РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-319/11

12 вересня 2011 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя - Маринич В.К.

при секретарі - Шлеюк В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення моральної шкоди та зобов’язання вчинити певні дії, третя особа - Злазненська сільська рада та зустрічний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись в суд з позовною заявою до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про стягнення моральної шкоди та зобов'язання вчинити певні дії, третя особа - Злазненська сільська рада.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивачі покликаються на те, що поряд з будинком, в якому вони проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1, розташоване кафе "Добриня". Власники даного кафе, відповідачі по справі, постійно порушують режим шумового навантаження, в результаті чого позивачам завдана моральна шкода, яка полягає в душевних стражданнях, порушенню звичного для них ритму життя та яку вони оцінюють в розмірі 5000грн кожний.

Просили суд заборонити відповідачам: використання музичного супроводу, гучний спів, проведення салютів та феєрверків в кафе "Добриня", які перевищують допустимий еквівалентний рівень шумового навантаження у розмірі 40 дицибел в час доби з 7год по 22год; вчинення цих самих дій в час доби з 22год по 7год та використання музичного супроводу, гучний спів, проведення салютів та феєрверків на літньому майданчику кафе "Добриня"; стягнути з відповідачів на користь позивачів по 5000грн моральної шкоди.

В свою чергу ОСОБА_7 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідачі поширюють недостовірну інформацію про численні порушення в діяльності її кафе, в тому числі санітарних норм, звинувачували ОСОБА_7 та її чоловіка у підпалі машини ОСОБА_3 Внаслідок вказаних неправомірних дій зі сторони відповідачів, позивачем за зустрічним позовом понесено моральну шкоду, яка виявилась у душевних стражданнях у зв'язку із втратою спокою, життєвої рівноваги, здоров'я та можливості спокійно вести свою господарську діяльність.

Просить суд визнати, що поширені ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відомості: що ОСОБА_7 порушує вимоги санітарних норм під час здійснення господарської діяльності в кафе-барі "Добриня" і те, що вона та її чоловік здійснили підпал машини не відповідають дійсності та принижують її честь, гідність та ділову репутацію. Просила зобов'язати відповідачів припинити неправомірні дії щодо приниження честі, гідності, ділової репутації відносно її, ОСОБА_7 Також, враховуючи той факт, що ініціатором неправомірних дій вважає ОСОБА_1, просить стягнути з неї 5000грн моральної шкоди.

В судовому засіданні позивачі по первісному позову заявлені вимоги підтримали в повному обсязі, зустрічний позов не визнали, вказавши, що ніякої подібної інформації не поширювали.

Представник позивачів ОСОБА_9 позовні вимоги по первісному позову підтримав у повному обсязі, покликаючись на обставини викладені в позовній заяві та просив задоволити їх повністю, вимоги за зустрічним позовом не визнав, та пояснив, що він є необгрунтованим та заявленим без достатніх підстав.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_7 позовні вимоги по первісному позову не визнала, заявлену зустрічну позовну заяву підтримала у повному обсязі.

Відповідач по первісному позову ОСОБА_8 позовні вимоги не визнала та просила відмовити в задоволенні первісної позовної заяви.

Представник відповідачів по первісному позову ОСОБА_10 заперечувала проти задоволення заявлених позовних вимог повністю. Позовні вимоги, пред'явлені в частині до ОСОБА_7 не визнала та пояснила, що відповідач, як приватний підприємець, здійснює свою діяльність у відповідності до вимог чинного законодавства, тому необхідності повторно застосовувати заборону та встановлювати порядок використання музичного супроводу, які вже встановлені в нормативно-правових документах, немає, також позивачами по первісному позову, не було надано доказів факту наявності завданої їм шкоди з боку відповідача, та не обгрунтовано її розмір. Зустрічний позов підтримала у повному обсязі та просила задоволити визначені в заяві позовні вимоги. Також в судовому засіданні представник відповідачів по первісному позову зазначила, що ОСОБА_8 не є належним відповідачем по первісному позову, оскільки за договором оренди відповідальність за дотримання правил експлуатації приміщення кафе-бару "Добриня" несе ОСОБА_7

В судовому засіданні представник Злазненської сільської ради, третьої особи по первісному позову ОСОБА_11, пояснила, що в квітні 2010р до сільської ради надійшла скарга від ОСОБА_1 про перевищення шумового навантаження в кафе "Добриня". В результаті розгляду даної скарги Злазненською сільською радою прийнято рішення про попередження недопущення такого в подальшому. Також в листопаді 2010р знову була скарга ОСОБА_1 до Костопільської районної держадміністрації. Дану скаргу перевіряла сільрада. На виконкомі був присутній представник СЕС ОСОБА_12 Злазненською сільською радою було прийняте рішення про заборону музичного супроводу на літньому майданчику кафе "Добриня".

Заслухавши пояснення сторін, показання свідків та дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що позивачі проживають в ІНФОРМАЦІЯ_2. В центрі с.Злазне, поряд з будинками позивачів, в житловій зоні, розташоване приміщення кафе-бару "Добриня", власником якого є ОСОБА_8

Відповідно до договорів оренди від 01.04.2009р та від 15.11.2010р, орендодавець ОСОБА_8 передала орендарю фізичній особі-підприємцю ОСОБА_7 в строкове платне користування частину приміщення кафе-магазину, що знаходиться в с.Злазне по вул.Соборна, 3 Костопільського району (а.с.54-56).

Відповідно до зазначених договорів, відповідальність за утримання орендованої площі в належному стані та дотримання правил безпечної її експлуатації та обов'язок дотримання вимог правил техніки безпеки, пожежно-технічних, будівельних, санітарних природоохоронних норм, нести всі витрати, пов'язані з цим, а також нести повну відповідальність за заподіяні такими чинниками збитки покладено на ОСОБА_7 В зв'язку з чим, суд вважає ОСОБА_7 належним відповідачем по даній цивільній справі.

За таких обставин суд вважає, що у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_8 слід відмовити.

У судовому засіданні встановлено, що відповідачем по справі ОСОБА_7, яка повинна дотримуватися норм санітарного законодавства, дійсно допускалось неодноразове перевищення встановленого рівня шумового навантаження, яке було пов'язане із музикальним супроводженням роботи кафе-бару. Ці обставини підтверджені наданими доказами, а саме: рішенням виконкому Злазненської сільської ради №28 від 29.04.2010 року "Про розгляд колективної скарги", протоколами проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку №№ 11, 12 від 17.05.2010р, постановою Костопільської районної санітарно-епідеміологічної станції "Про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства" №48 від 19.05.2010р, , листом Костопільської районної санітарно-епідеміологічної станції №К0-146/120 від 06.08.2010р, відповіддю Злазненської сільської ради на скаргу ОСОБА_1 №02-08/202 від 11.08.2010р, пропозицією Костопільської райсанепідемстанції про усунення причин і умов, що сприяють вчиненню порушень санітарного законодавства № 01-09/2369 від 21.08.2010р, протоколом про порушення санітарних норм №202 від 29.08.2010р, актом ДЗ "Костопільської районної санітарно-епідеміологічної станції" від 29.08.2010р, рішенням виконкому Злазненської сільської ради "Про заборону музичного супроводу на території кафе "Добриня" №99 від 29.11.2010р., протоколами про проведення дослідження шумового навантаження та інфразвуку № 25 та №26 від 30.08.2010р., листом-повідомленням ДЗ "Рівненської обласної санітарно-епідеміологічної станції" №107-5/12-7 від 31.12.2010р та відповіддю ДЗ "Костопільської районної санітарно-епідеміологічної станції" №01-09/3971 від 13.12.2010р (а.с.16, 22, 24, 26, 67, 103-105, 116, 156-158, 163-165).

Дані обставини також знайшли своє підтвердження у показах свідків ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, які в судовому засіданні пояснили, що були присутні при замірах гучності шуму в будинку позивачів, де дійсно було встановлено перевищення шумового навантаження внаслідок музичного супроводу в кафе-барі "Добриня".

Показання свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 не спростовують на думку суду встановлених в судовому засіданні фактів перевищення встановлених законодавством меж шумового навантаження в будинку позивачів по первісному позову.

В судовому засіданні також було встановлено, що ОСОБА_7 самовільно створено та облаштовано на прилеглій до кафе "Добриня" земельній ділянці, яка надана для обслуговування кафе-бару та магазину, літній майданчик, на якому знаходяться столики, стільці, фонтан, барна стійка, палатки та музичне обладнання, де здійснюється святкування хрестин, весіль, різних урочистих подій, організовуються дискотеки для молоді, без відповідних дозвільних документів. Дана обставина підтверджена в судовому засіданні і сільським головою ОСОБА_11, яка зазначила, що жодного рішення Злазненською сільською радою з приводу організації літнього майданчику біля кафе "Добриня" та режиму його роботи не приймалось.

Аналізом цих доказів, а також проведеними замірами шумового навантаження у будинку позивачів було встановлено наступне: 16.05.2011 року в період 16,00-16,30год проведено дослідження шумового навантаження в житловому будинку ОСОБА_3 в с.Злазне вул.Садова, 2 Костопільського району в спальній кімнаті №1 на 2 поверсі, засобом вимірювальної техніки вимірювач шуму і вібрації ВШВ-003 №1772, при яких визначено, що значення еквівалентних рівнів звуку перевищують допустимі рівні на 6 Дб "А" згідно СН 3077-84(а.с.157); також, 16.05.2011р о 16,30-17,00год - визначені значення еквівалентних рівнів звуку в спальній кімнаті №2 для дорослих, які перевищують допустимі рівні на 7 Дб "А" згідно СН 3077-84 (а.с.158). 29.08.2010р о 17,30-21,30год в житлових кімнатах будинку ОСОБА_3 еквівалентні рівні звуку перевищують допустимі рівні: зал 1 поверху - на 4 Дб"А"; дитяча кімната 2 поверху - на 3 Дб"А", спальня кімната 2 поверху на 7 Дб"А" (а.с.164). 29.08.2010р о 17,30-21,30год встановлено, що еквівалентний рівень звуку на території житлової забудови гр.ОСОБА_3 перевищує допустимі рівні звуку на 10 Дб "А" (а.с.165). Постановою про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства №48 від 19.05.2010р встановлена причина вказаних перевищень рівня шумів- музикальне супроводження роботи кафе "Добриня".

Отже, наявними доказами у справі встановлено порушення відповідачем тиші від музичного супроводу в кафе-барі "Добриня" та на літньому майданчику біля нього, що є підставою для звернення позивачів до суду за захистом своїх прав та встановлено порушення відповідачем прав позивачів на нормальні умови проживання в житловому будинку, що негативно впливає на якість їх життя та на стан здоров'я.

Виходячи із цих обставин суд вважає, що внаслідок винних дій відповідача дійсно змінився нормальний уклад та звичайний спосіб життя позивачів, тобто їм завдана моральна шкода.

В той же час вимоги позивачів по первісному позову щодо заборони використання музичного супроводу в кафе, не мають під собою правового обгрунтування, поскільки всі органи влади, управління, суб'єкти господарювання та громадяни повинні виконувати закони, встановлені норми та правила і зобов'язання робити їх це судовим рішенням не потребує.

Відповідно до вимог ч.5 та ч.6 ст.24 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", шум на захищених об'єктах при здійсненні будь-яких видів діяльності не повинен перевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби. У нічний час, із двадцять другої до восьмої години на захищених об'єктах забороняються гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів.

Щодо відшкодування моральної шкоди, то на думку суду ця вимога може бути частково задоволеною.

Право на таке відшкодування напряму передбачено ст.1167 ЦК України внаслідок неправомірних дій винної особи.

Крім того, статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 "Про судову практику в справах по відшкодуванню немайнової /моральної/ шкоди", 1995 року, при визначенні розміру такого відшкодування суди повинні виходити із дійсних моральних страждань та вимушених змін у житті потерпілих, принципів розумності, справедливості та виваженості, розмір відшкодування не повинен безпідставно ущемляти одну сторону за рахунок другої, бути адекватним дійсно завданій шкоді.

Оскільки в судовому засіданні встановлено порушення відповідачем прав позивачів, вимога про відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню частково. Суд вважає за можливе відшкодувати позивачам по 2000 гривень моральної шкоди, шляхом стягнення її із відповідача ОСОБА_7, що відповідає характеру правопорушення, глибині фізичних та душевних страждань позивачів, а також з врахуванням вимог розумності і справедливості, відмовивши у іншій частині цих вимог.

Що стосується зустрічної позовної заяви, то відповідно до вимог ст. 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий такому поводженню, що принижує його гідність. Згідно ст.68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Статтею 297 Цивільного кодексу України закріплено право на повагу до гідності та честі людини. Згідно цієї статті кожен має право на повагу до його гідності та честі; гідність та честь фізичної особи є недоторканними; фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Також за вимогами ст.299 ЦК України фізична особа має право на недоторканість своєї ділової репутації.

В ході розгляду справи не знайшли свого підтвердження факти, зазначені ОСОБА_7 в зустрічній позовній заяві стосовно поширення недостовірної інформації відповідачами за зустрічним позовом, а саме: про порушення ОСОБА_7 вимог санітарних норм під час здійснення господарської діяльності в кафе-барі "Добриня" та те, що вона та її чоловік здійснили підпал машини. Позивачем за зустрічним позовом не надано жодного доказу в поширенні такої інформації відповідачами.

Згідно з роз'ясненнями, даними у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990 р. N 7 "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" (зі змінами, внесеними до цього пункту постановою від 4 червня 1993 р. N 3), при розгляді справ даної категорії, суди повинні з'ясовувати, чи поширені відомості, про спростування яких пред'явлений позов, чи порочать вони честь, гідність і ділову репутацію позивача та чи відповідають дійсності.

Під поширенням відомостей слід розуміти опублікування їх у пресі, передачу по радіо, телебаченню, використання інших засобів масової інформації, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, а також в іншій формі невизначеному числу осіб або хоча б одній людині. Поширенням відомостей є також вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, лозунгів, інших творів, а так само розповсюдження серед людей листівок, які за своїм змістом або формою порочать честь і гідність громадянина чи організації.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до Костопільського РВ УМВС України в Рівненській області із заявою, в якій повідомила про те, що внаслідок пожежі пошкоджено її автомобіль марки "Ніссан Альмера". В результаті розгляду даної заяви Костопільським РВ УМВС України в Рівненській області 04.11.2010р винесено постанову про порушення кримінальної справи по факту умисного знищення майна шляхом підпалу за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.194 КК України. В мотивувальній частині даної постанови зазначено, що даний злочин вчинила невстановлена особа.

Оцінюючи ці факти, суд дійшов висновку, що в даному випадку не мало місце поширення неправдивих відомостей, про спростування яких був пред'явлений позов, оскільки виходячи із зазначених вище роз'яснень Пленуму Верховного Суду України звернення громадянина до правоохоронних органів про захист своїх прав від неправомірних дій інших осіб, не може вважатись поширенням неправдивих відомостей. Тому, враховуючи й те, що доказів, які б свідчили про поширення відповідачами за зустрічним позовом відомостей серед інших осіб, не встановлено, у суду не має достатніх підстав для задоволення позову.

Вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди суд вважає безпідставними, оскільки не встановлено підстав для задоволення позову в частині спростування відомостей, що ганьблять її честь і гідність, ділову репутацію.

За вимогами ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд приходить до висновку, що зустрічний позов є необгрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", ст.ст.28, 68 Конституції України, ст.ст.15, 23, 297, 299, 1167 ЦК України, ст..ст. 10,11,60,61,212-215 ЦПК України, п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990 р. N 7 "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" (зі змінами, внесеними до цього пункту постановою від 4 червня 1993 р. N 3), суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення моральної шкоди та зобов’язання вчинити певні дії, третя особа - Злазненська сільська рада - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 2000(дві тисячі)грн моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 2000(дві тисячі)грн моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 2000(дві тисячі)грн моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 2000(дві тисячі)грн моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 2000(дві тисячі)грн моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 2000(дві тисячі)грн моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_7 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Маринич В.К.