ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.04.2009 Справа№ 6/7-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач)
суддів: Верхогляд Т.А., Чохи Л.В.
секретар судового засідання Врона С.В.
представники сторін:
від позивача: Кривошапка А.А. представник, довіреність №б/н від 25.12.08;
від відповідача: Первушин Ю.Ю. представник, довіреність №б/н від 29.01.09;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Науково виробнича фірма “В.В.С.” на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.09р. у справі №6/7-09
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Равелін”, м.Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю “Науково виробнича фірма “В.В.С.”, м.Дніпропетровськ
про стягнення 140 607, 80 грн.
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю “Равелін” (далі –ТОВ “Равелін”) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Науково виробнича фірма “В.В.С.” (далі –ТОВ “Науково виробнича фірма “В.В.С.”) про стягнення 59 597, 20 грн., сплачених за металопродукцію, пені в сумі 31 737, 30 грн., збитків у розмірі 49 273, 30 грн., витрат по сплаті державного мита в сумі 1 406, 07 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
19.01.2009р. до господарського суду позивачем подане клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми ТОВ “Науково виробнича фірма “В.В.С.” у сумі ціни позову та судових витрат, а саме, 142 131, 87 грн.
Клопотання мотивоване тим, що відповідачем порушені строки виконання зобов’язань; поставлена металопродукція є браком, що унеможливлює її використання; відшкодувати завдану своїми діями шкоду відповідач відмовляється; існує реальна загроза того, що грошові суми, які є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, можуть зникнути або зменшитись на момент виконання рішення.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2009р. клопотання ТОВ “Равелін” про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на грошові кошти ТОВ “Науково виробнича фірма “В.В.С.” в банківських установах в межах суми 142 131, 87 грн.
Ухвала суду мотивована тим, що сума заборгованості є значною та існує реальна загроза, що невжиття заходів до забезпечення позову може призвести до утруднення виконання рішення чи взагалі зробити його неможливим.
Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ “Науково виробнича фірма “В.В.С.” звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2009р. по справі №6/7-09 про забезпечення позову, а в забезпечені позовних вимог відмовити.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що господарський суд, приймаючи ухвалу про забезпечення позову, виходив лише з того, що сума заборгованості є значною, але предметом спору є не стягнення заборгованості, а невідповідність якості поставленого товару; позивач не надав жодного доказу наявності фактичних обставин для вжиття арешту грошових коштів відповідача; суд не обґрунтував яким чином невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, та на підставі яких доказів існує така ймовірність.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2009р. по справі №6/7-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, враховуючи, що винесена ухвала відповідає принципам розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Отже, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Також, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.
Всупереч положенням ст. 66 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду не обґрунтована та не містить даних, на підставі яких можна зробити висновок про необхідність вжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову. Суд першої інстанції при винесенні ухвали не з’ясував питання та не навів фактичних обставин щодо існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду при задоволені позову.
Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. При цьому, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Позивачем не надано належних і допустимих доказів, які б свідчили про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову. Наведені позивачем в заяві про забезпечення позову факти нічим не підтверджені.
За змістом ст.32 Господарського процесуального кодексу України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів –фактичних даних.
Заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, позивач не навів обставин для вжиття таких заходів, не підтвердив їх письмовими та належними доказами.
З урахуванням викладеного та з огляду на неправильне застосування місцевим господарським судом приписів ст. 66 Господарського процесуального кодексу України ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2009р. по справі №6/7-09 слід скасувати, а в задоволенні клопотання ТОВ “Равелін” про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти - відмовити.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Науково виробнича фірма “В.В.С.”, м.Дніпропетровськ задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2009 року у справі №6/7-09 скасувати.
В задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю “Равелін”, м.Дніпропетровськ від 19.01.2009 року про забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю “Науково виробнича фірма “В.В.С.”, м.Дніпропетровськ в розмірі 142 131, 87 грн. відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя І.А. Сизько
Суддя Л.В. Чоха
Суддя Т.А. Верхогляд