
За результатами перевірки складено Акт № 0240 від 01.08.2008 року, згідно з яким вищевказаною перевіркою виявлені певний перелік порушень діючого законодавства:
- В порушення Постанови Ради Міністрів АРК від 13.08.2002 року № 303 КП «Бюро технічної інвентаризації м. Ялта» при розрахунку вартості робіт, послуг, що надаються, застосувало вартість однієї норма-години в розмірі 21,24 гривень (без ПДВ) з рентабельністю 30%. В результаті зазначеного завищення за період з 01.06.2007 року по 30.06.2007 року необґрунтовано одержана сума виручки в сумі 66701,91 гривень.
- В порушення п. 10 «Збірнику норм часу на роботи та послуги, виконувані БТІ», затвердженої наказом державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 21.11.2003 року № 198 КП «Бюро технічної інвентаризації м. Ялта» за період перевірки виконувало для фізичних осіб роботи та послуги з термінових замовлень з виконанням коефіцієнта 2, що підвищує, порушуючи 3-х денний термін виконання. В результаті зазначеного необґрунтовано одержана сума виручки в сумі 2033,03 гривень.
За результатами виявлених порушень до КП «БТІ м. Ялта» рішенням № 55 від 04.08.2008 року застосовано КП «Бюро технічної інвентаризації м. Ялта» економічні санкції за порушення державної дисципліни цін у розмірі 68735,00 гривень та штрафні санкцій у розмірі 137470,00 гривень.
Враховуючи, що позивачем зазначене рішення оспорюється в частині застосування економічних санкцій в сумі 66701,91 гривень за перевищення 10% рівня рентабельності та штрафу в розмірі 131370,90 гривень, то законність цього рішення в частині вилучення до державного бюджету економічних санкцій в сумі 2033,03 гривень та штрафу в сумі 6099,10 гривень судом не розглядається.
Вирішуючи питання про законність застосування до КП «Бюро технічної інвентаризації м. Ялта» економічних санкцій в розмірі 66701,91 гривень та штрафу в розмірі 131370,90 гривень, судом встановлено таке.
КП «Бюро технічної інвентаризації м. Ялта» у період з 01.06.2007 року по 30.06.2007 року
при розрахунку вартості робіт, послуг, що надаються, застосувало вартість однієї норма-години в розмірі 21,24 гривень (без ПДВ) з рентабельністю 30% на підставі рішення Ялтинської міської ради від 10.08.2006 року № 1191 «Про встановлення тарифів на інвентаризацію об’єктів нерухомого майна, оформлення права власності та реєстрацію об’єктів нерухомого майна КП «Бюро технічної інвентаризації м. Ялта»». Зазначеним рішенням було збільшено рентабельність позивача з 10% до 30%, при цьому позивач залишав у своєму розпорядження 10%, а 20% перераховував до місцевого бюджету Ялтинської міської ради. Такі висновки суду підтверджуються матеріалами справи та не спростовуються позивачем.
Судом встановлено, що Ялтинською міською радою 27.06.2007 року прийнято рішення № 63, яким внесено зміни до рішення Ялтинської міської ради від 10.08.2006 року № 1191 «Про встановлення тарифів на інвентаризацію об’єктів нерухомого майна, оформлення права власності та реєстрацію об’єктів нерухомого майна КП «Бюро технічної інвентаризації м. Ялта»» в частині встановлення граничного рівня рентабельності у 10% при розрахунку вартості послуг на інвентаризацію, оформлення прав власності та реєстрацію нерухомого майна. На час розгляду справи зазначена постанова діє у редакції, що передбачає 10% норму рентабельності.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про ціни та ціноутворення» державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України. Ціни і тарифи на житлово-комунальні послуги (в тому числі на електроенергію і природний газ для комунально-побутових потреб населення України), послуги громадського транспорту і зв'язку встановлюються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Верховною Радою України.
Зміна рівня державних фіксованих та регульованих цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг здійснюється в порядку і в строки, що визначаються тими органами, які відповідно до цього Закону затверджують або регулюють ціни (тарифи). Зміна державних фіксованих та регульованих цін і тарифів може здійснюватись у зв'язку із зміною умов виробництва і реалізації продукції, що не залежать від господарської діяльності підприємств (стаття 10 Закону України «Про ціни та ціноутворення»).
Отже тарифи на інвентаризацію об’єктів нерухомого майна, оформлення права власності та реєстрацію об’єктів нерухомого майна відносяться до державних регульованих тарифів, які повинні встановлюватися державними органами.
Така позиція суду також підтверджується статтею 4 Закону України «Про ціни та ціноутворення», якою до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі ціноутворення віднесено:
- забезпечення здійснення в республіці державної політики цін;
- визначення переліку продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій;
- визначення повноважень органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).
Постановою Кабінету Міністрів України N 273 від 11.03.2002 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. N 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)"» у додаток до зазначеної постанови внесено зміни. Пункт 12 додатку доповнено абзацом, за змістом якого Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації регулюють (встановлюють): тарифи на інвентаризацію нерухомого майна, на оформлення прав власності на об'єкти нерухомого майна та реєстрацію таких прав, тарифи на ритуальні послуги, необхідні для поховання.
Право Ради міністрів Автономної Республіки Крим у межах своєї компетенції видавати постанови, рішення і розпорядження, обов'язкові до виконання на всій території республіки передбачено частиною 8 статті 38 Конституції АРК, затвердженої Законом України N 350-XIV від 23.12.1998 року.
У свою чергу Рада Міністрів АРК, використовуючи надані повноваження, з метою приведення нормативно-правових актів Ради Міністрів АРК у відповідність до Постанови Кабінету Міністрів України N 273 від 11.03.2002 року видала Постанову «Про тарифи на послуги» N 303 від 13.08.2002 року.
Пунктом 1.2 зазначеної постанови Ради Міністрів АРК для суб’єктів підприємницької діяльності всіх форм власності встановлено граничний рівень рентабельності у розмірі 10 відсотків від собівартості на інвентаризацію нерухомого майна, на оформлення прав власності на об'єкти нерухомого майна та реєстрацію таких прав.
Контроль за виконанням постанови покладено на Державну інспекцію по контролю за цінами в АРК ( п.2 Постанови Ради Міністрів АРК «Про тарифи на послуги»).
За розумінням Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року N 436-ІV ціна (тариф) є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання. Суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін.
Поняття рентабельності можна визначити як прибутковість роботи підприємства Рентабельність характеризується величиною прибутку і рівнем рентабельності. Рівень рентабельності обчислюється як відношення отриманого прибутку до вартості капіталу підприємства, до обороту від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), до собівартості реалізованої продукції тощо.
Таким чином, встановлення певного державного регулювання тарифів на інвентаризацію нерухомого майна, на оформлення прав власності на об'єкти нерухомого майна та реєстрацію таких прав безпосередньо пов’язано з визначенням рівня рентабельності суб’єктів господарювання. Десятивідсотковий граничний рівень рентабельності, встановлений Постановою Ради Міністрів АРК «Про тарифи на послуги» досягається шляхом встановлення відповідних тарифів на собівартість послуг.
Таким чином у період дії змін, внесених до п.12 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року N 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» Рада Міністрів АРК мала повноваження щодо регулювання державних тарифів на інвентаризацію нерухомого майна, на оформлення прав власності на об'єкти нерухомого майна та реєстрацію таких прав шляхом встановлення граничного рівня рентабельності, оскільки вони були надані їй Кабінетом Міністрів України - органом, що має такі повноваження в галузі ціноутворення.
Судом ретельно досліджено питання набуття чинності постановою Ради Міністрів АРК «Про тарифи на послуги» N 303 від 13.08.2002 року.
Відповідно до п. 4 зазначеної постанови вона підлягала опублікуванню в газеті «Кримська Правда» . Судом встановлено, що Постанова Ради Міністрів АРК «Про тарифи на послуги» N 303 від 13.08.2002 року не проходила правової експертизи в органах юстиції, відповідно до чого її не було зареєстровано.
Вирішуючи питання про достатність таких дій для набуття зазначеним нормативно-правовим актом чинності суд визначає наступне.
Відповідно до пункту 3 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року № 731 (далі – Положення), на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб'єктами нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами "Для службового користування", "Особливої важливості", "Цілком таємно", "Таємно" та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.
Разом з тим, відповідно до підпункту "д" пункту 5 Положення, на державну реєстрацію не подаються акти, спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм.
За пунктом 4 Положення та пунктом 2 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади» N 493/92 від 03.10.1992 року державну реєстрацію здійснюють:
- нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю - Мін'юст;
- нормативно-правових актів міністерств і республіканських комітетів Автономної Республіки Крим - Головне управління юстиції Мін'юсту в Автономній Республіці Крим;
- нормативно-правових актів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, їх управлінь, відділів, інших підрозділів, територіальних органів центральних органів виконавчої влади, а також місцевих органів господарського управління та контролю - обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції;
- нормативно-правових актів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, їх управлінь, відділів, інших підрозділів - районні, районні у містах Києві та Севастополі, міськрайонні (у разі утворення) управління юстиції.
Таким чином суд приходить до висновку, що зазначена постанова Ради Міністрів АРК не підлягає державній реєстрації, тому відсутність відповідної реєстрації в органах Міністерства юстиції у даному випадку не тягне її недійсності та незастосування.
Керуючись наданим Міністерству юстиції правом давати роз'яснення щодо застосування Положення та інших актів законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, судом зроблено відповідні запити до Міністерства юстиції АРК та Міністерства юстиції України.
Зі змісту одержаних відповідей, які долучені до матеріалів справи, суд вбачає пряме підтвердження свого висновку про відсутність необхідності у реєстрації в органах Міністерства юстиції Постанови Ради Міністрів АРК «Про тарифи на послуги» N 303 від 13.08.2002 року.
Крім того, оскільки згідно пп."д" п. 5 Положення на державну реєстрацію не подаються акти, спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що не мають нових норм, суд вважає, що зазначена постанова Ради Міністрів АРК видана на виконання Постанови Кабінету міністрів України від 25 грудня 1996 року N 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)», із змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України N 273 від 11.03.2002 року.
На підставі ст. 21 Закону України "Про інформацію" N 2657-XII від 02.10.1992 Інформація державних органів та органів місцевого і регіонального самоврядування - це офіційна документована інформація, яка створюється в процесі поточної діяльності законодавчої, виконавчої та судової влади, органів місцевого і регіонального самоврядування. Основними джерелами цієї інформації є: законодавчі акти України, інші акти, що приймаються Верховною Радою та її органами, акти Президента України, підзаконні нормативні акти, ненормативні акти державних органів, акти органів місцевого і регіонального самоврядування. Інформація державних органів та органів місцевого і регіонального самоврядування доводиться до відома заінтересованих осіб шляхом:
- опублікування її в офіційних друкованих виданнях або поширення інформаційними службами відповідних державних органів і організацій;
- опублікування її в друкованих засобах масової інформації або публічного оголошення через аудіо- та аудіовізуальні засоби масової інформації;
- безпосереднього доведення її до заінтересованих осіб (усно, письмово чи іншими способами);
- надання можливості ознайомлення з архівними матеріалами;
- оголошення її під час публічних виступів посадових осіб.
Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" N 539/97-ВР від 23.09.1997 для висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування їх інформаційні служби мають право використовувати такі форми підготовки та оприлюднення інформації:
випуск і поширення бюлетенів (спеціальних бюлетенів), прес-релізів, оглядів, інформаційних збірників, експрес-інформації тощо;
проведення прес-конференцій, брифінгів, організація інтерв'ю з керівниками органів державної влади та органів місцевого самоврядування для працівників вітчизняних і зарубіжних засобів масової інформації;
підготовка і проведення теле- і радіопередач;
забезпечення публікацій (виступів) у засобах масової інформації керівників або інших відповідальних працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
створення архівів інформації про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
інші форми поширення офіційної інформації, що не суперечать законодавству України.
Закони України, постанови Верховної Ради України, укази та розпорядження Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, постанови Верховного Суду України та Конституційного Суду України, рішення органів місцевого самоврядування, інші нормативно-правові акти публікуються в офіційних виданнях (відомостях, бюлетенях, збірниках, інформаційних листках тощо) та друкованих засобах масової інформації відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування (стаття 22 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації").
Відповідно до частини 5 статті 4 Конституції Автономної Республіки Крим, затвердженої Законом України N 350-XIV від 23.12.1998 року нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, що стосуються прав та свобод людини і громадянина, встановлюють їх обов'язки, набирають чинності після обнародування їх в установленому порядку.
Судом встановлено, що Постанова Ради Міністрів АРК «Про тарифи на послуги» N 303 від 13.08.2002 року була доведена до публічного відома, зокрема шляхом опублікування в газеті «Кримська Правда», Збірці нормативно-правових актів Автономної Республіки Крим 2002, N 8, ст. 831, шляхом його розміщення в комп’ютерній правовій системі "НАУ".
Відповідно до ч. 6 статті 5 Конституції АРК нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим є обов'язковими для виконання на території Автономної Республіки Крим.
Таким чином суд приходить до висновку, що постанова Ради Міністрів АРК «Про тарифи на послуги» є нормативно-правовим актом, прийнятим уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі, належним чином оприлюднений та не підлягає державній реєстрації, тому є обов'язковою для виконання на території Автономної Республіки Крим.
Аналогічна норма міститься у п. 1 Постанови Ради Міністрів АРК «Про тарифи на послуги» за якою граничний рівень рентабельності у розмірі 10 відсотків від собівартості на інвентаризацію нерухомого майна, на оформлення прав власності на об'єкти нерухомого майна та реєстрацію таких прав встановлено для суб’єктів підприємницької діяльності всіх форм власності.
Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб’єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб’єктами господарювання.
Судом встановлено, Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Ялта» є юридичною особою, включено у ЕДРПО України 11.10.1999 року, основними видами діяльності підприємства є надання юридичним і фізичним особам послуг з технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, оформлення та реєстрація прав власності.
Відповідно до Статуту Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Ялта», затвердженого наказом Фонду комунального майна при Ялтинській міській раді АРК № 105-Р від 03.03.1995 року, підприємство є юридичною особою, заснованою на комунальній власності.
Таким чином, судом встановлено, що КП «Бюро технічної інвентаризації м. Ялта» являється суб’єктом господарювання, юридичною особою, зобов’язане виконувати обов’язки, покладені на нього законами у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності та на нього безпосередньо поширюється дія Постанови Ради Міністрів АРК «Про тарифи на послуги» N 303 від 13.08.2002 року.
Отже суд не погоджується з доводами позивача, що зазначена постанова не підлягає застосуванню, оскільки її норми розповсюджуються на всю територію АР Крим та суб’єктів підприємницької діяльності.
Судом досліджено рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради АРК від 10.08.2006 року № 1191, на яке посилається позивач, як на підставу своїх дій по встановленню 30% рівня рентабельності та зазначає наступне.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР від 21.05.1997 року відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.
Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі бюджету, фінансів та цін передбачені статтею 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Так, відповідно до п.а) п.п. 2 даної статті до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад відноситься встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.
Одночасно, п.б п.п 2 даної статті цим органам надано делеговані повноваження по здійсненню відповідно до закону контролю за дотриманням цін і тарифів.
Дослідивши зазначені правові норми, суд прийшов до висновку про їх загальних характер, який обмежується встановленням державного регулювання відповідних тарифів, до якого відноситься встановлення тарифів на інвентаризацію об’єктів нерухомого майна, оформлення права власності та реєстрацію об’єктів нерухомого майна.
За таких обстави обов’язковість актів ради, передбачена статтею 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не повинна суперечити обов’язковості вимог актів інших спеціально уповноважених органів влади, якими встановлено спеціальні норми щодо визначення тарифів, у даному випадку передбачених постановою Ради Міністрів АРК «Про тарифи на послуги».
Отже, оскільки регулювання певних тарифів, порядок їх визначення встановлюється спеціальним законодавством, у першу чергу Законом України «Про ціни та ціноутворення», суд не погоджується з тим, що необхідно керуватися рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради АРК від 10.08.2006 року № 1191, а ні постановою Ради Міністрів АРК «Про тарифи на послуги».
Суд звертає увагу учасників процесу, що висновки акту перевірки про порушення позивачем Постанови Ради Міністрів АРК від 13.08.2002 року № 303 КП «Бюро технічної інвентаризації м. Ялта» - при розрахунку вартості робіт, послуг, що надаються, позивачем застосовано вартість однієї норма-години в розмірі 21,24 гривень (без ПДВ) з рентабельністю 30%. В результаті зазначеного завищення за період з 01.06.2007 року по 30.06.2007 року необґрунтовано одержана сума виручки в сумі 66701,91 гривень.
У той же час відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Господарського кодексу України визначено, що цім кодексом визначені основні засади господарювання в Україні та регулюються господарські відносини, що виникають в процесі організації та здійснення господарської діяльності між учасниками відносин у сфері господарювання. Згідно зі ст.2 ГК України до учасників відносин у сфері господарювання відносяться , зокрема, органи державної влади.
Політика ціноутворення, порядок встановлення та застосування цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контролю за цінами і ціноутворенням визначаються законом про ціни і ціноутворення (ст. 192 ГК України).
Основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організації контролю за їх дотримання визначені у законі України “Про ціни і ціноутворення”. У статті 14 зазначеного закону встановлено, що вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету, крім того в позабюджетні фонди місцевих рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.
Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів № 298/519 від 03.12.2001 року затверджена Інструкція про порядок застосування економічних та фінансових(штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами ( далі - Інструкція), яка зареєстровано в Мінюсті України 18.12.2001 року за № 1047/6238.
У п. 1.4 Інструкції визначено, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб’єктами господарювання неогрунктованої виручки в результаті порушення ними порядку встановлення та застосування цін і тарифів. Порушеннями порядку встановлення і застосування цін, на які накладаються економічні санкції, є, зокрема, нарахування непередбачених законодавством націнок до цін і тарифів, що регулюються.
Статтею 238 ГК України вказано, що за порушення встановленими законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами адміністративно - господарські санкції.
Відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно –господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкті господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення ним встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Як зазначене вище, відповідач провів перевірку позивача у липні 2008 року, склавши за її результатами Акт № 0240 від 01.08.2008 року, в якому були зафіксовані встановлені ним порушення позивачем вимог Постанови Ради Міністрів АРК № 303 у період з 01.06.2007 року по 30.06.2007 року. На підставі висновків, викладених у зазначеному акті перевірки, відповідачем 04.08.2008 року прийнято Рішення № 55 від 04.08.2008 року про стягнення з позивача на користь Державного бюджету 68735,00 гривень в якості економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін та штрафних санкцій у розмірі 137470,00 гривень.
Вивчивши вказані обставини, суд прийшов до висновку, що при прийнятті відповідачем зазначеного рішення ним порушені встановлені у ст. 250 ГК України терміни застосування до позивача адміністративно –господарські санкції за порушення положень Постанови Ради Міністрів АРК № 303. Контролюючим органом – відповідачем - факт наявності порушень позивачем правил здійснення господарської діяльності був встановлений під час перевірки, проте факт вчинення порушення мав місце з 01.06.2007 року по 30.06.2007 року, а рішення про застосування штрафних санкцій прийнято 04.08.2008 року після спливу строку, який перевішує один рік з дня порушення ним встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. За таких обставин суд вважає, що при прийнятті рішення № 55 від 04.08.2008 року відповідач діяв у спосіб, що непередбачений чинним законодавством України, в наслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання частково недійсним рішення, а не про визнання його протиправним та скасування в певній частині, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
У зв’язку зі складністю справи судом 08 квітня 2008 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 13 квітня 2008 року постанова складена у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Держаної інспекції з контролю за цінами в АР Крим № 55 від 04.08.2008 року частині стягнення з Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Ялта» економічних санкцій в сумі 66701,91 гривень та штрафу в розмірі 131370,90 гривень.
3. Стягнути на користь позивача Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Ялта» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3, 40 гривень.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складання її у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).
Суддя Трещова О.Р.