ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" березня 2009 р. Справа № 6/222-08
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гулової А.Г.
суддів: Пасічник С.С.
Щепанської Г.А.
при секретарі Жарській І.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли", м.Ладижин Вінницької області
на рішення господарського суду Вінницької області
від "13" січня 2009 р. у справі № 6/222-08 (суддя Говор Н.Д.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтагазенерго", м.Київ
до Відкритого акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли", м.Ладижин Вінницької області
про стягнення 638023,53 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Вінницької області від 13.01.2009р. у справі № 6/222-08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтагазенерго" ( м.Київ) до Відкритого акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли" (м.Ладижин Вінницької області) про стягнення 638023,53грн., серед яких 500781,65грн. боргу за поставлений природний газ, 78209,97грн. боргу за транспортування газу, 25524,10грн. пені за порушення строків оплати за поставлений газ, 31905,15грн. річних за прострочення грошових зобов'язань по оплаті поставленого природного газу, 1282,13грн. пені за порушення строків оплати вартості послуг по забезпеченню транспортування природного газу та 320,53грн. - річних за прострочення заборгованості по оплаті транспортування газу задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 25524,10грн. пені, 31905,15грн. річних за прострочення поставки газу, 320,53грн. річних за прострочення оплати послуг з забезпечення постачання газу.
Провадження у справі в частині стягнення 578991,62грн. основного боргу. припинено на підставі п.1 ст.80 ГПК України.
Судові витрати, а саме 6367,41грн. витрат з державного мита та 117,76грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладено на відповідача.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Відкрите акціонерне товариство "Ладижинський завод силікатної цегли" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині стягнення боргу в розмірі 64234,95грн.
Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач, зокрема, вказує, що в заяві №1245 від 26.12.2008р. зазначено, що за період з 13.11.2008р. по 05.12.2008р. ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" в рахунок погашення заборгованості по договору №28В-1/05 від 18.05.2005р. було перераховано грошові кошти в розмірі 500781,65грн. основного боргу та 78209,97грн. за надання послуг по забезпеченню транспортування газу й зазначено, що відповідачем не було сплачено штрафні санкції і станом на 26.12.2008р. за останнім рахується заборгованість по штрафних санкціях на загальну суму 59031,91грн. Однак, судом першої інстанції не прийнято до уваги, що згідно платіжного доручення №4568 від 05.12.2008р. ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" було перераховано на рахунок ТОВ "Укрнафтагазенерго" 78991,61грн., які повністю погашають 25524,10грн. пені, 31905,15грн. - 30% річних, 1282,13грн. пені за порушення строків оплати вартості послуг по забезпеченню транспортування природного газу, 320,41грн. - 3% за порушення строків оплати вартості послуг по забезпеченню транспортування природного газу.
Позивач письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, свого представника в судове засідання не направив.
25.03.2009р. на адресу суду від ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" надійшла телеграма, в якій останнє просить відкласти розгляд справи у зв'язку з терміновим відрядженням його представника.
Враховуючи, що сторони були своєчасно та належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги шляхом надсилання копії ухвали про призначення розгляду справи на 26.03.2009р. рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить реєстр відправки рекомендованої кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 18.02.2009р., й беручи до уваги, що ст.96 Господарського процесуального кодексу України не встановлює обов'язку подання письмового відзиву на апеляційну скаргу, а також, зважаючи на положення ст.101 цього Кодексу про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів визнала можливим здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності письмового відзиву позивача на апеляційну скаргу та без участі представників сторін за наявними в матеріалах справи доказами й відхилити клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки останнє не підтверджено належними доказами.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.05.2005р. між ТОВ "Укрнафтагазенерго" та ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" було укладено договір №28В-1/05 на постачання природного газу (а.с.11-14). В подальшому укладено додаткові угоди до цього договору від 30.04.2006р. №6/2006, від 31.05.2008р. №5/2008, від 31.08.2008р. №1/11-2008, від 31.08.2008р. №6/2008.
Пунктом 3.4. договору від 18.05.2005р. сторони погодили, що приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці, оформляється актом приймання-передачі газу.
Відповідно до п.4.1. договору від 18.05.2005р. ціна природного газу, який буде постачатися покупцю, визначається в окремих додаткових угодах до договору, а оплата за природний газ здійснюється покупцем грошовими коштами відповідно до умов додаткових угод, які є невід'ємними частинами договору (п.5.2.).
Згідно додаткових угод №5/2008 від 31.05.2008р., №6/2008 від 31.08.2008р. ціна за 1000 куб. м. природного газу встановлена, відповідно, 1431,42 грн. та 1256,22 грн.
Згідно п.1 додаткової угоди №6/2006 від 30.04.2006р. до договору №28В-1/05 від 18.05.2005р. оплата за газ здійснюється покупцем грошовими коштами шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника вартості запланованого до поставки місячного об'єму газу, визначеного в п.2.1 договору у наступні терміни:
- 40% вартості - щоденно з 05 по 14 число місяця постачання газу (включно);
- 40% вартості - щоденно з 15 по 24 число місяця постачання газу (включно);
- 20% вартості - щоденно з 25 числа місяця постачання газу по 04 число місяця наступного за місяцем постачання газу (включно).
Відповідно до п.1 додаткової угоди №1/П-2008 від 31.08.2008р. до договору № 28В-1/05 від 18.05.2005р. постачальник зобов'язується, починаючи з вересня 2008р., надавати покупцю послуги по забезпеченню постачання природного газу, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказані послуги на умовах даної додаткової угоди.
Згідно п.3. додаткової угоди №1/П-2008 від 31.08.2008р. ціна за послуги по забезпеченню постачання 1000,000куб.м. природного газу встановлена в розмірі 146,00грн., крім того, ПДВ 29,20грн., а всього 175,20грн. й покупець здійснює оплату за послуги по забезпеченню постачання природного газу на поточний рахунок постачальника в порядку та на умовах здійснення оплати за природний газ, передбаченому в договорі, а також має право здійснювати авансові платежі по даній додатковій угоді.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).
Ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачає: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст.625 ЦК України).
Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка (штраф, пеня).
Пунктом 6.1 договору від 18.05.2005р. №28В-1/05 сторони встановили, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань по даному договору вони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України.
В разі порушення покупцем порядку та терміну оплати поставленого постачальником природного газу, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення (п.6.2.1 договору).
У випадку прострочення платежу більше 30 календарних днів, постачальник, крім санкцій, передбачених п.6.2.1. договору, додатково стягує з покупця 30% річних від простроченої суми за весь період прострочення (п.6.2.4 договору).
На виконання умов договору №28В-1/05 від 18.05.2005р та додаткових угод до нього позивач в липні-вересні 2008р. поставив відповідачу 1035241 куб. м. природного газу вартістю 1403654,71 грн. та надав послуги по його транспортуванню у вересні 2008р. на суму 78209,97 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу (а.с.19-20).
Відповідач оплатив вартість поставленого позивачем природного газу частково, в сумі 902873,06 грн., що спонукало ТОВ "Укрнафтагазенерго" звернутись в господарський суд Вінницької області з позовом про стягнення на його користь з ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" 638023,53грн., серед яких: 500781,65грн. - основний борг за поставлений на підставі договору природний газ, 25524,10грн. - пеня, 31905,15грн - 30% річних, 78209,97грн. - основний борг за надання послуг по забезпеченню транспортування природного газу, 1282,13 грн. - пеня за порушення строків оплати вартості послуг по забезпеченню транспортування природного газу, 320,53грн. - 3 % річних за порушення строків оплати послуг по забезпеченню транспортування природного газу.
У клопотанні від 12.01.2009р. позивач просив провадження у справі припинити, посилаючись на те, що відповідач повністю розрахувався з боргом.
Як зазначалося вище, судом першої інстанції позов задоволено частково й стягнуто з відповідача на користь позивача 25524,10 грн. пені та 31905,15 грн. річних за прострочення поставки газу, 320,53 грн. річних за прострочення оплати послуг з забезпечення постачання газу.
Судова колегія погоджується з таким висновком суду, оскільки розрахунок пені та річних виконано у відповідності з вимогами чинного законодавства.
Правильним є висновок місцевого господарського суду й у частині припинення провадження у справі в сумі 578991,62 грн. на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, оскільки після звернення позивача з позовом до суду відповідач сплатив позивачу вказану суму боргу в повному обсязі.
Відповідає законодавству й висновок суду першої інстанції в частині відмови у стягненні 1282,12 грн. пені за прострочення оплати послуг з забезпечення постачання природного газу з огляду на те, що розмір пені договором не встановлений.
Стосовно доводів відповідача в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції не взято до уваги перерахування відповідачем згідно платіжного доручення №4568 від 05.12.2008р. на користь позивача 78991,61 грн., які повністю погашають розмір пені та річних, слід зазначити, що у згаданому платіжному дорученні (а.с.126) вказано призначення платежу: "Оплата за природний газ за 09 м згідно акту прийому-передачі 30.09.08р. - 781,63 грн., та оплата за послуги постач. пр. газу - 78209,98 грн. ПДВ 13165,27", що спростовує доводи відповідача про перерахування позивачу пені та річних.
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду Вінницької області від 13.01.2009р. у даній справі є обґрунтованим та законним, передбачені законом підстави для його скасування відсутні, а тому слід залишити його без змін.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Вінницької області від 13.01.2009р. у справі №6/222-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли", м.Ладижин Вінницької області - без задоволення.
2. Справу №6/222-08 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя Гулова А.Г.
судді:
Пасічник С.С.
Щепанська Г.А.
Віддрук. 4 прим.:
1 - до справи,
2,3 - сторонам,
4 - в наряд.